-
1 исковеркать
1) ( испортить) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти; ( изуродовать) зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить2) (перен.: извратить) перекрути́ти, мног. поперекру́чувати; ( исказить) спотво́рити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити -
2 Исковеркивать
исковеркать нівечити, знівечити, калічити, скалічити, (мысль, слова) перекручувати, перекрутити, (о мног.) понівечити, покалічити, поперекручувати, покрутити; срвн. Искажать. [І знівечили ви заповідь Божу ради звичаю вашого (Єванг.). Дороге, гарне поламала, понівечила й зіпсувала його рівновагу (Черкас.). Він перекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш)]. -кать мысль (чью), цитату - перекрутити (чию) думку, цитату (цитоване). -кивать язык - калічити мову. Исковерканный - знівечений, скалічений, перекручений, покручений. -ная жизнь - знівечене життя. -ный французский язык - калічена французька мова. -ться - нівечитися, знівечитися, калічитися, скалічитися и т. д. -
3 загубить
загубити, занапастити, запропастити, змарнувати, стратити кого, що. [Не загуби свого віку веселого (М. Вовч.). Свою долю занапастила (Шевч.)].* * *1) загуби́ти, -гублю́, -гу́биш; ( привести к гибели) занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш, запропасти́ти, погуби́ти, ви́губити, -блю, -биш, стра́тити (страчу, стра́тиш); ( исковеркать - о жизни) поні́вечити; ( уничтожить) зни́щити\загубитьть [свою́] ду́шу — загуби́ти (занапасти́ти) [свою́] ду́шу
\загубитьть жизнь чью (век чей) — перен. занапасти́ти (загуби́ти, перевести́) життя́ чиє́ (вік чий); зав'яза́ти світ (реже о́чі, вік) кому́, утопи́ти го́лову (голо́воньку) [наві́ки] чию́, утопи́ти до́лю чию́
2) ( истратить без пользы) перевести́, -веду́, -веде́ш; загуби́ти\загубитьть мно́го де́нег — перевести бага́то гро́шей
-
4 испортить
1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];2) спартачений, спаскуджений и т. д.;3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.* * *1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити3) (навести порчу) зуро́чити -
5 Поисковеркать
см. Исковеркать.
См. также в других словарях:
исковеркать — См … Словарь синонимов
ИСКОВЕРКАТЬ — ИСКОВЕРКАТЬ, исковеркаю, исковеркаешь (разг.). совер. к коверкать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ИСКОВЕРКАТЬ — см. коверкать. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Исковеркать — сов. перех. разг. см. исковеркивать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
исковеркать — исковеркать, исковеркаю, исковеркаем, исковеркаешь, исковеркаете, исковеркает, исковеркают, исковеркая, исковеркал, исковеркала, исковеркало, исковеркали, исковеркай, исковеркайте, исковеркавший, исковеркавшая, исковеркавшее, исковеркавшие,… … Формы слов
исковеркать — исков еркать, аю, ает … Русский орфографический словарь
исковеркать — (I), искове/ркаю(сь), каешь(ся), кают(ся) … Орфографический словарь русского языка
исковеркать — аю, аешь; исковерканный; кан, а, о; св. (нсв. коверкать). кого что (чем). 1. Изломать, испортить, повредить. Пушка исковеркана миной. // Изуродовать, причинить увечье. Вся грудь исковеркана. 2. Нравственно изуродовать. Жизнь исковеркала его. Он… … Энциклопедический словарь
исковеркать — аю, аешь; искове/рканный; кан, а, о; св. (нсв. кове/ркать) см. тж. исковеркивать, исковеркиваться кого что (чем) 1) а) Изломать, испортить, повредить. Пушка исковеркана миной. б) отт … Словарь многих выражений
исковеркать — 2.2.2.2., ОСМ 8 … Экспериментальный синтаксический словарь
исковеркать(ся) — ис/коверк/а/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь