-
61 pro-
I pref1) заступник2) прихильник чого-небудь, відданий чому-небудьII pref1) до, раніше, перед ( у часі)2) перед, попереду ( у просторі)III prefвиділяється в словах лaт. (рідше гpeцьк.) походження -
62 trace metal
метал, який зустрічається у вигляді слідів; сліди металуEnglish-Ukrainian analytical chemistry dictionary > trace metal
-
63 -a
suffутворює форму мн.; лaт.; гpeцьк.; iм. середнього роду, пepeв. наукових термінів (особл. в галузі біології)1) співвідноситься з-um, суфіксом oдн.; лaт.; iм.media — засоби, середовища
bacteria — бактерії; форми на- а часто мають паралельні варіанти на-ums
aquaria,-iums — акваріуми
premia,-iums — надбавки, премії
2) співвідноситься з-on, суфіксом oдн.; гpeцьк.; iм.3) часто зустрічається у назвах вищих біологічних таксонів (які не мають форм oдн.) -
64 -ad
I suffзустрічається в iм., похідних від гpeцьк. числівників, зі значенням група з таким-то числом членівII suff; біол.утворює прислівники зі значенням у напрямку до -
65 -an
suffутворює відносні пpикм. (-ian,-ean)1) від географічних назв (при субстантивації звич. позначає представників народу)American — американський; американець
2) від особистих імен, прізвищ (при субстантивації звич. позначає послідовника відповідної особи)Christian — християнський; християнин
3) зooл. від лaт. таксономічних назв рядів, класів тварин: crocodilian, molluscan4) зустрічається в пpикм.; лaт.; гpeцьк. походження, похідних від iм. інших розрядів -
66 -ard
-
67 -arian
suffзустрічається в iм.; пpикм. зі значенням: -
68 -ation
suff(-tion,-ion)1) утворює iм. від дієслів зі значенням процесу або стану2) зустрічається в iм.; фp.; лaт. походження, які не позначають процес -
69 -ator
-
70 -dom
suffзустрічається в абстрактних, збірних іменниках (пepeв. пов'язаних з тим чи іншим суспільним статусом) -
71 -ee
I [`-iː] suffутворює іменники (часто юридичні терміни), що позначають1) особу, що зазнає дію, виражену твірною дієслівною основою2) особу, пов'язану з дією, ознакою, предметом, вираженими твірною основоюII [-iː] suffcoatee — короткий жакетик; фігаро
-
72 -eer
suffengineer — інженер; часто має зневажливе значення
-
73 -ery
suffзустрічається в іменниках зі значенням (тж.-ary3,-ry)1) сукупність людей або речей2) риси характеру, поведінки ( часто)3) професія, рід занять, соціальний стан -
74 -ess
suffзустрічається в іменниках, що позначають жінок (, самок тварин) (тж.-tress) -
75 -est
I [ist] suffутворює найвищий ступінь односкладових, деяких двоскладових прикметників, прислівниківII [-ist]зустрічається в архаїчній формі дієслів другої особи oдн. (тж.-st) -
76 -et
I suff II [-et] = - ette II -
77 -eth
[-ia]зустрічається в архаїчній формі дієслів третьої особи oдн. теп. ч. (тж.-th) -
78 -fy
[-fai]stiff зустрічається в дієсловах, утворених від основ пpикм. та iм., які мають значення ( у формі -ify) чинити дію, позначену основоюuglify — робити потворним, спотворювати
-
79 -head
[-hed]suffзустрічається в обмеженій кількості іменників, що позначають стан або якість -
80 -iferous
suffзустрічається в деяких пpикм. книжно-літературного характеру зі значенням (- ferous) який виробляє, який приносить що-небудь
См. также в других словарях:
зустрічний — а, е. 1) Який рухається назустріч. || у знач. ім. зустрі/чний, ного, ч.; зустрі/чна, ної, ж. Людина, яка зустрічається, трапляється кому небудь на шляху. || Розташований поблизу шляху, яким хто небудь іде або їде. || Який має протилежний якомусь… … Український тлумачний словник
зустрічати — і діал. зостріча/ти, а/ю, а/єш, недок., зустрі/нути і діал. зострі/нути, зустрі/ти і діал. зострі/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Зближатися, сходитися з ким , чим небудь, хто (що) рухається навпроти. || Зближаючись, торкатися один одного (про… … Український тлумачний словник
зустріч — і, ж., кого, чого, з ким – чим і без додатка. 1) Зближення з ким , чим небудь, хто (що) рухається навпроти. 2) Випадкове або наперед домовлене побачення з ким небудь. || Тимчасове спільне перебування де небудь з метою обговорення яких небудь… … Український тлумачний словник
ґеленіт — геленит gehlenite Gehlenit мінерал, алюмосилікат кальцію. Склад: Ca2Al(ALSi)O7. AlAl заміщається MgSi з утворенням акерманіту. Сингонія тетрагональна. Кристали товстотаблитчасті, короткостовпчасті, іноді кубо октаедричні. Густина 2,9 3,1. Тв. 5,5 … Гірничий енциклопедичний словник
адуляр — adular, adularia *Adular мінерал класу силікатів, морфологічний різновид низькотемпературного ортоклазу. Типовий склад А. відповідає формулі Ог90 Ab9 An1, де Аb альбіт, An анортит. Домішки: до 1 % Ва0, не більше за 0,5% Са0. Зустрічається у… … Гірничий енциклопедичний словник
барит — barite, baryte, cawk, haevy spar * Baryt, Schwerspat мінерал кристалічної будови класу сульфатів, білого або сірого кольору зі скляним блиском. Склад: Ba[SO4]. Найпоширеніший мінерал барію (руда барію). Сингонія ромбічна. Густина 4,5. Твердість 3 … Гірничий енциклопедичний словник
бертрандит — bertradite Bertrandit – мінерал, Be4(OH)2[Si2O7]. Діортосилікат берилію острівної будови. Вміст ВеО 34,5 41,6%. Сингонія ромбічна. Структура представлена пов язаними один з одним шарами здвоєних тетраедрів. Утворює дрібні пластинчасті кристали,… … Гірничий енциклопедичний словник
гаусманіт — гаусманнит hausmannite Hausmannit поширений мінерал марганцю. Склад: Mn2O4. Клас оксидів. Сингонія тетрагональна. Структура координаційна. Кристали псевдооктаедричні. Зустрічається у вигляді зернистих або щільних аґреґатів. Широко розповсюджені… … Гірничий енциклопедичний словник
геденберґіт — геденбергит hedenbergite Hedenbergit силікат ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів CaFe[Si2O6]. Склад (%): СаО 22,2; FеO 29,4; SiO2 48,4. Кристали подовжені призми. Колір від темно зеленого до чорно зеленого і майже чорного.… … Гірничий енциклопедичний словник
геміморфіт — гемиморфит hemimorphite, calamine *Hemimorphit, Kieselzinkerz, Kieselgalmei мінерал класу силікатів. Zn4[Si2O7] (OH)2 x H2O. Містить 67,5% ZnO, 25% SiO2; 7,5% H2O. Домішки: Pb, Fe, Ca, Mg, Ti, Al, Cd. Сингонія ромбічна. Структура острівна.… … Гірничий енциклопедичний словник
золоті руди — золотые руды gold ores Golderzen природні мінеральні утворення з вмістом золота у таких кількостях, що його економічно доцільно видобувати. Розрізняють корінні родовища (представлені г.ч. жилами із вмістом золота 1…30 г/т) й розсипи у вигляді… … Гірничий енциклопедичний словник