-
1 zmuszać
змушувати -
2 fantować się
[фантовачь шіĕ]v.ndkзаставляти, змушувати -
3 zmuszać
[змушачь]v.ndk -
4 przymuszać
примушувати, змушувати -
5 wmuszać
примушувати, змушувати
См. также в других словарях:
змушувати — ую, уєш, недок., зму/сити, зму/шу, зму/сиш, док., перех., з інфін. і до чого. Спонукати, примушувати когось, щось виконувати, робити що небудь … Український тлумачний словник
змушувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
змушувати — шую, шуєш, Пр. Примушувати когось, робити щось; спонукати … Словник лемківскої говірки
коливати — (змушувати коливатися), похитувати, гойдати, хилитати, хиляти … Словник синонімів української мови
виточати — змушувати, вимагати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
припиняти — я/ю, я/єш, недок., припини/ти, пиню/, пи/ниш, док., перех. 1) Зупиняти рух кого , чого небудь, перев. на якийсь час. || у сполуч. зі сл. трохи. Змушувати кого , що небудь рухатися повільніше. || Змушувати кого небудь зупинятися (про щось). 2) у… … Український тлумачний словник
звалювати — юю, юєш, недок., звали/ти, звалю/, зва/лиш, док., перех. 1) Ударивши, штовхнувши, зачепивши і т. ін., змушувати падати, перекидати кого , що небудь. || Убивати або підстрелювати. || Зрубувати, скошувати. || Руйнувати, розламувати. || перен., розм … Український тлумачний словник
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник
притискати — а/ю, а/єш і прити/скувати, ую, уєш, недок., прити/снути, ну, неш; мин. ч. прити/с, ла, ло і прити/снув, нула, нуло; док., перех. 1) Щільно прикладати, притуляти кого , що небудь до когось, чогось. || З певним зусиллям давити, натискати на кого ,… … Український тлумачний словник
валити — I валю/, ва/лиш, недок. 1) перех. Примушувати падати, силою перекидати. || Убивати. || Зрізувати, зрубувати (дерево, ліс). || Руйнувати, розламувати. || перен. Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і… … Український тлумачний словник
