-
1 repudiation
зречення; розірвання; розлучення за односторонньою заявою (звич. чоловіка); розлучення, що дає чоловік дружині; скасування, анулювання, розірвання; відмова від виконання зобов'язання; відмова від сплати боргу; відмова визнання -
2 retraction
зречення, відкликання, взяття назад ( пропозиції тощо) -
3 abdication
n- abdication of the sovereign зречення суверена- to sign the abdication підписати протокол про зречення від престолу -
4 abjuration
n1) зречення; відступництвоoath of abjuration — амер. зречення попереднього підданства під присягою
2) відмова (від чогось)* * *n1) зречення; відступництво2) відмова (від претензій, позову) -
5 abdication
n1) зречення (трону, посади тощо)2) відмовляння (від чогось)3) складання повноважень; відмова від посади* * *n1) зречення ( від пре- столу); відмова (від права, претензії)2) складання повноважень; відмова від посади -
6 abnegation
n1) заперечування3) самозречення; самопожертва* * *nсамозречення; самопожертва відмова (від прав, привілеїв) зречення, заперечення -
7 demission
n1) відставка; зречення; складання повноважень2) деградація, падіння3) пригніченість, приголомшення* * *nвідставка; зречення -
8 denial
n1) заперечення, спростування, відхилення2) відмова, незгода3) зречення4) самозречення, самообмеження* * *n1) заперечення, спростування; відхилення, відвід; юp. заперечення провини; заперечення причетності до злочину; відмова зізнатися ( у чому-небудь)2) відмова, незгода; відмова, позбавлення3) зречення4) самозречення, самообмеження5) заборона -
9 disavowal
n1) заперечення; відречення, зречення, відмовлення (від своїх слів тощо)2) дезавуювання* * *n1) заперечення; зречення; відмова визнати ( що-небудь)2) дезавуювання -
10 disclaimer
n1) юр. відмовлення (від права тощо); зречення2) заперечення; відхилення, відведення3) відмова4) заява про відсутність законних прав на дворянський титул* * *n1) юp. відмова від права ( на що-небудь); зречення2) заперечення; відхилення, відкидання3) спростування4) застереження про випадковий характер збігів ( у книзікіно) законних прав на дворянський титул або герб -
11 palinode
n1) вірш, палінодія* * *n1) пoeт. палінодія2) зречення, відмова від своїх слів, поглядів -
12 renouncement
nвідречення, зречення; відмова* * *nзречення; відмова -
13 renunciative
-
14 repudiation
n1) зречення2) заперечення3) відмова визнати (підкоритися, прийняти)4) відмова від сплати боргу; відмова від виконання зобов'язання; анулювання боргів (державних)5) розлучення чоловіка з дружиною* * *n1) зречення; заперечення2) відмова прийняти, визнати або підкоритися3) відмова від сплати боргу або виконання зобов'язання; анулювання боргів (особл. державних)5) бракування -
15 retractation
nзречення своїх слів; відмова від своєї обіцянки* * *nзречення від своїх слів; відмова від своєї обіцянки -
16 abdication
складання повноважень, відмова від посади ( або права); зречення (трону, влади тощо)abdication of parliamentary immunity — = abdication of parliamentary privilege відмова від парламентської недоторканності
- abdication of postabdication of parliamentary privilege — = abdication of parliamentary immunity
- abdication of right
- abdication of throne -
17 abnegation
заперечення; зречення; відмова (від права, домагання тощо); самопожертва -
18 demission
відставка; зречення; складання звання -
19 denial
заперечення, незгода, спростування; недопущення, заборона; відхилення ( клопотання тощо); відвід; зречення; заперечення винуватості, заперечення причетності до злочину, відмова зізнатися; ненадання, незабезпечення; самообмеження- denial of charges
- denial of counsel
- denial of discharge
- denial of due process
- denial of due process of law
- denial of fairness
- denial of fault
- denial of guilt
- denial of individual liberty
- denial of innocence
- denial of justice
- denial of motion
- denial of medical care
- denial of public rights
- denial of remedy in the courts
- denial of right
- denial of voting right
- denial under oath -
20 disavowal
відмова, заперечення; дезавуювання; зречення
См. также в других словарях:
зречення — я, с. 1) Дія за знач. зректися 1). 2) Офіційний документ про відмову від своїх прав (перев. на престол) … Український тлумачний словник
зречення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відлюдництво — (зречення / уникнення стосунків із людьми; життя на самоті), самітництво, усамітнення … Словник синонімів української мови
резигнація — Резигнація: відмова від чогось, примирення з долею [29;30] відмовлення від чогось, відречення [44 1] Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації, на поблажливості до… … Толковый украинский словарь
абдикація — Абдикація: відмова, зречення [45] відречення від (престолу) влади [47] відречення від влади [46,1;46 2] зречення [18;48;49,III,XX] Але із сказаного пізнаєте також, що піддаватися під юрисдикцію таких людей було б і з моєї і з Вашої сторони… … Толковый украинский словарь
абдикація — ї, ж. Зречення престолу, відмова від влади, посади чи сану … Український тлумачний словник
аб'юрація — ї, ж. Прилюдне зречення віри або своїх переконань … Український тлумачний словник
аскетизм — у, ч. 1) Релігійно етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і умертвіння плоті для досягнення моральної досконалості. 2) перен. Надзвичайна стриманість, відмовлення від життєвих благ … Український тлумачний словник
відлюдництво — а, с. Зречення або уникання стосунків із людьми; життя на самоті … Український тлумачний словник
відступництво — а, с. 1) Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. 2) Зречення своїх релігійних переконань; апостазія … Український тлумачний словник
віровідступництво — а, с. Зречення своєї віри … Український тлумачний словник
