-
61 закон Лоренца
ru\ \ закон Лоренцаen\ \ Lorentz lawde\ \ Lorentz Gesetzfr\ \ \ loi de Lorentzзакон, що встановлює зв'язок між питомою електропровідністю σ і коефіцієнтом теплопровідності χ: χ/σ=LT, де L — число Лоренца, однакове практично для всіх металів, T — абсолютна температура; встановлений 1881 року -
62 закон Ома
ru\ \ закон Омаen\ \ Ohm's lawde\ \ Ohmsches Gesetzfr\ \ \ loi d'Ohmзакон, що встановлює пропорційність сили струму I у провіднику прикладеній напрузі U і обернену пропорційність опору R: U = IR; відкритий 1826 року -
63 закон Релея
ru\ \ закон Рэлеяen\ \ Rayleigh's lawde\ \ Rayleigh Gesetzfr\ \ \ loi de Rayleighзакон, що встановлює залежність магнітної індукції В від напруженості прикладеного магнітного поля H у слабких магнітних полях; для кривої першого намагнічування закон має вигляд: B = χобрH + RH2, де χобр — обернена магнітна сприйнятливість, R — стала Релея; відкритий 1887 року -
64 закони Фіка
ru\ \ законы Фикаen\ \ Pick's lawsde\ \ Ficksche Gesetzefr\ \ \ lois de Pickзакони, що описують закономірності дифузії; перший закон установлює пропорційність дифузійного потоку J в ідеальних розчинах градієнту концентрації ∆С: J = -D ∆C (D — коефіцієнт дифузії); другий описує зміну концентрації з часом t:
,де x, y, z — координати; відкриті 1855 року -
65 індій
символ Inru\ \ индийen\ \ indiumde\ \ Indiumfr\ \ \ indiumелемент №49 періодичної системи Д.І.Менделєєва, (III група, 5 період), атомна маса 114,82; відомі 29 ізотопів з масовими числами 104—132, типові ступені окислювання +III, +I, +II; сріблясто-білий м'який метал, хімічний аналог галію; Tпл 429 К; розчиняється в сильних кислотах; розсіяний елемент; одержують з відходів свинцево-цинкового й олов'яного виробництва, у яких його вміст коливається від десятих до тисячних часток відсотка; походження назви — за характерними синіми (кольору індиго) спектральними лініями; відкритий 1863 року Ф. Рейхом, Т. Ріхтером (Німеччина); застосовують як легувальні добавки в підшипникових сплавах, як компонент легкоплавких сплавів, припоїв, для виготовлення напівпровідникових матеріалів, антикорозійних покриттів тощо -
66 іридій
символ Irru\ \ иридийen\ \ iridiumde\ \ Iridiumfr\ \ \ iridiumелемент №77 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 192,2; відомі 31 ізотоп з масовими числами 168—198, типові ступені окислювання +III, +IV, +VI; важкий сріблясто-білий, дуже твердий і крихкий метал, стійкий до хімічних впливів: не розчинний в кислотах і царській горілці; Tпл 2683 К; належить до платинових металів; у самородному вигляді зустрічається рідко, частіше у вигляді осмистого іридію; походження назви — від грецьк. iris веселка; відкритий 1804 року С.Теннантом (Великобританія); застосовують як каталізатор в органічному синтезі, як компонент сплавів із платиною й осмієм (електроди, термометри, тверді наконечники, хірургічні інструменти, деталі для годинників тощо), для виготовлення тиглів, як захисне корозійностійке покриття, для виготовлення слабкострумових контактів тощо -
67 ітрій
символ Yru\ \ иттрийen\ \ yttriumde\ \ Yttriumfr\ \ \ yttriumелемент №39 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 5 період), атомна маса 88,905; відомі 21 ізотоп з масовими числами 81—100, 102; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий м'який метал, Tпл 1795 К; за хімічними властивостями близький до лантаноїдів, легко розчиняється в звичайних кислотах;у природі зустрічається разом з рідкісноземельними елементами; відкритий 1794 року Ю.Гадоліном (Фінляндія) в мінералі з Іттербю (Швеція); 1797 р. А.Екеберг назвав його "ітрієвою землею"; застосовується як конструкційний матеріал у ядерних реакторах, в авіації, а також як легувальний елемент у сплавах з алюмінієм, магнієм, хромом, титаном, залізом тощо; оксид Y2O3 застосовують для виготовлення ітрієвих феритів для радіоелектроніки, лічильновирішувальних пристроїв тощо -
68 іттербій
символ Ybru\ \ иттербийen\ \ ytterbiumde\ \ Ytterbiumfr\ \ \ ytterbiumелемент №70 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 173,04; відомі 27 ізотопів з масовими числами 152—178; типові ступені окислювання +II, +III; сріблясто-білий метал, відноситься до рідкісноземельних елементів (лантаноїд), Tпл 1092 К; походження назви — від містечка Иттербю; відкритий 1878 року Ж.Маріньяком (Швейцарія); застосовують як гетер у электровакуумных приладах, як легувальний елемент у спеціальних сплавах на основі алюмінію -
69 кадмій
символ Cdru\ \ кадмийen\ \ cadmiumde\ \ Kadmiumfr\ \ \ cadmiumелемент №48 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 5 період), атомна маса 112,40; існує 25 ізотопів з масовими числами 100—122, 124, 128, типовий ступінь окислювання +II; сріблясто-білий із синюватим відтінком метал, розчиняється в кислотах, у лугах нерозчинний; Tпл 594 К; одержують з побічних продуктів переробки цинкових, свинцевоцинкових і мідно-цинкових руд; походження назви — від грецьк. kadmeia — оксид цинку; відкритий 1817 року Ф.Штромеєром (Німеччина); застосовується як компонент у сплавах для припоїв, підшипників, типографських кліше, ювелірних виробів, у ядерній енергетиці при виготовленні регулювальних і аварійних стержнів реакторів, у лужних акумуляторах, для захисних покрить (кадміювання) тощо -
70 калій
Кru\ \ калийen\ \ potassiumde\ \ Kaliumfr\ \ \ potassiumелемент №19 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 39,102; відомі 15 ізотопів з масовими числами 36—50; типовий ступінь окислювання +І; проста речовина, м'який (легко ріжеться ножем), пластичний сріблясто-білий метал, що зберігається без доступу повітря (наприклад, під шаром гасу), відноситься до групи лужних металів, Tпл 336 К; входить до складу багатьох мінералів (польовий шпат і слюда), міститься в морській воді; найважливіші мінерали — сильвін KCl, карналіт KCl-MgCl2-6H2O, каїніт KCl-MgSO4 -3H2O; походження назви — від араб. gili — поташ; вперше отриманий 1807 року Г.Деві (Великобританія) електролізом KOH; хімічно активний: на повітрі швидко окислюється, енергійно з'єднується з галогенами, утворюючи солі, бурхливо взаємодіє з водою і кислотами, утворюючи водень; застосовують як основу в сплавах з натрієм, які використовують як теплоносій в ядерних реакторах; для одержання ціаніду і пероксидів калію -
71 кальцій
символ Caru\ \ кальцийen\ \ calciumde\ \ Kalziumfr\ \ \ calciumелемент №20 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 4 період), атомна маса 40,08; існує 14 ізотопів з масовими числами 37—50, типовий ступінь окислювання +11; сріблясто-білий метал, що окислюється на повітрі, Tпл 1112±2К; енергійний відновлювач: витискує при нагріванні майже всі метали з їх оксидів, сульфідів і галогенідів; відноситься до групи лужноземельних металів; природні з'єднання — вапняк, мармур, гіпс, а також вапно, одержуване випалом вапняку; походження назви — від лат. calk — назва вапняку; металевий кальцій отриманий 1808 року Г.Деві (Великобританія); застосовують як відновлювач при одержанні металевого урану, торію, хрому, цирконію, берилію, ніобію, інших металів, для вилучення вісмуту зі свинцю й олова, як компонент антифрикційних сплавів (бабітів), кабельних і акумуляторних свинцевих сплавів, для десульфурації нафтопродуктів -
72 кисень
символ Oru\ \ кислородen\ \ oxygende\ \ Sauerstofffr\ \ \ oxygèneелемент №8 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 2 період), атомна маса 15,9994; відомі 8 ізотопів з масовими числами 13—20; типові ступені окислювання -II, -I; двоатомний газ без кольору і запаху, Tпл 55 К, Tкип 90 К, парамагнітний; під дією електричного розряду з кисню утворюється озон; малорозчинний у воді, добре поглинається деревним вугіллям і розплавленими благородними металами; утворює сполуки з усіма хімічними елементами, крім легких інертних газів, активно окислює органічні речовини; у вільному стані міститься в атмосферному повітрі (21% за об'ємом); одержують з повітря; походження назви — від грецьк. oxys — кислий і gennao — народжую — той, що народжує кислоту; відкритий 1771 року К.Шеєле (Швеція) і Д.Прістлі (Великобританія); використовують як окислювач у металургії і хімічній промисловості, у медицині, авіації, на підводних судах тощо -
73 кобальт
символ Coru\ \ кобальтen\ \ cobaltde\ \ Kobaltfr\ \ \ cobaltелемент №27 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 58,9332; існує 12 ізотопів з масовими числами 53—64, типові ступені окислювання +II, +III; сріблясто-білий з блідуваторожевим чи синюватим полиском метал, ковкий і пластичний; Tпл 1768 К; компактний кобальт на повітрі не окислюється, при 573 К починає покриватися тонкою плівкою оксиду; зустрічається в розсіяному стані у вивержених породах, у морській воді і мінеральних джерелах; відомі мінерали кобальту — кобальтин тощо; походження назви — від нім. Kobold — назва злого духа; відкритий 1735 року Г.Брандтом (Щвеція); застосовується як компонент жароміцних, коррозійностійких і магнітних сплавів, як каталізатор, у сільському господарстві — як мікродобриво, у вигляді ізотопу 60Co — як джерело γ-променів у техніці і медицині; важливий для життєдіяльності людини -
74 кремній
символ Siru\ \ кремнийen\ \ siliconde\ \ Siliziumfr\ \ \ siliciumелемент №14 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 3 період), атомна маса 28,086; відомі 10 ізотопів масовими числами 25—34; типові ступені окислювання -IV, +II, +IV; темно-сіра кристалічна речовина з металевим блиском, 1683 К; реагує з багатьма розплавленими металами, утворюючи силіциди; у природі зустрічається у вигляді SiO2 і силікатів; походження назви — від лат. silex — кремінь; російська назва від грецьк. kremnos — скеля; відкритий 1823 року И.Берцеліусом (Швеція); застосовують у металургії для розкислення, входить до складу залізних, мідних, алюминієвих та інших сплавів, є основним напівпровідниковим матеріалом і основою великої групи видів скла -
75 лантан
символ Laru\ \ лантанen\ \ lanthanumde\ \ Lanthanfr\ \ \ lanthaneелемент №57 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 138,91; відомі 24 ізотопи з масовими числами 125—148, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до групи рідкісноземельних металів, має гарну ковкість, Tпл 1194 К; при кімнатній температурі розкладає воду; легко розчиняється в розведених кислотах; у природі зустрічається у вигляді складного мінералу монациту; походження назви — від грецьк. lanthano — приховую, ховаю; відкритий 1839 року К.Мосандером (Швеція) у вигляді оксиду; застосовується як гетер, легувальна добавка до легких сплавів, як екстрагент плутонію з його рідкого сплаву з ураном -
76 літій
символ Liru\ \ литийen\ \ lithiumde\ \ Lithiumfr\ \ \ lithiumелемент №3 періодичні системи Д.І.Менделєєва (I група, II період), атомна маса 6,939; відомі 5 ізотопів з масовими числами 6—9, 11, типовий ступінь окислювання +1; сріблясто-білий, м'який, найлегший метал, належить до лужних металів; Tпл 454 К; на повітрі тьмяніє внаслідок утворення оксиду Li2O і нітриду Li3N; з водою реагує менш енергійно, ніж інші лужні метали; широко розповсюджений у природі (гірські породи, мінеральні джерела, морська вода, кам'яне вугілля тощо); походження назви — від грецьк. lithos — камінь; відкритий 1817 року І.Арфведсоном (Швеція); застосовують для легування алюмінієвих сплавів, бронзи, магнієвих сплавів, 6Li — для одержання тритію, для виготовлення регулювальних стрижнів в атомних реакторах, 7Li — як теплоносій у ядерних реакторах, як каталізатор полімеризації тощо -
77 лютецій
символ Luru\ \ лютецийen\ \ lutetiumde\ \ Lutetiumfr\ \ \ Luteciumелемент №71 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 174,97; відомі 23 ізотопи з масовими числами 151, 153—156, 162, 164—180, типовий ступінь окислювання + III; сріблястобілий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1936 К; походження назви — від лат. назви Парижа — Lutetia; відкритий 1907 року Ж.Урбэном (Франція) і К.Ауер фон Вельсбах (Австрія); застосовується як гетер -
78 магній
