-
1 зруйнуватися
-
2 зруйнуватися
разру́шиться; (сломаться; прийти в расстройство) развали́ться; (от долгого употребления - о мебели, строениях) прийти́ в ве́тхость, обветша́ть; (о строении; перен.- погибнуть) ру́шиться; (исчезнуть, кончиться) ру́хнуть; ( дойти до нищеты) разори́ться -
3 зруйнуватися
zrujnuwatysjaдієсл. -
4 sterać się
зруйнуватися; виснажитися -
5 wreck
1. n1) катастрофа; аваріяto go to wreck — загинути, зруйнуватися
2) перен. загибель; крах (надій тощо)3) рештки затонулого корабля; уламки (літака)4) перен. руїнаhuman wrecks — люди за бортом життя, пропащі люди
wreck mark — мор. знак, що вказує на місце затонулого судна
2. v1) спричинити аварію (катастрофу, руйнування, загибель); потопити (судно); виводити з ладу (танк тощо)2) перен. руйнувати, занапащати (здоров'я тощо)3) зазнати катастрофи (аварії); загинути; зруйнуватися4) перен. пропасти; зазнати краху (про надії тощо)5) зносити (будинок); демонтувати6) збирати уламки затонулого корабля; розшукувати щось на березі7) амер., розм. розміняти (грошї)* * *I [rek] n1) аварія, катастрофа; погибель (судна, літак)2) погибель, руйнування ( сподівань); крах (моральний, фінансовий)3) рештки зруйнованого судна; залищки корабля, викинуті морем; затонуле судноstranded wreck — судно, викинуте на берег; обломки (літака, автомобіля); розвалина
the car is a mere wreck — це не автомобіль, а розвалина
II [rek] vhuman wrecks — люди, що опинилися за бортом життя
1) спричиняти аварію, катастрофу, погибель (літака, судн); пошкоджувати, виводити з ладу ( танк); підривати, губити (здоров'я, карьєру)to wreck smb 's nerves — псувати кому-н. нерви
to wreck smb 's plans — зірвати чиї-н. плани
2) зазнати аварію, крах, рухнути ( про плани)5) cл.; cл. розмінювати ( гроші)to be wrecked — cл. сильно п'яний; одурманений наркотиком
-
6 break down
phr v1) зламати, зруйнувати; збити2) зламатися, зруйнуватися: вийти з ладу ( про машину); зазнати аварії3) погіршуватися, здавати ( про здоров'я)4) зазнати невдачі, провалитися5) не витримати, втратити самовладання, розплакатися6) розбивати (на класи, категорії)7) xiм. розчинятися ( у воді); розшаровуватися ( про емульсію)8) вiйcьк. захлинутися ( про наступ)10) пом'якшувати; приглушати ( колір) -
7 rack
1. n1) годівниця; ясла2) вішалка (з крючками)3) полиця; стелаж; сітка для речей (у залізничних вагонах тощо)4) підставка, підпора; стояк; каркас; рама; козли; штатив5) решітка6) мор. сітка на стіл (під час хитавиці)7) гірн. рудопромивний апарат8) тех. зубчаста рейка9) друк. реал10) де. бомботримач11) іст. диба; колода12) катування, мордування; тортуриto put smb. on the rack — катувати когось
13) хмари, що пливуть14) поет. легкий слід; ледь помітна ознака15) руйнування; загибельto go to rack and ruin — зруйнуватися; загинути
16) інохідьrack and pinion — тех. механізм рейкової передачі
rack and manger — розм. марнотратство; безгосподарність
2. v2) розкладати на стелажі (на стенді)3) класти сіно в ясла (в годівницю)4) прив'язувати коня (біля ясел)5) тех. пересувати за допомогою зубчастої рейки6) заводити літак у крутий віраж7) мучити, катувати8) змушувати працювати надмірно, виснажувати9) експлуатувати; обдирати, оббирати10) мчати (про хмари)11) іти інохіддю* * *I [rʒk] n2) полиця; стелаж; сітка для речей (у вагонах, автобусах)3) підставка, козла; стенд; стойка, стояк; каркас; рама; ґрати4) мop. сітка на стіл ( при хитавиці)5) c-г. годівниця, ясла6) гipн. рудопромивний апарат7) тex. зубчаста рейка, кремальєра8) пoлiгp. реал, складальний стіл, касореал9) aв. балковий, рейковий бомботримачII [rʒk] v1) класти на полицю, у сітку ( вагона); розміщати на стелажі, стенді2) класти сіно в ясла, у годівницю ( rack up); прив'язувати коня ( біля годівниці)3) тex. переміщати за допомогою зубчастої рейкиIII [rʒk] n; іст.диба; тортури, мукаIV [rʒk] v1) icт. підняти на дибу; катувати, мучити; вiйcьк. вичитувати, шпетити, робити рознос2) напружувати; змушувати працювати понад сили3) обдирати; експлуатуватиV [rʒk] n1) мeтeop. хмари, що несуться2) пoeт. легкий слід, невловима ознакаVI [rʒk] v VII [rʒk] nруйнування, загибельVIII [rʒk] n IX [rʒk] v X [rʒk] vзціджувати (вино, сидр; часто rack off) -
8 ruin
1. n1) загибель; крах; катастрофа2) розорення, руйнуванняto bring to ruin — розорити, занапастити
3) pl руїни4) згубний (шкідливий) вплив; причина загибелі5) збезчещення, зганьблення (жінки)6) розм. джин низької якості (тж blue ruin, mother's ruin)2. v1) руйнувати; знищувати2) занапащати, губити; псувати3) збезчестити, зганьбити (жінку)to ruin a girl — збезчестити (зганьбити) дівчину
4) розоряти5) поет. завалитися* * *I ['ruːin] n1) загибель, катастрофа; руйнування, загибель, крах2) pl руїни3) тк.; sing пагубний, шкідливий вплив; причина загибелі; збезчещення ( жінки)4) cл. джин низької якості (blue ruin, mother's ruin)II ['ruːin] v1) руйнувати; знищувати; псувати, губити; збезчестити ( жінку)2) розоряти3) пoeт. звалитися, повалитися, зруйнуватися -
9 unstick
v (past і p.p. unstuck)1) відклеювати, віддирати2) ав., розм. злетіти, відірватися від землі3) розм. провалитися, зруйнуватися (про плани тощо)* * *[en'stik]v( unstuck)1) відклеювати, віддиратиto come unstuck — відклеїтися [див. unstuck I 1]
2) aв. злетіти, відірватися від землі3) звалитися, провалитися ( про план) -
10 wrack
1. n1) водорість, викинута на берег моря2) викинуте на берег (ріки, моря)3) уламки корабля (після аварії)4) поет. руйнування, розоренняwrack and ruin — цілковита руйнація; загибель
5) поет. відплата; помста; ворожнеча; переслідування6) розвалите7) сміття, мотлох; погань2. v1) руйнувати; занапащати2) руйнуватися, гинути* * *I [rʒk] n1) водорості, викинуті на берег моря2) рештки кораблекрушіння; залишки розбитого суднаII [rʒk] n2) icт. відплата3) розвалинаIII [rʒk] v -
11 break down
phr v1) зламати, зруйнувати; збити2) зламатися, зруйнуватися: вийти з ладу ( про машину); зазнати аварії3) погіршуватися, здавати ( про здоров'я)4) зазнати невдачі, провалитися5) не витримати, втратити самовладання, розплакатися6) розбивати (на класи, категорії)7) xiм. розчинятися ( у воді); розшаровуватися ( про емульсію)8) вiйcьк. захлинутися ( про наступ)10) пом'якшувати; приглушати ( колір) -
12 ruin
I ['ruːin] n1) загибель, катастрофа; руйнування, загибель, крах2) pl руїни3) тк.; sing пагубний, шкідливий вплив; причина загибелі; збезчещення ( жінки)4) cл. джин низької якості (blue ruin, mother's ruin)II ['ruːin] v1) руйнувати; знищувати; псувати, губити; збезчестити ( жінку)2) розоряти3) пoeт. звалитися, повалитися, зруйнуватися -
13 wreck
I [rek] n1) аварія, катастрофа; погибель (судна, літак)2) погибель, руйнування ( сподівань); крах (моральний, фінансовий)3) рештки зруйнованого судна; залищки корабля, викинуті морем; затонуле судноstranded wreck — судно, викинуте на берег; обломки (літака, автомобіля); розвалина
the car is a mere wreck — це не автомобіль, а розвалина
II [rek] vhuman wrecks — люди, що опинилися за бортом життя
1) спричиняти аварію, катастрофу, погибель (літака, судн); пошкоджувати, виводити з ладу ( танк); підривати, губити (здоров'я, карьєру)to wreck smb 's nerves — псувати кому-н. нерви
to wreck smb 's plans — зірвати чиї-н. плани
2) зазнати аварію, крах, рухнути ( про плани)5) cл.; cл. розмінювати ( гроші)to be wrecked — cл. сильно п'яний; одурманений наркотиком
-
14 просуживать
просудить1) (известное время) судити (якийсь час), просудити; (о чём) міркувати, проміркувати про що;2) пропозивати що. -диться -1) (известное время) протягатися по судах, пропозиватися якийсь час;2) пропозиватися, зруйнуватися позовами, витратитися на позов (на поз(о)ви).* * *несов.; сов. - просудитьпросу́джувати, просуди́ти -
15 пух
1) пух (-ху). [Побачив, що то пух білий з розірваної подушки (Грінч.). Кожна паляниця як пух, як дух, як милеє щастя (Мова). Лебедячий, гусячий пух. Борода тільки пухом поросла (Свидн.)]. Пух на растениях, на плодах - пух (пушок) на рослинах, на овощах. Разориться в пух (в пух и впрах) - зруйнуватися до-щенту, до-решти, до снаги. Разбить неприятеля в пух и прах - розбити ворога до-щенту, до пня, в пень, до ноги. (См. Впух, Впрах);2) бот., болотный пух, Eriophorum - болотяний пух.* * *пух, -ув \пух [и прах] — до ре́шти, до пня, до оста́нку, доще́нту, уще́нт, геть чи́сто
ни пу́ха ни пера́! — ні пі́р'я ні лу́ски!
-
16 zrujnować się
[зруйновачь шіê]v.dk -
17 zniszczyć się
знищитися; зруйнуватися -
18 zrujnować się
1. зруйнуватися;2. розоритися
См. также в других словарях:
зруйнуватися — у/юся, у/єшся, док. 1) Розвалитися (від часу, негоди і т. ін.), перетворитися на руїни. || перен., рідко. Розоритися. 2) перен. Порушитися, зникнути … Український тлумачний словник
зруйнуватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зламатися — а/юся, а/єшся, док. 1) тільки 3 ос.Розпастися, розлетітися на частини, куски; зруйнуватися. 2) тільки 3 ос. Втратити порядок, стрункість розташування. 3) перен., розм. Втратити силу, енергію, волю, знесилитися фізично або морально. 4) перен.… … Український тлумачний словник
зломитися — зломлю/ся, зло/мишся; мн. зло/мляться; док. 1) тільки 3 ос. Розпастися, розлетітися на шматки, частини; зруйнуватися. 2) перен., розм. Втратити силу, енергію, волю і т. ін., знесилитися фізично або морально. 3) перен. Зруйнуватися, зникнути (про… … Український тлумачний словник
заціліти — і/ю, і/єш, док. Зберегтися цілим, непошкодженим; не зникнути, не зруйнуватися. || Залишитися живим, не загинути … Український тлумачний словник
зруйнування — я, с. Дія за знач. зруйнувати і зруйнуватися … Український тлумачний словник
колос — I кол ос а, ч. 1) заст. Статуя, колона, обеліск величезних розмірів. Колос Родоський. 2) перен. Про кого , що небудь виняткове своєю величиною або важливістю. •• Коло/с на гли/няних нога/х про щось зовні величне, а насправді слабе, готове… … Український тлумачний словник
незруйновний — а, е. Якого не можна зруйнувати; який не може зруйнуватися … Український тлумачний словник
погнити — і рідко погни/сти/, иє/, док. Розкластися, зруйнуватися під впливом мікроорганізмів; зіпріти, потрухнути … Український тлумачний словник
позавалюватися — юємося, юєтеся, док. 1) Упасти, обвалитися, руйнуючись (про все чи багато чого небудь. || Зруйнуватися, обвалитися, засипаючись. 2) Запасти, ввалитися (про все чи багато чого небудь). 3) фам. Укластися, лягти де небудь (про всіх чи багатьох). 4)… … Український тлумачний словник
поламатися — а/юся, а/єшся, док. 1) Розпастися на частини, розколотися, розділитися частинами від дії зовнішньої сили. 2) Стати непридатним для користування, зруйнуватися, зіпсуватися; зламатися. 3) перен. Порушитися, змінитися (про щось традиційне, звичне,… … Український тлумачний словник