-
1 подобранность
піді́браність, -ності, підтя́гнутість, -тості, підтя́гненість -
2 прибор
1) см. Приборка;2) пристрій (-строю), прилад (-ду), приряд (-ду), апарат (-ту), соб. приладдя (-ддя), наряддя, начиння, справа, снасть (-сти), струмент (-ту), справилля. [Без пристрою і блохи не вб'єш (Приказка)]. Химический -бор - хемічний апарат, пристрій. Чайный -бор - чайне наряддя, приладдя, чайний сервіс. [Виносили стакани та наряддя до самовара (Н.-Лев.)]. Столовый -бор - а) куверт (-ту); б) столове наряддя, накриття. Накрыть, приготовить стол на 10 -боров - накрити, налаштувати стіл на десять кувертів, на десять чоловіка (осіб). Кухонный -бор - кухе[о]нна справа, кухе[о]нне начиння. Письменный -бор - приладдя до писання. Самопишущий -бор - самописний пристрій. Чертёжный -бор - рисувальний пристрій, приладдя до рисування, до креслення. Брильный или бритвенный -бор - бритовне, голільне приладдя. Водомерный -бор - водомірний апарат, водомір (-ру). Измерительный -бор - вимірний прилад. Швейный -бор - швацьке, кравецьке приладдя. Оконный -бор - приряд віконний. Дорожный -бор - дорожня снасть (-ти). -бор колёс для телеги - стан коліс. Рыболовный -бор - рибальська снасть (-сти), рибальська справа.* * *I1) (приспособление, аппарат) при́лад, -а, -уприбо́ры — мн. при́лади, -дів; (собир.: приспособления) прила́ддя
измери́тельный \прибор — вимі́рювальний при́лад
2) ( набор) набі́р, -бо́ру, прибо́р, -у; ( комплект принадлежностей) прила́ддяоко́нный \прибор — віко́нний набі́р
IIстоло́вый \прибор — столо́вий прибо́р; куве́рт
при́браність, -ності; ( порядок) поря́док, -дку; ( опрятность) оха́йність, че́пурність -
3 подтянутость
підтя́гнутість, -тості; піді́браність, -ності -
4 прибранность
при́браність, -ності -
5 собранность
зі́браність, -ності -
6 собранность
зібраність, -ності -
7 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
8 чтобы
тж. чтоб1) союз щоб, що́би; ( со значением цели) неха́й, хай, диал. аби́, нехвме́сто того́, что́бы (чтоб) — за́мість то́го, щоб; за́мість
не то, что́бы (чтоб) — не то, щоб
нет того́, что́бы (чтоб) — нема́є (нема́) того́, щоб
что́бы то́лько — ( лишь бы только) аби́ лише́ (лиш), аби́ ті́льки, щоб ті́льки, аби́-но
2) част. щоб, що́би; ( для выражения пожелания) бода́й, неха́й, хай, диал. нех; чтобты ло́пнул! — бран. щоб (бода́й, бода́й би) ти лу́снув (ло́пнув)!
что́-либо, что́-нибудь — мест. що-не́будь, род. п. чого́-небудь, щось, род. п. чого́сь; ( кое-что) де́що, род. п. де́чого; ( что бы то ни было) бу́дь-що, аби́що; що́-будь
-
9 ненасытный
ненаситний, неситий, невситимий, (алчный) ненатлий, захланний, (жадный) зажерливий, жаденний, жаднючий, (ненаедчивый) ненаїдний, ненаїсний, (прожорливый) прожерливий, пажерливий, проїсний, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Очі його ненаситні на багатство (Куліш). В її крові горіла ненаситна жадоба життьової розкоши (Франко). Розпадеться луда на очах ваших неситих (Шевч.). Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели (Шевч.). Чому-ж його злоба несита їсть (Самійл.). О, гадино! моєї муки тобі, несита, ще не досить? (Л. Укр.). Жадоба тая несита: все-б зажер собі (Грінч.). Невситиме бажання (Крим.). Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало (Мирг.). Оцей піп у нас дуже захланний (Кобеляч.). Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі (Г. Барв.). Ненажерливою пам'яттю письменника всичує в себе всю цю картину (Коцюб.). Ненажерливе мусулманське духівництво (Крим.)]. -ная утроба - ненаситна утроба, (глотка, грубо) ненатла (ненажерлива) пелька. -ный человек - ненаситна (невситима) людина, ненажера; срв. Ненажора, Ненасыть.* * *ненаси́тний и нена́ситний, неси́тий; диал. нена́тлий, ненатле́нний; ( не удовлетворяющийся ничем имеющимся) невсити́мий; ( прожорливый) ненаже́рливий, ненаже́рний; (жадный, корыстолюбивый) заже́рливий\ненасытныйая жа́жда зна́ний — нена́ситна (невсити́ма) жадо́ба знань
\ненасытныйый зверь — нена́ситний (ненаже́рливий) звір
\ненасытныйая утро́ба — бран. ненаже́ра, нена́ситна (ненаже́рлива, заже́рлива) утро́ба
-
10 отродье
відріддя, поріддя, насіння, коліно, (бран.) кодло, виродок, виплодок (-плідка), накоренок (-нка). [Згинь ти з усім своїм кодлом (накоренком)]. Ехиднино -дье - гадючий виплодок.* * *1) (потомок, отпрыск) порі́ддя, ви́плодок, -дка, ви́родок, -дка, ко́дло2) ( народность) наро́дність, -ності3) с.-х. відрі́ддя, порі́ддя
См. также в других словарях:
зібраність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
недібраність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розібраність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
підібраність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зібраність — ності, ж. Властивість за знач. зібраний 2). || Чіткість, організованість … Український тлумачний словник
обібраність — ності, ж. Абстр. ім. до обібраний … Український тлумачний словник
підібраність — ності, ж. Абстр. ім. до підібраний 2) … Український тлумачний словник
зосередженість — ності, ж. 1) Скупчення, розміщення кого , чого небудь в одному місці. 2) Напруженість, зібраність (думок, почуттів і т. ін.). 3) Стан за знач. зосереджений 5) … Український тлумачний словник
богообраність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
серйозний — а, е. 1) Який відзначається вдумливістю, розважливістю в думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. || Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий. || Який відзначається вдумливим, вимогливим ставленням до своєї роботи; який… … Український тлумачний словник
зосереджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зосередити. || зосереджено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зосередився, зібрався в одному місці. || Спрямований в одне місце, в одну точку (головно про артилерійський вогонь). 3) у знач. прикм. Який… … Український тлумачний словник