-
41 тот
та, то, те1) o şuв тот ве́чер — o akşam
в то вре́мя — o zaman / sırada
на том берегу — karşı yakada / kıyıda
по ту сто́рону стены́ — duvarın arkasında
по ту сто́рону Атла́нтики — Atlantik'in ötesinde / öbür tarafında;
с того́ дня его́ бо́льше не ви́дели — o gün bugün onu gören olmadı
2) в соч.по той и́ли ино́й причи́не — şu ya da bu nedenden dolayı
и тот и друго́й — ikisi de
и в том и в друго́м слу́чае — her iki halde de
3) ( другой) öbür, öteki; berikiна том конце́ про́вода — telin öbür ucunda
он оди́н, а тех - тро́е — o bir kişi berikiler üç
4) aranan, istenen, oтой кни́ги в прода́же уже́ нет — o kitaptan satışta kalmamış
я набра́л не тот но́мер — yanlış numara çevirmişim
то же мо́жно сказа́ть и о тебе́ — aynı şeyler senin için de söylenebilir
прода́ть по той же цене́ — fiyatına satmak
прода́м, е́сли кто́-нибудь даст ту же це́ну — satın aldığım parayı veren biri olsa satarım
тот са́мый Петро́в, кото́рый... — o Petrov ki,...
всё тот же Петро́в утвержда́ет, что... — gene aynı Petrov iddia ediyor ki...
я тепе́рь (уже́) не тот — ben artık eski ben değilim
5) в соч.то, что вы сказа́ли,... — söylediğiniz,...
то, что называ́ется любо́вью,... — sevgi denen şey,...
я́сно то, что... — şurası açıktır ki,...; açık olan odur ki,...
стра́нно то, что... — işin garip yanı,...
изве́стно то́лько то, что... — bilinen bir şey varsa, o da...
к тому́, что бы́ло изве́стно, он ничего́ но́вого не доба́вил — bilinenlere yeni bir şey katmadı
с то́й лишь ра́зницей, что... — şu farkla ki,...
де́лай то, что тебе́ говоря́т! — sana ne söylüyorlarsa onu yap!
по сравне́нию с тем, что бы́ло де́сять лет наза́д — on yıl öncesine göre
она́ зави́довала тем, у кого́ есть де́ти — çocukluları kıskanırdı
он о́чень горди́тся тем, что он лётчик — pilot olmanın büyük gururunu duyuyor
ока́зывая ему́ по́мощь, он тем са́мым защища́ет и свои́ интере́сы — ona yardım etmekle kendi çıkarlarını da savunmuş oluyor
те, кому́ сейчас три́дцать (лет) — şimdi otuzundakiler
те из вас, кто бу́дет занима́ться иссле́дованиями — araştırma yapacaklarınız
те из них, кто уже́ получи́л образова́ние — öğrenim yapmış olanları
••я ещё и не то зна́ю! — daha neler bilirim!
осёл и тот бы по́нял — eşek olsa anlardı
у него́ одно́ пальто́, да и то не но́вое — bir paltosu var, o da yeni değil
он не то что бо́лен, а про́сто уста́л — hasta falan değil, bayağı yorulmuş
к тому́ же — hem, kaldı ki, üstelik
хоте́л он того́ или нет,... — istemiş olsun ya da olmasın,...
хо́чет он того́ или нет,... — istediği olsun olmasın,...
на том све́те — öbür dünyada
-
42 иной
-
43 порядок
поря́д||окм1. ἡ τάξη [-ις]:образцовый \порядок ἡ παραδειγματική τάξις· нарушитель \порядокка ὁ παραβάτης, ὁ ταραξίας, ὁ ταραχοποιός· приводить в \порядок τακτοποιώ! βάζω σέ τάξη· приводить себя в -. σιάχνομαι, σιγυρίζομαι· призывать к \порядокку ἀνακαλώ είς τήν τάξιν2. (последователь, ность) ἡ σειρά, ἡ συνέχεια:алфави́тный \порядок ἡ ἀλφαβητική σειρά· по \порядокку κατα σειράν, μέ τή σειρά, διαδοχικά, διαδοχν κῶς·3. (способ) ὁ κανονισμός:\порядок выборов ὁ κανονισμός τῶν ἐκλογών в \порядокщ контроля σάν ϊλεγχο· в \порядокке обсуждения ὡς θέμα προς συζήτησιν в спешном \порядокке γρήγορα, βιαστικά·4. (строй, си, стема) ἡ τάξις, ὁ σχηματισμός, ἡ δια-τάξις:при старом \порядокке στό παλαιό[ν] καθεστώς·5. (обычай) οἱ συνήθειες, τό ἔθιμα (τά ήθη καί ἔθιμα)· ◊ боевой \порядок ὁ σχηματισμός μάχης· \порядок дия ἡ ἡμερησία διάταξις' все в \порядокке ὅλα εἶναι ἐν τάξει, ὅλα πανε καλά· тут что-то не ι \порядокке κάπου κουτσαίνει ἡ ὑπόθεση· д£лс идет своим \порядокком ἡ ὑπόθεσις (ή δουλειά) ἀκολουθεῖ τόν δρόμο της· это дело совершенно ино́го \порядокка αὐτή ἡ ὑπόθεσι εἶναι ἐντελώς διαφορετική· в \порядокке вещей συνειθισμένο πρᾶγμα -
44 остаться
оста́||тьсяresti;♦ \остаться в живы́х resti viva;\остаться при своём мне́нии resti ĉe sia opinio;\остаться на второ́й год resti je (или por) sekvanta (или dua) jaro;\остаться ни с чем resti sen io ajn;нам не \остатьсяётся ничего́ ино́го, как... al ni nenio plu restas, ol...* * *сов.оста́ться до́ма — quedarse en casa
оста́ться на́ ночь — pernoctar vi
оста́лось мно́го хле́ба — sobró mucho pan
оста́ться в па́мяти — quedar grabado en la memoria
вопро́с оста́лся нерешённым — la cuestión ha quedado sin resolver
всё оста́лось нетро́нутым — todo permaneció intacto
нам оста́ётся то́лько уе́хать разг. — no nos resta (queda) más que marcharnos
мне не оста́ётся ничего́ бо́льше как... разг. — no me queda otro recurso que...
••оста́ться ни при чём — no conseguir nada, quedarse como antes
оста́ться ни с чем — quedarse sin nada
оста́ться на второ́й год ( в школе) — repetir el grado (el año)
оста́ться в живы́х — quedar vivo
оста́ться в си́ле — quedar en vigor
оста́ться в долгу́ — quedar en deuda, ser en cargo
не оста́ться в долгу́ — pagar con la misma moneda
оста́ться в вы́игрыше — sacar partido, andar de ganancia; hacer su jugada (fam.)
оста́ться в дурака́х — hacer el primo, quedar como un tonto, quedarse en blanco
оста́ться с но́сом — quedarse con un palmo de narices, quedarse tocando tabletas; quedarse plantado
оста́ться при своём мне́нии — guardar su opinión; insistir en su opinión; mantenerse en sus trece
оста́ётся доказа́ть — queda para probar
оста́ётся доба́вить — resta añadir
* * *сов.оста́ться до́ма — quedarse en casa
оста́ться на́ ночь — pernoctar vi
оста́лось мно́го хле́ба — sobró mucho pan
оста́ться в па́мяти — quedar grabado en la memoria
вопро́с оста́лся нерешённым — la cuestión ha quedado sin resolver
всё оста́лось нетро́нутым — todo permaneció intacto
нам оста́ётся то́лько уе́хать разг. — no nos resta (queda) más que marcharnos
мне не оста́ётся ничего́ бо́льше как... разг. — no me queda otro recurso que...
••оста́ться ни при чём — no conseguir nada, quedarse como antes
оста́ться ни с чем — quedarse sin nada
оста́ться на второ́й год ( в школе) — repetir el grado (el año)
оста́ться в живы́х — quedar vivo
оста́ться в си́ле — quedar en vigor
оста́ться в долгу́ — quedar en deuda, ser en cargo
не оста́ться в долгу́ — pagar con la misma moneda
оста́ться в вы́игрыше — sacar partido, andar de ganancia; hacer su jugada (fam.)
оста́ться в дурака́х — hacer el primo, quedar como un tonto, quedarse en blanco
оста́ться с но́сом — quedarse con un palmo de narices, quedarse tocando tabletas; quedarse plantado
оста́ться при своём мне́нии — guardar su opinión; insistir en su opinión; mantenerse en sus trece
оста́ётся доказа́ть — queda para probar
оста́ётся доба́вить — resta añadir
* * *vgener. quedar, quedarse, restar (в излишке) -
45 вложить
1) mettre vt (dans), placer vt2) финанс. investir vt* * *1) mettre vt; placer vtвложи́ть письмо́ в конве́рт — mettre une lettre sous pli
вложи́ть шпа́гу, са́блю в но́жны — remettre l'épée, le sabre au fourreau, rengainer son épée, son sabre
2) эк. investir vtвложи́ть капита́л в де́ло — investir le capital dans une affaire
••вложи́ть всю ду́шу в рабо́ту — travailler avec ferveur
вложи́ть кому́-либо в уста́ — mettre dans la bouche de qn
вложи́ть в слова́ ино́й смысл — donner un autre sens aux mots
вложи́ть мно́го сил — mettre toutes ses forces
* * *vgener. y mettre du sien -
46 действительность
ж.1) réalité f; les faits m plсовреме́нная действи́тельность — la vie actuelle
окружа́ющая действи́тельность — la vie ( или la réalité) ambiante
действи́тельность пока́зывает ино́е — la réalité s'est avérée autre, la réalite prouve autre chose
2) ( сила действия) validité f; authenticité f ( подлинность); efficacité f (лекарства и т.п.)действи́тельность па́спорта — validité du passeport
••в действи́тельности — en réalité, en fait
* * *ngener. réalité, réel, actualité, validité -
47 как
1) вопр. и косвенно-вопр. commentа что́ как... — et si (+ imparf)
а что́ как спро́сят! — et si l'on demandait!
как пройти́, прое́хать куда́-либо — quel chemin faut-il prendre pour aller..., par où faut-il passer pour aller...
2) относ. comme (в смысле "так, как"); или перев. оборотом с infin ("что")я поступи́л, как вы мне сказа́ли — j'ai agi comme vous me l'avez dit
я ви́дел, как он бежа́л к реке́ — je l'ai vu courir vers la rivière
3) воскл. comment; que, commeкак краси́во! — que c'est beau!, quelle beauté!
как! он уе́хал? — comment! il est parti?
как я его́ жале́ю! — que je le plains!, comme je le plains!
4) сравн. comme; en ("в качестве", тк. при подлеж.)бе́лый как снег — blanc comme neige
как..., так и... — comme
как у нас, так и у вас — chez vous comme chez nous
как и... — ainsi que...; aussi bien que...
5) ( когда) quandприве́т твое́й сестре́, как уви́дишь её — mes amitiés à ta sœur quand tu la verras
как он уе́хал, так все его́ и забы́ли — à peine parti il fut complètement oublié
как то́лько — dès que, aussitôt que
вся́кий раз как — toutes les fois que
ме́жду тем как — alors que; tandis que
в то вре́мя как — tandis que
тогда́ как — tandis que, alors que
6) ( с тех пор как) queпрошло́ два го́да, как мы с ним познако́мились — il y a deux ans que nous avons fait sa connaissance
7) ( выражает внезапность действия) разг.как, как вдруг (+ буд. вр.) — voilà que
как (вдруг) он вско́чит! — et de bondir!
она́ как закричи́т! — et de crier
8) (в начале вводн. сл.) commeкак наприме́р — comme par exemple
как говоря́т — dit-on
как изве́стно — comme on le sait
- как раз••как таково́й — comme tel
как бу́дто (бы) — comme si (+ imparf)
де́йствуйте, как бу́дто (бы) ничего́ не́ было — faites comme si de rien n'était
зада́ча э́та как бу́дто проста́я — c'est un problème simple en apparence
как ка́жется — semble-t-il; paraît-il
как попа́ло — à la va-vite
не что ино́е, как — n'est autre chose que
как оди́н челове́к — comme un seul homme
как мо́жно бо́льше — le plus possible
как нельзя́ лу́чше — au mieux
как бы то ни́ было — quoi qu'il en soit
как (бы)... ни... — avoir beau (+ infin)
как бы он ни рабо́тал — il a beau travailler, il aurait beau travailler
как не (+ неопр.) — peut-on ne pas (+ infin)
как не ра́доваться э́тому! — peut-on ne pas en être heureux!; comment ne pas en être heureux!
вот как! разг. — tiens, tiens!
как же! разг. — sans doute!, certainement!
как же так? разг. — comment donc?
как так? разг. — comment se fait-il?
как бы не так! разг. — ah, mais non, par exemple!; plus souvent!, ouiche! (fam)
как знать? разг. — qui sait?
как когда́! разг. — ça dépend!
смотря́ как — c'est selon
я ви́дел, как его́... разг. — j'ai vu... machin (fam)
* * *1. conj.gener. autant que(...), combien, si, comme, comment2. part.gener. en manière de (...), en tant que(...), sur le pied de(...), sur un pied de(...), tel que (Noircirez le cercle sur votre feuille de réponses, tel qu'illustré ci-dessous.), à la façon de(...), à titre de(...), (например, о чем-л. отвергнутом как...) parce que (Ces études de diagrammes n'autorisent pas à rejeter parce qu'utopiques les recherches faites dans ces techniques.), en (Clinton accueilli en rock star (âàèîôîâîû)), un, tel -
48 остаться
1) ( продолжить пребывание) rester vi (ê.); demeurer vi (ê.)оста́ться на второ́й год в кла́ссе — (re)doubler sa classe
2) ( сохраниться) rester vi (ê.)оста́в си́ле — être valable; rester en vigueur (о законе, правиле)
оста́ться в живы́х — avoir la vie sauve; survivre vt ( пережить)
э́то навсегда́ оста́нется в мое́й па́мяти — cela restera gravé à jamais dans ma mémoire
3) (оказаться, стать) rester vi (ê.)оста́ться ни с че́м разг. — rester le bec dans l'eau
оста́ться ни при чём разг. — rester inattaquable ( неуязвимым)
оста́ться кому́-либо до́лжным — devoir à qn
оста́ться в долгу́ — demeurer vi (ê.) ( или être en reste)
за ним оста́лось... рубле́й — il doit encore... roubles
4) (после кого-либо, чего-либо)по́сле него́ оста́лись жена́ и де́ти — il a laissé une veuve et des enfants
от обе́да оста́лись котле́ты — des côtelettes sont restées du dîner
5) безл. (+ неопр.)не оста́ётся ничего́ ино́го, как... — il ne reste que...
тебе́ оста́ётся то́лько замолча́ть — tu n'as plus qu'à te taire
6)оста́ться при своём мне́нии — garder son opinion, persister dans son opinion
оста́ться при осо́бом мне́нии — réserver son opinion
••оста́ться в дурака́х разг. — прибл. être le dindon de la farce, être dupe
оста́ться с но́сом разг. — прибл. en être pour ses frais; rester le bec dans l'eau (fam)
* * *vgener. passer inaperçu -
49 раз
I м.1) fois fвся́кий раз — toutes les fois
в пе́рвый, в после́дний раз — pour la première, pour la dernière fois
в друго́й раз — une autre fois
2) ( при счёте) unсемь раз отме́рь, оди́н раз отре́жь посл. — прибл. n'entreprends rien sans avoir mesuré toutes choses, il faut tourner dix fois sa langue dans la bouche avant de parler
••в са́мый раз ( впору) разг. — tout juste
не раз — bien des fois, plus d'une fois
ино́й раз — parfois
раз (и) навсегда́ — une fois pour toutes
друго́й раз ( иногда) — d'autres fois, parfois
раз-два и гото́во разг. — en deux temps trois mouvements
раз, два и обчёлся разг. — deux ou trois pas plus, c'est tout
э́то как раз то, что ну́жно — c'est exactement ce qu'il faut
раз на раз не прихо́дится — les choses ne se répètent pas toujours
вот тебе ра́з! разг. — прибл. tiens!; en voilà une affaire! ( в знак удивления); quelle tuile! ( о неприятности)
раз-друго́й — une ou deux fois
II нареч.раз плю́нуть разг. — прибл. c'est simple comme bonjour
( однажды) une foisоди́н раз, когда́... — une fois que...
III союзраз ве́чером и т.п. — un soir, etc.
( если) разг. siраз он не пойдёт, я то́же остаю́сь — s'il n'y va pas je reste aussi
* * *ngener. dès lors que, maintenant que(...) (это случилось), pendant que, puisqu', puisque, une fois que(...), une! deux!, du moment que, (это случилось) maintenaint que, fois, quand, coup -
50 бальзамин
дарахти баласон, гули ҳино -
51 уголовный
ҷиноятӣ, \уголовныйи ҷиноят, ҷиноӣ -
52 хна
ҳино -
53 дело
діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).* * *1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло2) ( административное или судебное разбирательство) спра́вауголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва
3) канц. спра́вапа́пка для дел — па́пка для справ
4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́лодруго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло
-
54 коленкор
перкаль (-лю). Ну, это совсем другой -кор - ну, це зовсім инша справа (матерія).* * *перка́ль, -люне тот (друго́й, ино́й) \коленкор — [зо́всім] і́нша річ (спра́ва), [зо́всім] і́нше ді́ло
-
55 нечто
I. мест. неопр.I. щось, (кое-что) дещо, (как сщ.) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное - щось вельми дивне. -то невообразимое - щось неуявленне. -то поразительное - щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то - погляд і дещо. -то иное - що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].II. Нечто - см. Нешто.II. Не что) мест. указат.-отриц.I. 1) (ничто не) ніщо не; (не что иное) не що(сь) инше, ніщо инше. -то в лесу трещит, что не медведь ломится - не що(сь) инше в лісі тріщить (ніщо инше в лісі не тріщить), а ведмідь преться (суне). -то возьмёшь - нічого не візьмеш. -то ему сделаешь - нічого йому не зробиш, (ничего с ним не поделаешь) нічого з ним не вдієш;2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Нечого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) чого, нема що, нічого; срв. Нечего 2 (отдельно). [Нема чого відписувати їм (Грінч.). Нічого з чужої мови на нашу перекладати (Крим.)]. Мне -го дать вам - мені нічого (мені нема чого, я не маю що или чого) дати вам. -го делать - а) нема чого (нічого) робити. Мне -го делать - я не маю що робити; б) нічого робити, (ничего не поделаешь) нічого не вдієш. От -го делать - зні[е]чев'я, від (з) нічого робити. [Знічев'я навіть згодилась дивитись, як розпинали трьох злочинців (Л. Укр.)]. -го сказать! - нівроку! нема що (й) казати! [Добра компанія буде, нівроку! (М. Левиц.)]. Больше (дальше) -го сказать - більше нема чого (нічого) сказати; (да и всё тут) та й годі! годі! [Сміх, та й годі! (Шевч.). Добре мені так, що годі! (М. Вовч.)]. Нечему - нема(є) чому, нічому. -му удивляться - нема з чого (на що) дивуватися, (незачем) нема чого дивуватися. Нечем - нема(є) чим, нічим. Не за что - нема(є) за що, ні за що. Не к чему - нема(є) до чого, ні до чого. Не на чем - нема(є) на чому, ні на чому. -чем сесть - нема на чому (ні на чому) сісти. «Спасибо!» - «-чем» - «Дякую!» - «Нема за що (ні за що)». Не на что - нема(є) на що, ні на що, нема(є) за що, ні за що. -что купить хлеба - нема(є) за (на) що (ні за (на) що) купити хліба. Не от чего - нема(є) від чого, ні від чого, нема(є) з чого, ні з чого. Не с чем - нема(є) з чим, ні з чим.II. Нечто, нрч. (народн.) - (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что - дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» - «-то» - «Чи ти бував у Москві?» - «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» - «-то, давай» - «Береш півкарбованця,чи що?» - «Гаразд (Ну-ну), давай».* * *мест.щось; ( кое-что) де́що\нечто то ино́е — щось (де́що) і́нше
-
56 никто
мест. ніхто; (ровно, решительно -то) аніхто, ані будь-хто, (диал.) ніхтогісінько. [Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Шевч.). Ніхтогісінько не чув і не бачив такого (Стародуб)]. -то из них - ніхто з них, жадний (жаден) з них. -то в мире (на свете) - ніхто в світі. [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? - Нікого в світі, нікому в світі (Шевч.)]. Никого - нікого. [Я так вас кохаю, як досі ніхто нікого не вмів ще кохати (Самійл.)]. Решительно -го - анікого, (а)нікогісінько, (ни души, фам.) ані лялечки. [Я не кохав ще анікого всім палом духу молодого (Черняв.). В розправі нікогісінько (Кониськ.). На вулиці - ані лялечки (Звин.)]. Никому - нікому, (решительно -му) анікому. [Бодай-же вас, чорні брови, нікому не мати (Шевч.). Марних мук моїх нікому не помітить (М. Рильськ.)]. Никем - ніким. Ни за кого, ни к кому, ни на кого и т. п. - ні за кого, ні до кого, ні на кого и т. п., (решительно ни за кого и т. п.) ані за кого и т. п.* * *мест.ніхто́, род. п. ніко́го\никто кого́ — в знач. сказ. ніко́го; ні ля́лечки
\никто і ино́й (\никто то друго́й) э́того не сде́лает — ніхто́ і́нший цього́ не зро́бить
-
57 разбор
1) ( действие) розбі́р, -бо́ру и ро́збір, (неоконч.) розбира́ння; упорядкува́ння, (неоконч.) упорядко́вування; ро́згляд, -у, ро́збі́р, (неоконч.) розгляда́ння, розбира́ння; ана́ліз, -у, ( неоконч). аналізува́нняграмма́тический \разбор р — грамати́чний розбі́р (ана́ліз)
2) (критическая статья, отзыв) ро́згляд, ро́збі́р3) ( разборчивое отношение) ро́збі́рбез \разбор ру (\разбор ра) — не перебира́ючи, без розбо́ру; ( не разбираясь) не розбираю́чись
с \разбор ром — з розбо́ром; ( разбираясь) розбира́ючись
4) (сорт, разряд) ґату́нок, -нку, ро́збі́рмука́ второ́го \разбор ра — бо́рошно (мука́) дру́гого ґату́нку
лю́ди ино́го \разбор ра — лю́ди і́ншого ґату́нку (розбо́ру)
5) тип. розбо́р, -у -
58 тот
мест.той (ж. та, с. те); усилит. ото́й (ж. ота́, с. оте́)ни \тот, ни э́тот — ні той, ні цей
\тот или друго́й (ино́й) — той чи (або́) і́нший
\тот же — той са́мий, той же
до того́, что — ( до такой степени) так, що; до то́го, що
[и] без того́ — і так, [і] без то́го; и
то — ( действительно) і спра́вді
не без того́ — не без то́го
не то, что (чтобы) — не то (те), що (щоб)
в то же [са́мое] вре́мя — в той са́мий (в той же) час; (одновременно) водноча́с
то-сё, то да сё [и] то и сё — те і се
ни с того́ ни с сего́ — ні з то́го ні з сьо́го (цьо́го)
-
59 штукатурить
plaster, ( снаружи) stucco* * *штукату́рить гл.
