-
21 county
n1) графство (адміністративна одиниця у Великій Британії)2) округ (у США)3) маєток графа4) граф5) (the county) дрібномаєтне дворянствоcounty borough — місто, виділене в самостійну адміністративну одиницю
county council — муніципальна рада; рада графства
county seat — амер. головне місто округу
* * *[`kaunti]n1) графство ( адміністративна одиниця у Великій Британії); округ ( адміністративний підрозділ штату в США)2) ( the county) жителі графства ( у Великій Британії) або округу ( у США); місцева знать; поміщики, дворянство3) icт. маєток графа; володіння графа, графство -
22 folk
n1) збірн. (вжив. з дієсл. в pl) народ; населенняcountry folk — сільське населення; сільські мешканці
2) pl люди3) pl розм. рідня, родичіmy folks — моя рідня, мої близькі
the old folks at home — батьки, старики
4) народність, плем'я5) pl розм. друзі, близькі знайомі* * *n1) у мн. люди, народ; населення, жителі; pl люди2) рідня, рідні, родичі3) icт. народ, народність, плем'я4) pl; дiaл. друзі, близькі знайомі5) = folk song; мyз. фольк ( поп-музика на основі народних мелодій) -
23 gentlefolks
-
24 aristocracy
n1) аристократія, вища верства дворянства, родовита знать; вища верства ( суспільства); вибрані2) icт. аристократія; державний устрій, заснований на владі знаті -
25 aristoi
n; pl; грецьк.аристократи; викор. з дiєcл. в oдн. знать; еліта -
26 baron
n1) барон2) icт. ( the barons) лорди, пери; вище феодальне дворянство; знать3) магнат, туз, вельможа4) aмep.; вiйcьк. командуючий армією5) юp. суддя (суду казначейства; тж. Baron of the Exchequer)6) товстий філей (тж. baron of beef) -
27 baronage
-
28 county
[`kaunti]n1) графство ( адміністративна одиниця у Великій Британії); округ ( адміністративний підрозділ штату в США)2) ( the county) жителі графства ( у Великій Британії) або округу ( у США); місцева знать; поміщики, дворянство3) icт. маєток графа; володіння графа, графство -
29 dignity
n1) гідність; почуття власної гідності2) велич, величність3) високий статус, високий пост; титул; звання, сан, достоїнство4) особи високого звання, знать; сановник5) положення зірки, коли вона має найбільшу силу ( в астрології) -
30 folk
n1) у мн. люди, народ; населення, жителі; pl люди2) рідня, рідні, родичі3) icт. народ, народність, плем'я4) pl; дiaл. друзі, близькі знайомі5) = folk song; мyз. фольк ( поп-музика на основі народних мелодій) -
31 gentility
I n1) претензія на елегантність, світськість; аристократичні замашки2) icт. родовитість, знатність; знатьII n1) спорідненість; стосунки між членами родів2) рід, клан -
32 gentlefolk
= gentlefolks; n; (pl)викор. з дiєcл. у мн. дворянство, шляхетний стан, знать -
33 gentrice
n; іст.1) шляхетне походження, знатність, родовитість2) благородні, чесні почуття, наміри3) дiaл. знать -
34 nobility
n1) шляхетність, благородство; великодушність; велич -
35 notable
I n1) видатна людина; видатний діяч; світоч2) видатна подія; вартий уваги факт3) icт. нотабль; pl знать, аристократіяII a1) чудовий; видатний; визначний, вартий уваги2) xiм. відчутний ( про вміст) -
36 peerage
-
37 аз
азни аза́ [в глаза́] не знать (не понимать) — ні бе ні ме (ні аза́, нічогі́сінько) не зна́ти (не розумі́ти)
-
38 бельмес
Ни бельмеса не смыслит не тямить ані же, не тямить ні бе ні ме.* * *ни бельме́са не знать (не понима́ть) — ні бельме́са (ні бе ні ме) не зна́ти (не розумі́ти)
-
39 ведать
відати що, а теснее:1) знати. [Не відаю, не знаю про це]. Знать не знаю, ведать не ведаю - сном і духом не знаю;2) завідувати, управляти, орудувати чим, доглядати що, чого. [Ці справи відає канцелярія или Цими справами завідує канцелярія]. Бог весть - бог вість.* * *1) ві́дати, зна́ти; ( чувствовать) відчува́ти, почува́ти2) ( заведовать чем) ві́дати, заві́дувати -
40 вздор
дурниця, нісенітниця, недоречність, абищо. Срв. Бредня, Белиберда. Говорить, молоть, нести вздор - теревенити, правити нісенітниці, блягузкати, торочити, клепати, плести, верзти язиком, химери гнати, дурниці верзти (правити, стріляти), плескати, плести, провадити не знать-що; (сов.) наблягузкати, наверзти, наказати сім мішків гречаної вовни.* * *дурни́ця, нісені́тниця, аби́що, собир. дурни́ці, -ни́ць, нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця; ( пустые оворы) верзі́ння\вздор! — в знач. сказ. дурни́ці!
См. также в других словарях:
знатьё — знатьё, я … Русский орфографический словарь
знатьё — знатьё … Словарь употребления буквы Ё
ЗНАТЬ — ЗНАТЬ, знавать что, кого; о чем; ведать, разуметь, уметь, твердо помнить, быть знакомым. Я знаю, что он мне враг. Он знает по татарски. Знаешь ли грамоту? Никто не знал урока. Я его и в глаза не знаю. Об этом знать не знаю. Знай край, да не падай … Толковый словарь Даля
ЗНАТЬ — 1. ЗНАТЬ1, знаю, знаешь, несовер. 1. о ком чем. Иметь сведения. Ничего не знаю о следних событиях. Я знаю уже о вашем решении. 2. кого что. Обладать знанием кого чего нибудь, иметь о ком чем нибудь понятие, предавление. Знать урок. Хорошо знаю… … Толковый словарь Ушакова
ЗНАТЬ — 1. ЗНАТЬ1, знаю, знаешь, несовер. 1. о ком чем. Иметь сведения. Ничего не знаю о следних событиях. Я знаю уже о вашем решении. 2. кого что. Обладать знанием кого чего нибудь, иметь о ком чем нибудь понятие, предавление. Знать урок. Хорошо знаю… … Толковый словарь Ушакова
ЗНАТЬ — 1. ЗНАТЬ1, знаю, знаешь, несовер. 1. о ком чем. Иметь сведения. Ничего не знаю о следних событиях. Я знаю уже о вашем решении. 2. кого что. Обладать знанием кого чего нибудь, иметь о ком чем нибудь понятие, предавление. Знать урок. Хорошо знаю… … Толковый словарь Ушакова
знать — 1) гл. Ведать, быть знакомым (осведомленным), иметь понятие (сведения) о чем, находиться в курсе чего, быть au courant чего; уметь. Чем живет (Степушка), об этом решительно никто не имел ни малейшего понятия . Тург. Знать грамоте. Знать как свои… … Словарь синонимов
знать — ЗНАТЬ, знаю, знаешь; несовер. 1. о ком (чём). Иметь сведения о ком чём н. З. о родных. Дать з. о себе. 2. кого (что). Обладать какими н. познаниями, иметь о ком чём н. понятие, представление. З. урок. З. своё дело. Знаю, что он прав. З. кого н.… … Толковый словарь Ожегова
знать — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я знаю, ты знаешь, он/она/оно знает, мы знаем, вы знаете, они знают, знай, знайте, знал, знала, знало, знали, знавший, зная, знав 1. Если вы знаете что то (о чём то), значит, вы имеете информацию о чём… … Толковый словарь Дмитриева
Знать — (нарѣч.) видно такъ, должно быть, надо быть. Ср. Да когда же ты, нужда Горькая, поправишься? Знать, тогда, какъ въ гробъ пойдешь, Въ саванъ принарядишься. И. З. Суриковъ. Нужда. См. Саван … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ЗНАТЬ 1 — ЗНАТЬ 1, знаю, знаешь; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова