-
1 змея
1) зоол., Serpens - гадюка, гадина, змія, (гал,) гашка; (лазящая по деревьям) жеретія; (большая) зміюка, зміяра, гадюра; см. Змей 1. [Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). В'ється як гадина (Номис). Приспавши в серці гадину зневір'я (Л.-Укр.). Гадина в його словах дихає (Номис). Коло серця молодого як гашечка чорна в'ється (Федьк.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)]. Гремучая змея - грим'ячка. Очковая змея - очкар (-ря), окулярник. Змея-медянка - мідянка, мідяниця, (гал.) гладунка, гладун, веретільник, веретенниця;2) (бранно) гадина, гадюка, гад, гадюра. [Що се ти, гадюро, робиш? (Ум. п.)]. Змея подколодная - гад потаєнний, гадюка потайна, гадюка з-під соломи. Стать -ей - згадючитися, згадючіти, (о мног.) погадючитися, погадючіти. [Молоденька та Оксана, а як вже згадючіла (М. Вовч.)]. Размножаться как змеи - розгадючуватися, розгадючитися.* * *змія́; змію́ка; ( гадюка) гадю́капригре́ть змею́ на груди́ — перен. ви́гріти гадю́ку (змію́, змію́ку) в па́зусі (за па́зухою)
-
2 змей
и Змий1) зоол. Serpens - змій, (диал.) дзмій (-ія), ум. змійок (-йка); (самец) зміюк, (самка) зміїха (дзміїха); (удав) полоз. [І був коло Київа змій і кожного году посилали йому дань (ЗОЮР)]. Змей-Горыныч - Змій-Горянин. Огненный змей - огняний змій;2) (бумажный) змія и змій, літавець (-вця), (гал.) орел. Пускать змея - пускати змію и змія, (гал.) вірла;3) (бранно) гад, гадина, гадюка; см. Змея 2;4) зелёный змий - зелений змій. Напиться до зелёного змия - напитися до зеленого змія.* * *Змей-Горы́ныч — фольк. Змій-Гори́нич, род. п. Змі́я-Гори́нича
-
3 очечный
окуляровий. -ая змея - см. Очковая змея.* * *окуля́рний -
4 очковый
очковий. -вая змея - очкар (-ря), окулярник.* * *I1) окуля́рний2) (в названиях некоторых животных, птиц) очко́вийII спорт.очко́вая змея́ — зоол. очко́ва змія́
очко́вий -
5 подколодный
підколодний. Змея -дная - гад потаєний, гад з-під соломи. -дный - (сущ.) сибірний.* * *подколо́дная змея́ — фольк., жарг. гадю́ка (га́дина) потайна́
-
6 головня
1) головешка;2) (сорн. трава Lolium temulentum) кукіль (р. -колю);3) (грибок- вредитель хлеба) зона, зана, сажа, сажка, головня, засніт. Пораженный -нёй (о хлебн. раст.) - снітистий. Покрываться, покрыться -нёй - снітитися, заснічуватися, заснітитися;4) (змея) гадюка.* * *1) голове́шка, головня́, недогарок, -рка; диал. ґалаґа́н2) ( болезнь злаковых) зона́, са́жка; диал. за́сніт, -у3) орн. см. турпан -
7 гремучий
гримлячий, гримучий. [Гримлячий газ у шахті вибухнув]. Гремучая змея - гримучник, гадюка-гримучка.* * *гриму́чий, гримки́й\гремучий газ — хим. гриму́чий газ
грему́чая ртуть — хим. гримуча ртуть
-
8 гудок
паровой) гудок (р. гудка); (у бумажного змея) брижа (р. -жі); (трёхструнная скрипка) гудок.* * *I(свисток, сигнал) гудо́к, -дка́II муз. ист.гудо́к, -дка́ -
9 запускать
запущать) запустить1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.* * *I несов.; сов. - запуст`ить( приводить в движение) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ( бросать чем в кого-что) ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; ( когти) упина́ти, уп'ясти́ (упне́)II несов.; сов. - запуст`ить\запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)
( доводить до запустения) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; ( болезнь) зада́внювати, зада́внити; ( отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти\запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)
-
10 злой
Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.* * * -
11 змия
поэз., см. змея -
12 клубиться
клуботатися (-бочуся, -чешся), клубочитися, кублитися, кужелити(ся), вихоритися. [Дим почав клуботатися (Мирн.). Холодні осінні тумани клубочаться вгорі (Коцюб.). Пил клубочеться на сонці (Коцюб.). Дим од паровоза кублиться, кучерявиться, стелеться по землі (Гайсинщ.). Кублячись, несуться клаптики вранішнього туману (Єфр.). Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить (Лубенщ.). Чад і дим з нори кужелиться (Полтавщ.)]. Самовар -бился паром - самовар парував. Змея ревности -бится в груди - гадюка ревнощів в'ється у грудях. Капуста в вилок -бится - капуста, в головки в'яжеться.* * *клубота́тися, клуботі́тися, клубочи́тися, клубочі́ти, ку́блитися; диал. клубува́тися, куже́лити, куже́литися; ( валить) валува́ти -
13 кобра
зоол., змея Naja tripudians кобра, очкар (-ря).* * *зоол.ко́бра -
14 линять
1) (терять цвет) линяти, вилинювати, блякувати, блякнути, половіти, здавати, облазити. [По заході сонця всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб.). Тепер, на провесні, вони саме блякують (Яворн.). Ситець почина здавати (Сл. Ум.). Китайка половіє (Коцюб.). Перкаль облазить (Коцюб.)]. Краска -няет - фарба линяє, блякне, збігає;2) (терять покров) линяти, вилинювати, облазити, губити волос, вовну, шерсть, перо, скидати вовну, перо, шкуру. [Затим вовк не линяє, що в комору часто никає (Номис)]. Змея - няет - гадюка линяє, шкуру скидає. Птица -няет - птах линяє, перо скидає (губить);3) (сходить, о покрове) линяти, вилинювати, (о шерсти) облазити, злазити, (о перьях) падати. [Шерсть на собаці почала облазити (Сл. Ум.)]. Волос -няет - волос, волосся облазить. Кожа -няет - шкура злазить. Перья -няют - перо падає;4) (переносно) линяти, шкуру скидати, мінитися. Он часто -няет - він частенько шкуру скидає. См. Полинять.* * *линя́ти -
15 медянка
I. падь (-ди), медова роса. [Падь упала на хліб, поганий буде видаток (Брацлавщ.)].II. Медянка -1) см. II. Медяница;2) зоол. Vipera (Pelias) chersea - рудоха, мідянка;3) энтом. Buprestis L. - крицяк (-ка);4) (краска) мідянка, зелень (-ни).* * *1) ( змея) мідя́нка2) диал. гадю́ка3) диал. см. медяница4) ( краска) мідя́нка -
16 путлище
Путло1) путо (мн. пута), (на птиц) боркальці; см. Путо, Путы;2) (стремянный ремень) путлиця;3) (три нити у бум. змея, сходящиеся в одну точку) путлище.* * *( стремянный ремень) пу́тлиця
См. также в других словарях:
змея — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) кого? змей, кому? змее, (вижу) кого? змею, кем? змеёй, о ком? о змее; мн. кто? змеи, (нет) кого? змей, кому? змеям, (вижу) кого? змей, кем? змеями, о ком? о змеях 1. Змея это пресмыкающееся (ползающее)… … Толковый словарь Дмитриева
ЗМЕЯ — ЗМЕЯ, змеи, мн. змеи, жен. 1. Пресмыкающееся животное с длинным, извилистым чешуйчатым телом, длинным, раздвоенным на конце языком, часто с ядовитыми зубами (зоол.). Гремучая змея. Очковая змея. Ядовитые змеи. Змея ужалила (так говорят, хотя у… … Толковый словарь Ушакова
змея — ехидна, ехидина, ехида, аспид, змей, злюка, змеюка, горгония, змейка Словарь русских синонимов. змея см. злюка Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
Змея — и; мн. змеи, змей, змеям; ж. 1. Пресмыкающееся с длинным извивающимся телом, без ног (обычно с ядовитыми железами в пасти). Ядовитая, неядовитая з. З. свернулась кольцом. * И осторожная змея Из тёмной щели выползает (Лермонтов). Гремучая з. (с… … Энциклопедический словарь
змея — В мифологии и воззрениях кельтов змея ассоциировалась с плодородием и врачеванием, а также с Потусторонним миром. Так, Сирона, богиня кельтов Галлии, ассоциировавшаяся с врачеванием, изображалась со змеей, обвившейся вокруг ее руки. Благодаря… … Энциклопедия мифологии
ЗМЕЯ — (snake) Европейская валютная система, созданная в 1972 г., в которой колебания курсов обмена валют стран участниц ограничивались 2,25%. В систему входили бельгийский франк, датская крона, французский франк, ирландский фунт, голландский гульден,… … Финансовый словарь
змея — змия, змей, род. п. змея, укр. змiя, змiй, др. русск. змии, род. п. змия, часто начиная с ХI в. (см. Соболевский, Лекции 232), ст. слав. змиѩ ὄφις (Остром., Супр.), змии δράκων, ὄφις (Супр.), стар. основа на ju (Мейе, МSL 20, 99), болг. змия,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
змея — ЗМЕЯ1, и, мн змеи, змей, змеям, ж Пресмыкающееся с длинным покрытым чешуей телом, не имеющее конечностей, часто с ядовитыми железами в пасти, хищное, питающееся мелкими млекопитающими, ящерицами, лягушками, птицами, их яйцами, рыбой, насекомыми и … Толковый словарь русских существительных
ЗМЕЯ — ЗМЕЯ, и, мн. змеи, змей, змеям, жен. Пресмыкающееся с длинным извивающимся телом, часто с ядовитыми железами в пасти. Ядовитая, неядовитая з. Гремучая з. (с гремящими роговыми кольцами на конце хвоста). Морская з. (в океанических водах тропиков) … Толковый словарь Ожегова
ЗМЕЯ — (snake) Европейская валютная система, в которой колебания курсов обмена валют между странами участницами ограничивались пределом в 2 ¼%. В системе участвовали: бельгийский франк, датская крона, голландский гульден, ирландский фунт, итальянская… … Словарь бизнес-терминов
змея — злая (Радимов); злокозненная (Бальмонт); лютая (Розенгейм); подколодная (Розенгейм, Полевой, Фофанов); смертоносная (Бальмонт); холодная (Ратгауз); ядовитая (Радимов) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества… … Словарь эпитетов
