злякано

злякано, налякано, залякано, перелякано, сполохано. [Злякано спитав поет (Л. Укр.). За хвилину вискочив звідти, налякано глянув на юрму (Коцюб.)].

* * *

1. n

1) розм. жарт; ущипливе зауваження

2) сатира, пародія

3) скетч

4) короткочасний дощ (сніг)

5) хитруха, пустунка, кокетка

6) натовп; юрба

7) pl сила-силенна; безліч

2. v

1) висміювати

2) рухатися легко й швидко

3) відступати, відскакувати (з переляку тощо)

4) стрибати, скакати

* * *

1) жарт; уїдливе зауваження; сатира, пародія

2) скетч

1) жарт; уїдливе зауваження; сатира, пародія

2) скетч

ляк (-ку), (перепуг) переляк, переполох (-ху), перестрах (-ху), (исполох) сполох (-ху). [Ляк сили додає, а переляк відіймає (Номис). Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.). У дикому сполоху знімались із місця (Коцюб.)]. С -га - з ляку, з переляку, з переполоху. [Троянці з ляку задрижали (Котляр.). Кричали з переляку (Єв.)]. С -гом - з ляком, злякано, лучше: зляканий, -на. Отшатнуться, отскочить в -ге (в ужасе) - віджахнутися від кого, від чого.

* * *

протянуть

1) (простирать) простягати, простягти и простягнути, протягати, протягти, простирати, простерти що до чого, що куди, (вытягивать) вистягати, вистягти що, (во мн.) попростягати и т. д. [Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Грінч.). Він простяг руку та й поблагословив мене (М. Вовч.). Як безсильна дитина протягнув до неї руки (Стеф.). Руці свої простираєте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеряві в'язи попростягали зелені лапи над річкою (ЗОЮР. II.)]. -вать, -нуть руку, руки к кому, к чему - простягати; простягти руку, руки, (о мног.) попростягати руки до кого, до чого, сягати, сягнути, посягнути рукою за чим. [Тай посягнув за рожею стрілець молоденький (Федьк.)]. -нуть руку кому - простягти, подати руку кому. Не -вай руки, не дам - не простягай руки, не дам. -нуть ногу, ноги (расправить, вытянуть) - простягти, вистягти ногу, ноги, (о мног.) попростягати, повистягати ноги. [Не лежиться мені, ногу то простягну, то підкорчу (Тесл.)]. -вай ножки по одёжке - по своєму ліжку простягай ніжку. - нуть ноги (умереть) - випростатися, простягтися, дуба дати, ґиґнути, освіжитися. [Я побіг, так ще жива була; а може вже досі й простяглась (Кониськ.). Я дам, дак тут і освіжиться (Борз.) Ґиґнув старий (Липовеч.)]. -вать, -нуть верёвку поперёк улицы, двора - перепинати, переп'ясти и перепнути мотузку уперек вулиці, двора. -нуть межу к самой реке - протягти межу до самої річки;

2) что во что, через что, сквозь что - протягати, протягти, промикати, промкнути що в що, крізь що. [Ой протягну я волоконце крізь віконце (Чуб.)];

3) (дело, время) продляти, протягти, проволокти, проволоводити (діло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти, прокалантати, перебідувати. [Продляли цілий день (Черк.). Як- небудь ще цей тиждень перетягнемо (Зміїв.)]. Лишь-бы -нуть время - аби протягти, загаяти час; аби день до вечора. Больной до вечера не -нет - хорий до вечора не дотягне, не витягне, не доживе;

4) (голосом) протягати, протягти. [Так? - якось злякано протяг поет (Л. Укр.)]. Говорить -вая слова - говорити з протягом, на-розтяг. Протянутый - простягнутий и простягнений, протягнутий и -тягнений и т. д.

* * *

несов.; сов. - протян`уть

1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти; (руку, ногу) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти

2) ( затягивать) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (несов.: медлить) зволіка́ти

3) ( подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти