-
101 дізнання
дозна́ние; ист. розыскно́й проце́сс -
102 зізнання
созна́ние, призна́ние, (подследственного, подсудимого юр.) показа́ние -
103 невпізнання
до невпізна́ння — до неузнаваемости
-
104 непізнання
до непізна́ння — (как) до неузнаваемости
-
105 пізнання
1) позна́ние2) юр. опозна́ние -
106 розпізнання
различе́ние, отличе́ние; опозна́ние -
107 самопізнання
филос.самопозна́ние -
108 світопізнання
миропозна́ние -
109 дізнання
diznanńaс.dochodzenie юр. -
110 пізнання
piznanńaс. -
111 досвідне знання
о́пытное зна́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > досвідне знання
-
112 набуте знання
приобретённое зна́ние -
113 розпізнання
матем. различе́ние ( разпознавание) -
114 впізнання
ამოცნობა -
115 пізнання
შემეცნება -
116 життєві психологічні знання
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > життєві психологічні знання
-
117 наукові психологічні знання
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > наукові психологічні знання
-
118 зізнання
tanuv, tanıma -
119 пізнання
bilme, bilüv, idraq -
120 knowledge
См. также в других словарях:
знання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
знання — я/, с. 1) Обізнаність у чому небудь, наявність відомостей про кого , що небудь. 2) тільки мн. Сукупність відомостей з якої небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. 3) Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. ||… … Український тлумачний словник
знання — [знан :а/] н :а/, р. мн. знан … Орфоепічний словник української мови
передізнання — я, с. Повторне дізнання підозрюваного, обвинуваченого … Український тлумачний словник
самопізнання — я, с. Пізнання людиною, суспільством себе, своєї внутрішньої суті … Український тлумачний словник
світопізнання — я, с. Пізнання довколишнього світу, світобудови, Всесвіту … Український тлумачний словник
дізнання — я, с., юр. Попереднє адміністративне розслідування чого небудь. •• О/рган дізна/ння відділ міліції, суду чи прокуратури, що виконує функції з розслідування адміністративних або кримінальних злочинів … Український тлумачний словник
зізнання — я, с. 1) Дія за знач. зізнаватися, зізнатися 1). 2) юр. Повідомлення якихось даних, свідчення про кого , що небудь під час допитів або на суді, викладене усно чи письмово … Український тлумачний словник
невпізнання — я, с. Стан, ситуація, коли хтось кого , що небудь не впізнає … Український тлумачний словник
непізнання — я, с. Те саме, що невпізнанність … Український тлумачний словник
пізнання — я, с. 1) Дія за знач. пізнати. || заст. Знайомство, зв язок з ким небудь. 2) Відображення в свідомості людини явищ реальної дійсності, їхньої сутності … Український тлумачний словник