-
61 підрівняти
см. підрівнювати -
62 поповняти
= попо́внювати, попо`внитипополня́ть, попо́лнить -
63 прирівняти
см. прирівнювати -
64 розрівняти
-
65 упевняти
= упе́внити, упе`внюватиуве́рить, уверя́ть; убежда́ть, убеди́тьупевня́ти кого-не́будь в неслу́шності його́ су́мнівів — уве́рить (убеди́ть) кого́-либо в неоснова́тельности его́ сомне́ний; разуве́рить кого́-либо в основа́тельности его́ сомне́ний
-
66 контрольний пакет акцій
eng: controlling interestdeu: Aktienmehrheit mкількість корпоративних прав, яка забезпечує їх власнику право здійснювати фактичний контроль над діяльністю підприємства. При високій концентрації статутного капіталу контрольний пакет становить не менше 50 % загальної його суми плюс одна акція. За широкої диверсифікації контрольний пакет може дорівнювати 20—30 % номінальної вартості всіх корпоративних прав.Глосарій "Фінансова діяльність суб’єктів господарювання" > контрольний пакет акцій
-
67 температуропровідність
ru\ \ температуропроводностьen\ \ [lang name="English"]thermal diffusivity, temperature conductivityde\ \ Temperaturleitfähigkeitfr\ \ \ conductibilité thermiqueздатність речовини вирівнювати температуру між більш і менш нагрітими її частинами; оцінюється коефіцієнтом температуропровідності — фізичним параметром речовини, що характеризує швидкість зміни його температури в нестаціонарних теплових процесах; чисельно дорівнює відношенню коефіцієнта теплопровідності речовини до добутку його питомої теплоємності (при постійному тиску) на густину; виражається в м2/с -
68 Лаудан, Ларрі
Лаудан, Ларрі (1940) - амер. філософ постпозитивістської орієнтації. Використовуючи деякі ідеї Лакатоса і Тулміна, розробив концепцію неораціоналістичної методології науки і "сітчасту модель обґрунтування" науки. Л. спробував об'єднати крайнощі континуалістського та дисконтинуалістського підходів у методології наукового знання, приділяючи увагу аналізові ціннісного (аксіологічного) виміру пізнавальної діяльності. Під "науковою раціональністю" він розуміє здатність наукової теорії вирішувати проблеми, що створює можливість порівнювати різні теорії у площині кількості та якості розв'язуваних проблем; отже, зростання наукової раціональності постає як прогрес науки. На противагу Куну, який оголосив процедуру вибору парадигм та теорій ірраціонально-психологічною процедурою, Л. вважає, що прийняті вченими когнітивні норми і цінності можуть бути піддані критичній оцінці, тому вибір найкращої з них є раціональним процесом. Модернізуючи інтерналістський підхід до розуміння природи науки, Л. критикує традиційну соціологію знання і намагається показати, що повноцінна реконструкція наукового знання не може бути здійснена без методологічного аналізу цілей та цінностей науки, що історично розвивається.[br]Осн. тв.: "Прогрес та його проблеми" (1977); "Науках гіпотези" (1981); "Наука і цінності" (1984). -
69 протилежності
ПРОТИЛЕЖНОСТІ - визначеності, які виключають, проте й обумовлюють, і доповнюють одна одну. їхніми різновидами є сукупність полярних категорій, таких як буття і небуття, сутність і явище, форма і зміст тощо. П. - спеціальний предмет дослідження філософії взагалі й діалектики зокрема - як її складової частини. П. - відмінності, що доведені до крайньої межі, найбільш узагальнені (загальне якраз і вивчає філософія) В. ідмінностей завжди багато, бо кожну властивість можна порівнювати і співвідносити з багатьма іншими, а П. - завжди лише дві. Так, кольорів з відтінками безліч, а до П. належать лише світло і темрява. До того ж, філософія вивчає не будь-які П., а П. як "суттєві відмінності" (Гегель), що відбивають фундаментальні властивості світу і буття людини, їхні сутнісні риси. Дійсність суперечлива, складна і містить в собі як позитивне, так і негативне. В той же час існує певна асиметричність П., принаймні тих, що визначають основні цінності людського життя і відповідні атрибути світу. Так, до загальнолюдських цінностей відносяться істина, добро, краса, свобода і т. ін., а не їхні антиподи. П. відрізняються у формальній логіці і діалектиці.М. Булатов -
70 форми мислення
ФОРМИ МИСЛЕННЯ - структури мислимого змісту, що визначаються способом зв'язку думок чи їх елементів та мають всезагальний, абстрагований від конкретної позначеності думки характер. Ф.м. можуть застосовуватися відносно всіх можливих варіацій конкретного змісту мислення, оскільки виступають як вияв масовидного, сталого, інваріантного у предметно-ситуативних перетвореннях мислительного процесу. Такими сталими, інваріантними засобами поєднання елементів мислимого змісту є поняття, судження, умовивід і пов'язані з ними мислительні схеми визначення, доведення, виведення та інших теоретичних конструкцій. Як структури, що задаються через символи та уточнюються в логічних численнях, Ф.м. вивчаються формальною логікою. При цьому конкретні елементи мислимого змісту символізуються логічними змінними, а зв'язки між ними - логічними константами (відношення, операції, квантори). Якщо форма думки, що виділена таким чином, може бути зведена до формульного виразу логічного закону, то сама думка вважається істинною за структурою. Це значно скорочує процес доведення, дозволяє переносити функцію істинності з одних положень на інші, спрямовує пошук нових результатів. Пізнавальна роль Ф.м. визначається тим, що вони виражають внутрішній досвід пізнання, освоєння універсальних відношень дійсності. Тому незалежність Ф.м. від конкретного змісту думки є зворотним боком їх обумовленості узагальненим змістом мислення в його культурно-історичному опосередкуванні. Генетично різниця між Ф.м. та змістом мислення - функціональна. Це дозволяє виділяти Ф.м. не тільки у структурному, а й у функціональному плані. Такими Ф.м. за своїми функціями є категорія, ідея, проблема тощо. При філософському обґрунтуванні логіки висувається ідея об'єднання структури та функцій Ф.м., розкриття досвіду пізнання, що визначає їх генезис. В діалектичному варіанті такого обґрунтування пропонується розгляд Ф.м. як певних фігур взаємодії категорій одиничного, особливого та всезагального (Гегель), що дозволяє порівнювати їх з певними структурами дійсності та людської діяльності.С. Кримський
См. также в других словарях:
вирівнювати — вирівняти 1) (робити що н. рівним, без заглибин, виступів тощо), розрівнювати, розрівняти, зрівнювати, рівняти, зрівняти, вигладжувати, вигладити, пригладжувати, пригладити, розгладжувати, розгладити, загладжувати, загладити, згладжувати,… … Словник синонімів української мови
порівнювати — 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порівнювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати … Орфографічний словник української мови
порівнювати — I юю, юєш, недок., порівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і без додатка. 1) з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги… … Український тлумачний словник
дорівнювати — 1 дієслово недоконаного виду ставити в ряд; вважати рівним, однаковим дорівнювати 2 дієслово недоконаного виду бути рівним, величиною відповідати чомусь … Орфографічний словник української мови
зрівнювати — 1 дієслово недоконаного виду робити рівним, однаковим у чомусь зрівнювати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким; розміщувати в ряд … Орфографічний словник української мови
зрівнювати — нюю, нюєш, Гж. 1. Порівнювати з чимсь. 2. Робити рівним, гладким; вирівнювати … Словник лемківскої говірки
зрівнювати — I юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) з ким – чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. 2) розм. Те саме, що порівнювати. II юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех … Український тлумачний словник
обрівнювати — юю, юєш, недок., обрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех., розм. Робити рівним; вирівнювати (краї, поверхню чого небудь) … Український тлумачний словник
прирівнювати — юю, юєш, недок., прирівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Визнавати кого , що небудь у якомусь відношенні рівним кому , чому небудь. || Вважати кого , що небудь схожим на когось іншого, щось інше. || Робити рівним із ким , чим небудь у якомусь… … Український тлумачний словник
порівнювати — 1) = порівняти (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове / різне, переваги / недоліки тощо), рівняти, зіставляти, зіставити; прирівнювати, прирівняти (зазв. знаходячи що н. спільне); … Словник синонімів української мови
вирівнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
