-
1 змертвіння
сnecrosis, gangrene -
2 відмирання
-
3 Бердяєв, Микола Олександрович
Бердяєв, Микола Олександрович (1874, Київ - 1948) - рос. та укр. релігійний філософ, теоретик "нового християнства", публіцист. Вчився в Київському кадетському корпусі та Київському ун-ті на природничому і юридичному ф-тах. Проф. Московського ун-ту (1919), докт. теології Honoris causa Кембриджського ун-ту. Філософська система ґрунтується на низці засадничих ідей: ідея свободи (фундамент всієї онтології Б.); ідея творчості й об'єктивації; ідея особистості; ідея метафізичного, есхатологічного сенсу історії. На відміну від Канта, для якого ноуменальною є об'єктивна реальність (річ у собі), у Б. ноуменом є сам суб'єкт (особистість), бо тільки в ньому міститься зумовлена його свободою неосяжна "внутрішня глибина, непізнавана безодня". Свобода вкорінена не у бутті, а у "ніщо", вона безґрунтовна і нічим не детермінована. Зрештою, дух, тобто вільна за самим своїм єством особистість, постає як суб'єкт буття. Відповідно і світ виступає як наслідок взаємодії двох інтенцій людського духу - інтеріоризації та екстеріоризації. Завдяки першій здійснюється самозаглиблення духу; завдяки другій - рух до "царства необхідності", або об'єктивації. Остання тлумачиться як втрата свободи у поцейбічному, грішному світі змертвілої предметності. Лише через сукупність творчих актів суб'єкт спроможний увібрати цей світ у своє внутрішнє, відкрите для свободи буття й тим самим його змінити. Сенс історії, на думку Б., полягає у звільненні від об'єктивації. Реалізація його можлива тільки через кінець історії і перехід у світ вільного духу, ототожнюваний із царством Божим. Цей перехід перебуває поза історичним часом і здійснюється в особливому есхатологічному вимірі через акти творчості, які і є втіленням сенсу історії як дискретного творчого процесу історичного поступу. Б. заперечує розуміння прогресу як лінійного й неухильного поступального руху суспільства, а також як здійснення в історії Божественного провидіння. Бог являє себе світові, але не керує ним. Зміни на краще Б. пов'язує не з перетворенням існуючого ладу, а з містичним народженням Бога в людині і для людини.[br]Осн. тв.: "Смисл історії" (1923); "Призначення людини" (1931); "Свобода і Дух" (1935); "Рабство і свобода" (1940); "Російська ідея" (1949) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Бердяєв, Микола Олександрович
См. также в других словарях:
змертвіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
змертвіння — я, с. Стан за знач. змертвіти … Український тлумачний словник
гангрена — и, ж. Змертвіння певного органа (його частини) чи більш або менш обмеженої ділянки тканин. •• Га/зова гангре/на інфекційна хвороба (ранова інфекція) у людини й тварин, спричинювана мікробами з групи анаеробів. Госпіта/льна гангре/на ускладнення… … Український тлумачний словник
жировий — I жиров ий а/, е/. 1) Прикм. до жир I. •• Жирови/й о/бмін сукупність процесів біосинтезу і перетворення нейтральних жирів у живих організмах. Жирові/ некро/зи вогнищеві змертвіння жирової тканини. 2) рідко. Який займається переробкою жиру. II … Український тлумачний словник
інфаркт — у, ч., мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання. •• Бі/лий інфа/ркт інфаркт, що виникає внаслідок повної зупинки кровообігу в судині або в її розгалуженнях. Інфа/ркт міока/рда захворювання, що… … Український тлумачний словник
некроз — у, ч., біол. Змертвіння тканини, органа або частини тіла в живому організмі. •• Геморагі/чний некро/з некроз, який супроводжується просочуванням уражених тканин кров ю. Ішемі/чний некро/з некроз, який розвивається внаслідок недостатності… … Український тлумачний словник
остеонекроз — у, ч. Змертвіння кістки; некроз кістки у всій її масі … Український тлумачний словник
пролежень — жня, ч. Змертвіння шкіри й м яких тканин (у людини, тварини, рослини), зумовлене розладом їх живлення, тривалим тиском стороннього предмета або ураженням нервової системи … Український тлумачний словник
ґанґрена — ни, ж. Пр. Змертвіння певного органу тіла або обмеженої ділянки тканин, розклад клітин тіла … Словник лемківскої говірки
