зітхати

См. также в других словарях:

• позітхати — аю, аєш, док. Зітхати якийсь час …   Український тлумачний словник

• зітхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Робити глибокі вдих і видих, посилено дихати (здебільшого під впливом якихось почуттів). 2) по кому – чому, рідко об кому – чому. Сумувати, журитися за ким , чим небудь. || по кому, розм. Бути закоханим у кого небудь …   Український тлумачний словник

• зазітхати — дієслово доконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• зітхати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• позітхати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• здихати — I зд ихати аю, аєш, док., перех., діал. Позбутися кого , чого небудь. II зд ихати зди/хаю, зди/хаєш і зди/шу, зди/шеш, док., діал., перев. з часткою не. Віддихатися. III здих ати а/ю, а/єш, недок., здо/хнути, ну, неш; мин. ч. здох, ла, ло; док.… …   Український тлумачний словник

• зітхнути — ну/, не/ш, док. 1) Однокр. до зітхати 1). 2) розм., рідко. Те саме, що перепочити …   Український тлумачний словник

• позіхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.). || рідко. Те саме, що зітхати 1). 2) чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти… …   Український тлумачний словник

• здихати — 1 дієслово доконаного виду позбутися чого небудь діал. здихати 2 дієслово доконаного виду віддихатися діал. здихати 1 дієслово недоконаного виду гинути здихати 2 дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вздыхати — хам, хаш, Ол. Зітхати. Вздыхнув си неборак, и пішов гет …   Словник лемківскої говірки

• здыхати — здыхам, хаш, хат, хаме, хате, хают (здышут), н. сп. здыш!, здыхай!, Вр. 1. Пропадати, гинути (про тварин). Кіт здыхат. Кіт юж здох. 2. Зітхати. Чловек тяжко здыхнув і сів …   Словник лемківскої говірки