зозуля-ані

зозуля

зозуля

зозуля

1) зоол. Cuculus canorus L. - зозуля, (редко) кукавка, (самец) зозуль (-ля), ум. зозуленько, (зап.) кукул (-ла); (птенчик) зозуленя (-няти), ум. зозуленятко. [Закувала та сива зозуля вранці-рано на зорі (Пісня). Може я колись перейду в зозуля, а ти в зозулю (Н.-Лев.)]. Променять -ку на ястреба - виміняти шило за швайку (Приказка);

2) (колясочка) бідка;

3) бот. Trifolium montanum L. - конюшина гірська.

* * *

1. n

1) орн. зозуля

2) кування

3) телепень; роззява, ґава

2. adj амер.

здурілий; божевільний, причинний

3. v

1) кукати

2) повторювати безперестанку

4. int

ку-ку!

* * *

1) зooл. зозуля

2) кування

3) дурень, роззява

1) кувати, кукати

2) безупинно повторювати

1. n

1) діад, зозуля

2) дурень, Йолоп, телепень

2. v

тупо уп'ялитися (в когось)

* * *

1) зозуля

2) дурень; ідіот

кувати, кукати, кукукати, кукутіти, (образно) намисто кувати. [Не чує, як кує зозуля (Шевч.). Бодай тобі отак зозуля кукала! (Звиног.)].

* * *

pl від anus

* * *

1) палантин

2) відлога, каптур

3) кільце пір'я (вовни) навколо шиї (у птахів і тварин)

* * *

1) палантин

2) капюшон

3) кільце пір'я або шерсті навколо шиї (у птахів, тварин)

4) плетений волос ( частина риболовецької вудки)

••

1. n

1) (the Welsh) збірн. валлійці, уельсці

2) валлійська (уельська) мова

3) розм. кардифське вугілля (тж Welsh coal)

2. adj

валлійський, уельський

* * *

1) ( the Welsh) валлійці, уельсці

2) валлійська, уельська мова;

1) зooл. зозуля

2) кування

3) дурень, роззява

1) кувати, кукати

2) безупинно повторювати

1) зозуля

2) дурень; ідіот

1) палантин

2) капюшон

3) кільце пір'я або шерсті навколо шиї (у птахів, тварин)

4) плетений волос ( частина риболовецької вудки)

••

1) ( the Welsh) валлійці, уельсці

2) валлійська, уельська мова;

дібрі[о]вний [У самій гущавині дібрівній (М. Вовч.). Квітка дібрівна (Греб.). Дібрівная зозуля], лісовий.

* * *

в знач. сущ., орн.

и Надо предл.

1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;

2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;

3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.

* * *

тж. н`адо; предл. с твор. п.

1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)