-
21 recantation
-
22 renouncement
відмова; зречення -
23 renunciation
відмова; вихід ( з угоди тощо); зречення; самозречення; засудженняrenunciation of parliamentary immunity — = renunciation of parliamentary privilege відмова від парламентської недоторканності
renunciation of parliamentary privilege — = renunciation of parliamentary immunity
renunciation of the use of force — відмова від застосування сили, засудження застосування сили
- renunciation of a treatyrenunciation of war as a means of settling disputes between states — відмова від війни як засобу вирішення міждержавних спорів
- renunciation of inheritance
- renunciation of partnership
- renunciation of suit
- renunciation of war -
24 recantation
nпублічне відречення (від переконань); публічне каяття* * *n( публічне) зречення ( від переконань); публічне покаяння -
25 renunciation
-
26 retraction
n1) утягування2) стягування, скорочення3) відмова, зречення* * *n1) втягування2) стягування, скорочення3) = retractation4) мeд. втягування, западання -
27 test
1. n1) випробування; проба, перевіркаto put (to bring) to the test — випробовувати
2) мірило, критерій; серйозне випробування; пробний камінь3) перевірна (контрольна) робота4) псих. тест5) хім. дослідження, аналіз; дослід; реакція; проба6) хім. реактив7) (скор. від test-match) міжнародний матч з крикету8) пробірна чашка9) рел. відречення від визнання папської влади10) щиток, черепашка; панцир (безхребетних тварин)T. Act — тест-акт; закон про присягу щодо відречення від визнання папської влади
test case — юр. справа, що має принципове значення для вирішення аналогічних справ
test flight — ав. випробний політ
test pit — геол. розвідувальна свердловина
test run — а) випробний пробіг; б) тех. дослідний режим
distance test — спорт. кінний пробіг
2. v1) випробовувати; піддавати випробуванню; перевірятиto test smb.'s eyesight — перевіряти чийсь зір
2) хім. піддавати дії реактиву3) проводити досліди4) брати пробу5) юр. офіційно підтверджувати6) складати заповіт* * *I = word association II [test] n1) випробування; проба, перевірка; дослідження nuclear tests ядерні випробуванняon-line test — комплексне випробування ( всієї лінії) preoperational test передпускове випробування
field test — польове випробування; випробування в експлуатаційних умовах
bench test — заводські випробування, випробування в заводських умовах
control /check/ test — контрольні випробування
distance test — cпopт. кінний пробіг
test of patience — випробування терпіння /терплячості/; under test випробовуваний, випробуваний
test data — дані випробувань, емпіричні дані
test flight — aв. іспитовий політ
to put /to bring/ smb to the test — піддавати когось випробуванню
to stand /to bear/ the test — витримувати випробування
2) мірило, пробний камінь; серйозне випробування; критерій3) контрольна робота; іспит; пcиx. тестto submit smb to a test — піддати когось тесту /тестуванню/, дати тест комусь
4) xiм. дослідження, аналіз; досвід, проба, реакціяblood test — аналіз крові, дослідження крові
to run a saliva test — зробити аналіз слинь; пробірна чашка
5) xiм. реактив6) cкop. вiд test-match7) peл. зречення від визнання папської влади е догмата перетворенняIII [test] v1) випробовувати; перевіряти; випробуватиto test eggs — просвічувати яйця; бути мірилом
2) перевіряти, переконуватися5) тестувати, перевіряти за допомогою тестів; екзаменувати; давати контрольну роботу6) xiм. піддавати дії реактиву; проводити досліди; брати пробуIV [test] n1) зooл. панцир; щит; шкарлупа2) = testa 1V [test] v; юр. -
28 abdication
n1) зречення ( від пре- столу); відмова (від права, претензії)2) складання повноважень; відмова від посади -
29 abjuration
-
30 abnegation
nсамозречення; самопожертва відмова (від прав, привілеїв) зречення, заперечення -
31 demission
nвідставка; зречення -
32 denial
n1) заперечення, спростування; відхилення, відвід; юp. заперечення провини; заперечення причетності до злочину; відмова зізнатися ( у чому-небудь)2) відмова, незгода; відмова, позбавлення3) зречення4) самозречення, самообмеження5) заборона -
33 disavowal
-
34 disclaimer
n1) юp. відмова від права ( на що-небудь); зречення2) заперечення; відхилення, відкидання3) спростування4) застереження про випадковий характер збігів ( у книзікіно) законних прав на дворянський титул або герб -
35 palinode
n1) пoeт. палінодія2) зречення, відмова від своїх слів, поглядів -
36 recantation
n( публічне) зречення ( від переконань); публічне покаяння -
37 renouncement
nзречення; відмова -
38 renunciation
-
39 renunciative
aякий містить відмову, поступку або зречення -
40 repudiation
n1) зречення; заперечення2) відмова прийняти, визнати або підкоритися3) відмова від сплати боргу або виконання зобов'язання; анулювання боргів (особл. державних)5) бракування
См. также в других словарях:
зречення — я, с. 1) Дія за знач. зректися 1). 2) Офіційний документ про відмову від своїх прав (перев. на престол) … Український тлумачний словник
зречення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відлюдництво — (зречення / уникнення стосунків із людьми; життя на самоті), самітництво, усамітнення … Словник синонімів української мови
резигнація — Резигнація: відмова від чогось, примирення з долею [29;30] відмовлення від чогось, відречення [44 1] Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації, на поблажливості до… … Толковый украинский словарь
абдикація — Абдикація: відмова, зречення [45] відречення від (престолу) влади [47] відречення від влади [46,1;46 2] зречення [18;48;49,III,XX] Але із сказаного пізнаєте також, що піддаватися під юрисдикцію таких людей було б і з моєї і з Вашої сторони… … Толковый украинский словарь
абдикація — ї, ж. Зречення престолу, відмова від влади, посади чи сану … Український тлумачний словник
аб'юрація — ї, ж. Прилюдне зречення віри або своїх переконань … Український тлумачний словник
аскетизм — у, ч. 1) Релігійно етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і умертвіння плоті для досягнення моральної досконалості. 2) перен. Надзвичайна стриманість, відмовлення від життєвих благ … Український тлумачний словник
відлюдництво — а, с. Зречення або уникання стосунків із людьми; життя на самоті … Український тлумачний словник
відступництво — а, с. 1) Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. 2) Зречення своїх релігійних переконань; апостазія … Український тлумачний словник
віровідступництво — а, с. Зречення своєї віри … Український тлумачний словник