-
121 kendskab
знання -
122 kundskab
знання -
123 viden
знання -
124 знание
знання, знаття чого, (ведание) відання чого, (сведение о чём) відомість про що; (умение) знаття, вміння. [І жадібно знання вона пила (Грінч.). Все знаття земнеє не мало сили відповіди дати (Самійл.). З них (літописів) черпали люди відомості про своє минуле (Єфр.)]. Все отрасли человеческого -ния - усі парості людського знання. Иметь обширные - ния по истории - мати широке знання (широкі знання) з історії. -ние языков, дела - знання мов, справи.* * *знання́, знаття́ -
125 knowledge and wisdom are far from being one
знання та мудрість – далеко не одне й те ж саме знання та мудрість – це далеко не одне й тежEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > knowledge and wisdom are far from being one
-
126 знание
-
127 знание
-
128 expert knowledge
знання експерта; компетентність
См. также в других словарях:
знання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
знання — я/, с. 1) Обізнаність у чому небудь, наявність відомостей про кого , що небудь. 2) тільки мн. Сукупність відомостей з якої небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. 3) Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. ||… … Український тлумачний словник
знання — [знан :а/] н :а/, р. мн. знан … Орфоепічний словник української мови
передізнання — я, с. Повторне дізнання підозрюваного, обвинуваченого … Український тлумачний словник
самопізнання — я, с. Пізнання людиною, суспільством себе, своєї внутрішньої суті … Український тлумачний словник
світопізнання — я, с. Пізнання довколишнього світу, світобудови, Всесвіту … Український тлумачний словник
дізнання — я, с., юр. Попереднє адміністративне розслідування чого небудь. •• О/рган дізна/ння відділ міліції, суду чи прокуратури, що виконує функції з розслідування адміністративних або кримінальних злочинів … Український тлумачний словник
зізнання — я, с. 1) Дія за знач. зізнаватися, зізнатися 1). 2) юр. Повідомлення якихось даних, свідчення про кого , що небудь під час допитів або на суді, викладене усно чи письмово … Український тлумачний словник
невпізнання — я, с. Стан, ситуація, коли хтось кого , що небудь не впізнає … Український тлумачний словник
непізнання — я, с. Те саме, що невпізнанність … Український тлумачний словник
пізнання — я, с. 1) Дія за знач. пізнати. || заст. Знайомство, зв язок з ким небудь. 2) Відображення в свідомості людини явищ реальної дійсності, їхньої сутності … Український тлумачний словник