символ Mgru\ \ магнийen\ \ magnesiumde\ \ Magnesiumfr\ \ \ Magnésiumелемент №12 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 3 період), атомна маса 24,305; відомі 11 ізотопів з масовими числами 20—30; типовий ступінь окислювання +II, проста речовина, легкий сріблястобілий метал, тьмяніє на повітрі внаслідок окислювання; відноситься до групи лужноземельних металів; Tпл 922 К; хімічно дуже активний: на повітрі горить яскравим білим полум'ям, енергійно взаємодіє з деякими іншими елементами, у воді розчиняється з виділенням водню; у природі зустрічається у вигляді силікатних мінералів (олівін, серпентин тощо), магнезиту, доломіту, карналіту, у морській воді тощо; походження назви — від грецьк. magnesia — назва основного карбонату магнію, знайденого в XVIII столітті в Греції; відкритий 1808 року Г.Деві (Великобританія); застосовують для одержання сплавів на його основі і легування інших металів, у металотермії, в органічному синтезі, як компонент освітлювальних і запалювальних сполук у піротехніці тощо -
79 марганець
символ Mnru\ \ марганецen\ \ manganesede\ \ Manganfr\ \ \ manganèseелемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період), атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nH2O, брауніт Mn2O3 ·nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція); застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі -
80 молібден
символ Moru\ \ молибденen\ \ molybdenumde\ \ Molybdänfr\ \ \ molybdèneелемент №42 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 5 період), атомна маса 95,94; відомий 21 ізотоп з масовими числами 88—108, типові ступені окислювання +VI, +II, +III, +IV, +V; світло-сірий, тугоплавкий (Tпл 2890 K), твердий метал; при звичайній температурі стійкий, при нагріванні (873 K) окислюється до газоподібного MoO3; одержують з мінералу молібденіту MoS2, походження назви — від грецьк. molybdos — свинець; відкритий 1778 року К.Шеєле (Швеція); застосовують для легування сталі, титану й ін. металів, у електро- і радіотехніці, як конструкційний матеріал електровакуумних приладів, як основу жароміцних сплавів тощо
Страницы
См. также в других словарях:
року — I. РОКУ rocou m. Желтое красильное вещество, получаемое из семян растений называемого Bixa orellana Rocou, или Roucou. Виталиус 1820. Року или Руку.. Шелки окрашенные посредством Року, должны быть сушимы в тени. Виталиус 1824 2 189. II. РОКУ См.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Року — см. Орлеан и Краски органич. естественные … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Року — (Roucoux) Война за Австрийское наследство Место сражения 11 окт. 1746 между французами под командованием марш. Морица Саксонского и австрийцами под командованием Карла Лотарингского. Французы одержали полную победу, в результате которой они… … Энциклопедия битв мировой истории
Назви свят літургійного року — Назви релігійних свят побутують у богословській літературі в повній та скороченій формах. Наприклад: Різдво, Різдво Христове і Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Повні назви свят можуть бути поширені різними додатками відповідно до вимог стилю й … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Бойся, не бойся, а без року нет смерти! — См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Бойся не бойся, а року не миновать. — Бойся не бойся, а року не миновать. См. СУДЬБА ТЕРПЕНИЕ НАДЕЖДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Бойся не бойся, без року смерти не будет. — Бойся не бойся, без року смерти не будет. См. СУДЬБА ТЕРПЕНИЕ НАДЕЖДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Никто от своего року не уйдет. — От судьбы не уйдешь. Никто от своего року не уйдет. См. СУДЬБА ТЕРПЕНИЕ НАДЕЖДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
глінского року — Вр. Минулого року … Словник лемківскої говірки
Без року не умереть. — см. До поры не умереть … В.И. Даль. Пословицы русского народа
вобрік — року, ч. Пн. Фураж для коней в дорозі … Словник лемківскої говірки
