-
1 знищувати
матем. уничтожа́ть -
2 знищувати ірраціональність
уничтожа́ть иррациона́льностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > знищувати ірраціональність
-
3 annihilate
-
4 destroy
знищувати, руйнувати, ламати, робити непридатним; позбавляти юридичної сили ( або чинності); підривати (дисципліну, моральний дух); вбивати; спростовувати ( презумпцію)destroy the brain-center of a plot — = destroy the brain-centre of a plot обезголовлювати змову
- destroy a presumptiondestroy the brain-centre of a plot — = destroy the brain-center of a plot
- destroy adverse evidence
- destroy an original
- destroy discipline
- destroy evidence
- destroy oneself
- destroy the morale -
5 exterminate
-
6 bomb-destroy
-
7 demolish
знищувати, руйнувати -
8 destroy an original
-
9 destroy evidence
-
10 devastate
-
11 eliminate
знищувати, усувати, ліквідувати; викорінювати (в т. ч. злочинність); ігнорувати, не рахуватися, не брати до уваги; виключати- eliminate a conflicteliminate a conflict between the law and constitutional norms — усувати конфлікт між законом і конституційними нормами
- eliminate a risk
- eliminate a rival
- eliminate a witness
- eliminate abuses
- eliminate bias
- eliminate competition
- eliminate corruption
- eliminate crime
- eliminate discrimination
- eliminate opposition
- eliminate political enemies
- eliminate root causes of crime
- eliminate trade barriers
- eliminate trade tariffs -
12 eradicate
знищувати, виривати з корінням, викорінювати (в т. ч. злочинність); покінчити ( з чимсь); усувати (в т. ч. помилку)- eradicate an error
- eradicate banditry
- eradicate bureaucracy
- eradicate corruption
- eradicate terrorism -
13 eradicate a gang
-
14 liquidate
знищувати, викорінювати, позбавлятися остаточно, ліквідовувати (жертву, компанію), покінчити ( з чимсь); погашати, сплачувати ( борг); оплачувати; визначати суму; збанкрутувати -
15 obliterate
-
16 niszczyć
знищувати; руйнувати; псувати -
17 unicestwiać
знищувати, винищувати, нищити -
18 wytępiać
знищувати; викорінювати -
19 кыр-
знищувати Г; пор. хыр-. -
20 sweep
In1) вимітання, підмітання, чищення2) сажотрус3) замазура4) підмітальник вулиць5) амер. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку6) тж pl сміття7) розм. негідник8) хід; безперервний рух9) сковзання10) розмах; змах11) діапазон, розмах12) простір, охоплюваний поглядом13) коло (понять, слухачів тощо)14) крива; згин; заворот15) довге весло16) журавель (колодязя)17) цілковита перемога18) карт. виграш19) розм. тоталізатор (на перегонах)20) навальний наступ21) військ. дії авіації, спрямовані на знищення літаків і важливих об'єктів противника22) пошук (корабля, літака)23) мор. тралення24) трал25) крило вітряного двигуна26) мет. шаблон27) рад. розгорткаsweep obstructor — мор. протитральна перешкода
sweep vessel — мор. тральщик
IIv (past і p.p. swept)1) мести, підмітати; чистити, прочищати2) військ. прочісувати (місцевість); проводити розвідування3) розшукувати зниклий літак4) мор. тралити5) згрібати, змітати, збирати, зносити (в купу)6) знищувати, змітати (з лиця землі)to sweep with fire — військ. змести вогнем (з лиця землі)
to sweep up the coast — мор. проходити уздовж берега
8) захоплювати (промовою тощо), вабити9) тягти, волочити10) тягтися, волочитися11) ходити (рухатися) велично12) охоплювати, опановувати13) охоплювати (поглядом)14) гнути в дугу; згинати15) накреслювати16) простягатися; тягтися18) торкатися пальцями струн (музичного інструмента)19) розм., спорт. виграти (усі ігри)20) здобути цілковиту перемогу21) гребти довгим веслом22) гребти широкими змахами23) військ. обстрілювати; прострілювати (тж to sweep with fire); вести вогонь з розсіюванням по фронту24) ав. знищувати літаки і важливі об'єкти противника25) мет. формувати за допомогою шаблона26) рад. робити розгортку6) знищуватиsweep down — падати каменем, кидатися вниз
sweep off — змітати, зносити
sweep up — кинутися (полетіти) вгору
* * *I [swiːp] n1) вимітання, підмітання2) сажотрус; бруднуля; підмітальник вулиць; cл. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку3) негідник; темна особа4) pl сміття5) плин; безперестанний рух6) ковзання7) розмах; змах ( коси)8) розмах; діапазон; охоплюваний поглядом простір, горизонт, кругозір; простір9) коло; охват10) вигин; поворот11) довге весло13) повна перемога; кapт. виграш14) див. sweepstake15) настання, стрімке; дії авіації по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника16) пошук (літака, корабля); мop. тралення17) мop. трал19) метал. шаблон ( для формування без моделі)20) елк. розгортка21) aв. стрілоподібність ( крила)II [swiːp] v( swept)1) мести, підмітати; прочищати2) вiйcьк. "прочісувати", вести розвідку; вести пошук зниклого літака3) мop. тралити4) згрібати, змітати ( у купу); збирати5) змітати, змахувати; знищувати, змітати ( вогнем)6) нестися, мчати, рватися (sweep along, sweep over)7) нести, мчати; захоплювати ( читачів)8) тягти, волочити9) ходити, рухатися величаво10) охопити; опанувати11) охоплювати; оглядати ( поглядом)12) гнути в дугу; згинати13) креслити, накреслювати14) простягатися, сягати, тягтися; волочитися, тягтися15) торкатися, проводити ( рукою); пoeт. торкатися пальцями струн ( музичного інструмента)16) cпopт. виграти; отримати повну перемогу, досягти повного успіху17) гребти довгим веслом; гребти широкими змахами18) вiйcьк. обстрілювати, прострілювати ( to sweep with fire); вести вогонь з розсіюванням по фронту; aв. вести дії по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника19) метал. формувати за допомогою шаблона20) елк. робити розгортку
См. также в других словарях:
знищувати — ую, уєш, недок., зни/щити, щу, щиш, док., перех. 1) Вбиваючи, нищачи і т. ін., припиняти існування кого , чого небудь, призводити до загибелі, смерті. || Руйнувати, псувати що небудь, ламаючи, рвучи і т. ін. || Скасовувати, ліквідувати що небудь … Український тлумачний словник
знищувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
знищувати — щую, щуєш, Пр. Припинити існування кого або чого небудь, скасовувати, ліквідувати; руйнувати, псувати … Словник лемківскої говірки
сапати — (знищувати бур ян і підпушувати ґрунт сапою), сапувати, просапувати, просапати; шарувати; прошаровувати, прошарувати (між рядками посіву); цюкати (перев. не на повну силу); підсапувати, підсапати (зрубувати бур ян навколо рослини) Пор. полоти … Словник синонімів української мови
випалювати — I юю, юєш, недок., ви/палити, лю, лиш, док., перех. 1) Палячи, знищувати все де небудь. || Дуже висушуючи, знищувати (про рослинність). 2) Палити до кінця, витрачати повністю. 3) Наносити розжареним предметом знак, зображення на що небудь. 4)… … Український тлумачний словник
витравлювати — юю, юєш і витравля/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/травити, влю, виш; мн. ви/травлять; док., перех. 1) Травлячи, виганяти звідки небудь (звіра). 2) Виводити, знищувати, видаляти що небудь хімічним способом. 3) перен. Викорінювати, знищувати що небудь.… … Український тлумачний словник
затирати — а/ю, а/єш, недок., зате/рти, тру/, тре/ш; мин. ч. зате/р, ла, ло; док., перех. 1) Вирівнювати. згладжувати поверхню, усуваючи за допомогою тертя нерівності. || Витирати, знищувати що небудь на якійсь поверхні. 2) перен., розм. Замовчувати,… … Український тлумачний словник
змивати — а/ю, а/єш, недок., зми/ти, зми/ю, зми/єш, док., перех. 1) Миючи чим небудь, видаляти бруд, плями і т. ін. з чогось. || Стікаючи по чому небудь, видаляти, знищувати щось (про рідину). 2) Миючи, перемиваючи, робити чистим. 3) Розмиваючи поверхню… … Український тлумачний словник
зносити — I зн осити зно/шу, зно/сиш, недок., знести/, су/, се/ш; мин. ч. зніс, знесла/, знесло/; док., перех. 1) Приносити з різних місць в одне, збирати докупи. 2) Несучи, спускати, доставляти зверху вниз. 3) Зрушувати, зривати з місця, переміщати,… … Український тлумачний словник
ліквідувати — у/ю, у/єш, док., ліквідо/вувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Припиняти діяльність (закладу, підприємства, установи тощо). || Доводити що небудь до кінця з метою позбутися чогось, розрахуватися з ким , чим небудь і т. ін. 2) Припиняти існування,… … Український тлумачний словник
палити — I палю/, па/лиш, недок. 1) перех. Знищувати вогнем. || Псувати, випадково пропалюючи, обпалюючи що небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим). 2) перех. і без додатка. Спалювати яку небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання … Український тлумачний словник