-
1 castellated
adj1) збудований у вигляді замку2) багатий на замки (про місцевість)3) тех. зазублений; зубчастий (про стіну)* * *[`kʒstileitid]a4) тex. зубчастий -
2 cogged
adjзубчастий* * *aзубчастий; із зубцями -
3 dentate
adj1) зоол. що має зуби2) бот. зубчастий* * *a; зоол.у якого є зуби; бoт. зубчастий -
4 denticulate
adj1) зазублений2) зубчастий (про орнамент)* * *= denticulated; aзазублений; зубчастий ( про орнамент) -
5 dentil
n архт.1) дентикула, сухарик2) pl зубчастий орнамент* * *n; архіт.дентикула, сухарик; pl зубчастий орнамент -
6 embattled
adj1) вишикуваний у бойовий порядок; приведений у бойову готовність2) іст. укріплений; захищений зубцями і бійницями3) зубчастий (про стіну)* * *[im'bʒtld]a1) вишикуваний у бойовий порядок; приведений у бойову готовність2) icт. укріплений; захищений зубцями е бійницями; зубчастий ( про стіну)3) гepaльд. прикрашений зубцями -
7 gear-drive
-
8 indented
adj1) порізаний; зубчастий; зазублений2) друк. з відступом3) увігнутий; удавлений* * *I [in'dentid] a1) порізаний; зубчастий; зазублений2) пoлiгp. з відступомII [in'dentid] aвтиснений, увігнутий; з відбитком -
9 jagged
adj1) зубчастий; зазублений; негладкий, нерівний2) амер., мор. укладений у довгу бухту3) амер., розм. п'яний* * *I aзубчастий; зазубрений; нерівно відірваний нігтіII aпрост. п'яний -
10 notched
adjзубчастий; вищерблений, щербатий; з надрізомnotched wheel — храпове колесо, храповик
* * *aзубчастий, зазубрений; з надрізомnotched wheel — храпове колесо, храповик
-
11 pearl-edged
-
12 picot
n текст.1) піко2) зубчастий край* * *n; текст.піко; зубчастий край -
13 rim
1. n1) обід; обідок; край2) оправа (окулярів)3) бандаж (обода)4) тех. зубчастий вінець5) тех. скоба; опорне кільце6) мор. водна поверхня7) розм. очеревина (тж rim of the belly)rim rock — геол. крайова порода
2. v1) обладнувати обідком, припасовувати обід2) бути ободом, облямовувати* * *I ['rim] n1) ободок; край; обід; реборда; бандаж ( обода)2) тex. зубчастий вінець3) тex. скоба, опорне кільце4) мop. водна поверхня5) край кратера ( вулкана)II [rim] v1) оснащувати ободком, ободом2) служити ободком, обрамляти -
14 saw-toothed
adjзубчастий, пилкоподібний* * *aпилкоподібний, зубчастий -
15 scalloped
-
16 serrate
Iadj1) зубчастий, зазублений; пилкоподібний2) бот. пилчастийIIvзазублювати, робити зубці* * *I ['ser(e)it] aзубчастий; пилкоподібний; зазубрений; бoт. пилчастийII [se'reit] vзазубрювати, робити зубці -
17 spiked
adj1) бот. колосовидний2) колосистий; колосковий3) з зубцями (вістрями, шипами)4) гострий, шпилястий; зубчастий* * *I [spaikt] a1) колосистий2) бoт. колосоподібний ( про суцвіття)II [spaikt] a1) оснащений зубцями, вістрями, шипами2) гострий; зубчастий -
18 castellated
[`kʒstileitid]a4) тex. зубчастий -
19 American chestnut
бот.каштан американський, каштан зубчастий -
20 castled
См. также в других словарях:
зубчастий — а, е. Який має зубці, із зубцями (див. зубець). || Який здійснюється за допомогою коліс, що мають зубці. Зубчасте зчеплення … Український тлумачний словник
зубчастий — прикметник … Орфографічний словник української мови
цівково-зубчастий — прикметник … Орфографічний словник української мови
визубень — бня, ч. 1) Пошкодження, виїмка на лезі гострого знаряддя; щербина. 2) Зубчастий виступ на чому небудь … Український тлумачний словник
гребінь — беня, ч. 1) Високий дерев яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за ручного прядіння. 2) Те саме, що гребінець 1). 3) Довгастий зубчастий м ясистий наріст на голові деяких птахів. 4) Верхній край, верхня частина, вершина чого небудь… … Український тлумачний словник
зубцюватий — а, е. Те саме, що зубчастий … Український тлумачний словник
зубчастість — тості, ж. Абстр. ім. до зубчастий … Український тлумачний словник
зубчатий — а, е. Те саме, що зубчастий … Український тлумачний словник
плімутрок — а, ч. Поширена порода несучих і м ясних курей різноманітного оперення, що мають листкоподібний зубчастий гребінь … Український тлумачний словник
пощерблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пощербити. || у знач. прикм. || поще/рблено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який має зубчастий край, краї … Український тлумачний словник
сектор — а, ч. 1) спец. Частина круга, обмежена дугою і двома радіусами. || Деталі, частини предметів, машин і т. ін. такої форми. Зубчастий сектор. 2) Ділянка, обмежена радіальними лініями. || Частина певної площі; ділянка, район. 3) Частина народного… … Український тлумачний словник