( внутри здания) plaster, apply plaster, finish in [with] plaster; ( снаружи здания) stucco, finish in [with] stuccoштукату́рить «под шу́бу» или ино́й орна́мент — rough-cast, parget -
60 допускать
несов. - допуска́ть, сов. - допусти́ть1) (кого́-л до рд., к дт.; разрешать допуск куда-л или участие в чём-л) admit (smb to)его́ не допусти́ли к экза́менам — he was not allowed to take the examinations
не допуска́ть — bar (from)
э́того нельзя́ допуска́ть — it cannot be allowed / tolerated
3) (вн.; считать возможным, предполагать) concede (d), find (d) conceivable; allow (that + clause) книжн.; admit (d или of), allow (of) книжн.он не допуска́ет э́той мы́сли — he regards it as inconceivable / unthinkable
я гото́в допусти́ть, что... — I am willing to concede that...
фа́кты не допуска́ют ино́го толкова́ния — the facts admit / allow of no other explanation
4) (вн.; делать, совершать) commit (d)допусти́ть оши́бку — make a mistake; commit an error офиц.
здесь допу́щена оши́бка — a mistake has been made here, there is a mistake here
См. также в других словарях:
ИНО — иностранный отдел Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
Ино — Ино, форт (береговое укрепление) в системе Кронштадтской крепости. Сооружён в 19081916 (до 1917 назывался форт Николаевский) на мысе Инониэми на северном берегу Финского залива в районе одноименного посёлка и железнодорожной станции (с 1948 … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
ИНО — ИНО Иностранная коллегия РКП(б), затем ВЧК ОГПУ НКВД орган внешней разведки СССР. ИНО сокр. Институт непрерывного образования. ИНО сокр. Институт народного образования; так с 1920 1921 по 1933 1934 годы в СССР именовались… … Википедия
ино — ин то, так, тогда, пожалуй , также иногда , др. русск. ино но, тогда . Из и + нъ (см. и, но); ср. Соболевский (РФВ 22, 300 и сл.) против Ягича, который объяснял из и + онъ. Не связано также с иной, вопреки Бернекеру (I, 431) и Преобр. (I, 271) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ИНО — (Ίνώ), в греческой мифологии одна из дочерей Кадма, вторая супруга беотийского царя Афаманта, мачеха Геллы и Фрикса (пыталась их погубить, поэтому они бежали от её преследований в Колхиду). И. вместе с Афамантом взяла на воспитание младенца… … Энциклопедия мифологии
ИНО — ИНО, в греческой мифологии дочь Кадма и Гармонии (см. КАДМ И ГАРМОНИЯ) , вторая жена Афаманта, мачеха Фрикса и Геллы (см. ГЕЛЛА). Воспитала сына своей сестры Семелы (см. СЕМЕЛА) Диониса (см. ДИОНИС), которого назвала божеством. За это Гера (см.… … Энциклопедический словарь
ино... — ИНО... 1. ИНО... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: другой, иной. Инобытие, инонациональный, инопланетный, инопланетянин, инопрофессиональный, иносистемный, иносоциальный. 2. ИНО... см. Ин … Энциклопедический словарь
ИНО — в греческой мифологии дочь Кадма и Гармонии, вторая жена Афаманта, мачеха Фрикса и Геллы. Воспитала сына своей сестры Семелы Диониса, которого назвала божеством. За это Гера ввергла супругов в безумие, и Афамант убил одного из своих сыновей. Ино … Большой Энциклопедический словарь
ИНО — (греч.). Род дневных бабочек. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ИНО греч. а) Одна из мифологических богинь моря. b) Род дневных бабочек. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в… … Словарь иностранных слов русского языка
Ино... — ино... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: иной (иногородний, иноплеменный, иноязычный и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ино... — ино... Первая часть сложных слов со знач.: 1) иной, другой, напр. инобытие, иномыслие; 2) с чем н. иным, другим, напр. иноформенный, иноязычный; 3) относящийся к чему н. иному, другому, напр. иногородний, инонациональный, инопланетянин; 4) по… … Толковый словарь Ожегова