-
1 вирівнювати
= ви́рівнятивыра́внивать, ровня́ть, вы́ровнять, вы́ровнить, ура́внивать, уровня́ть; ( делать прямым) выпрямля́ть, вы́прямить, выправля́ть, вы́править, распрямля́ть, распрями́ть; ( делать гладким) сгла́живать, сгла́дить; (уничтожать изгибы, складки) расправля́ть, распра́вить -
2 дорівнювати
I = дорівня́ти(кого́, що до ко́го, до чо́го) прира́внивать, равня́ть, приравня́ть (кого́, что к кому́, к чему́)II(чому́) быть ра́вным, равня́ться (чему́)дорі́внює мат. — равня́ется, равно́
-
3 зарівнювати
зара́внивать, заровня́ть -
4 зрівнювати
1) ( делать одинаковым) ура́внивать, уравня́ть, сра́внивать, сравня́ть; (соверш.) поравня́ть2) ( делать ровным) сра́внивать, сровня́ть3) ( сопоставлять) сра́внивать, сравни́ть -
5 обрівнювати
= обрівня́тиобра́внивать, обровня́ть -
6 підрівнювати
= підрівня́ти1) ( делать ровным) подра́внивать, подровня́ть2) ( делать равными) подра́внивать, подровня́ть -
7 повирівнювати
повыра́внивать, вы́ровнять, уровня́ть; ( сделать прямым) повы́прямлять, вы́прямить, повыправля́ть, вы́править, пораспрямля́ть, распрями́ть; ( сделать гладким) сгла́дить; (уничтожить изгибы, складки) порасправля́ть, распра́вить -
8 позарівнювати
позара́внивать, заровня́ть -
9 порівнювати
I = порівня́ти II( делать что-нибудь ровным) сра́внивать, сровня́ть, ура́внивать, уровня́ть, выра́внивать, вы́ровнять, поровня́ть (только соверш.)II = порівня́ти I1) сра́внивать, сравни́ть; (рассматривая, обсуждая) сопоставля́ть, сопоста́вить; ( устанавливая сходство) слича́ть, сличи́ть2) (делать одинаковым, равным в каком-нибудь отношении) сра́внивать, сравня́ть, ура́внивать, уравня́ть, поравня́ть (только соверш.) -
10 порозрівнювати
поразра́внивать, пораспрямля́ть -
11 прирівнювати
= прирівня́ти1) ( делать ровным) прира́внивать, прировня́ть2) (делать равным кому-нибудь, чему-нибудь) прира́внивать, приравня́ть; ( сопоставлять) сра́внивать, сравни́ть -
12 розрівнювати
= розрівня́ти1) разра́внивать, разровня́ть2) ( разгибать) распрямля́ть, распрями́ть, расправля́ть, распра́вить -
13 порівняти
-
14 виповняти
= ви́повнити, випо`внювати; см. виповнювати1) наполня́ть, напо́лнить; ( занимать целиком) заполня́ть, запо́лнить; спец. выполня́ть, вы́полнить2) (делать, осуществлять) диал. исполня́ть, испо́лнить, выполня́ть, вы́полнить -
15 вирівняти
см. вирівнювативы́ровнять, вы́ровнить, уровня́ть; ( делать прямым) вы́прямить, вы́править, распрями́ть; ( делать гладким) сгла́дить; (уничтожать изгибы, складки) распра́вить -
16 дорівняти
см. дорівнювати I(кого́, що до ко́го, до чо́го) равня́ть, приравня́ть (кого́, что к кому́, к чему́) -
17 жах
1) (род. -у) у́жас; ( чувство тоскливо-беспокойного страха) жуть; ( нечто страшное) стра́стижах узяв кого́ — у́жас охвати́л кого́; у́жас овладе́л кем; взяла́ жуть кого́; кто в у́жасе
жах, та й го́ді! — стра́сти, да и то́лько!
спо́внювати жа́хом — приводи́ть в у́жас; поверга́ть в у́жас
2) ( в значении сказуемого) ужа́сно, у́жас; жутьзгада́ти - жах — вспо́мнить ужа́сно; вспо́мнить - жуть
-
18 наповняти
= напо́внити, напо`внюватинаполнять, наполнить, ( слишком большим количеством чего-нибудь) наводнять, наводнить; ( о некоторых чувствах - внушать) вселять, вселить (что); ( о громких звуках) оглашать, огласить (обычно с дополнением во́здух, помеще́ние) -
19 обрівняти
см. обрівнюватиобровня́ть -
20 перенаповняти
= перенапо́внювати, перенапо`внитиперенаполня́ть, перенапо́лнить
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вирівнювати — вирівняти 1) (робити що н. рівним, без заглибин, виступів тощо), розрівнювати, розрівняти, зрівнювати, рівняти, зрівняти, вигладжувати, вигладити, пригладжувати, пригладити, розгладжувати, розгладити, загладжувати, загладити, згладжувати,… … Словник синонімів української мови
порівнювати — 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порівнювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати … Орфографічний словник української мови
порівнювати — I юю, юєш, недок., порівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і без додатка. 1) з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги… … Український тлумачний словник
дорівнювати — 1 дієслово недоконаного виду ставити в ряд; вважати рівним, однаковим дорівнювати 2 дієслово недоконаного виду бути рівним, величиною відповідати чомусь … Орфографічний словник української мови
зрівнювати — 1 дієслово недоконаного виду робити рівним, однаковим у чомусь зрівнювати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким; розміщувати в ряд … Орфографічний словник української мови
зрівнювати — нюю, нюєш, Гж. 1. Порівнювати з чимсь. 2. Робити рівним, гладким; вирівнювати … Словник лемківскої говірки
зрівнювати — I юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) з ким – чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. 2) розм. Те саме, що порівнювати. II юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех … Український тлумачний словник
обрівнювати — юю, юєш, недок., обрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех., розм. Робити рівним; вирівнювати (краї, поверхню чого небудь) … Український тлумачний словник
прирівнювати — юю, юєш, недок., прирівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Визнавати кого , що небудь у якомусь відношенні рівним кому , чому небудь. || Вважати кого , що небудь схожим на когось іншого, щось інше. || Робити рівним із ким , чим небудь у якомусь… … Український тлумачний словник
порівнювати — 1) = порівняти (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове / різне, переваги / недоліки тощо), рівняти, зіставляти, зіставити; прирівнювати, прирівняти (зазв. знаходячи що н. спільне); … Словник синонімів української мови
вирівнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови