злочинний

См. также в других словарях:

• злочинний — а, е. 1) Який є злочином, містить злочин (у 1 знач.). 2) Який чинить, учинив злочин (у 1 знач.). 3) Який заслуговує на осуд; неприпустимий …   Український тлумачний словник

• злочинний — [злочи/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і …   Орфоепічний словник української мови

• злочинний — (який є злочином, містить у собі злочин), злочинницький, злодійський; карний, кримінальний (пов язаний із замахом на життя й майно) …   Словник синонімів української мови

• злочинний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безбожний — а, е. 1) Який не вірує в Бога. || у знач. ім. безбо/жний, ного, ч. Той, хто не дотримується релігійних поглядів, не вірує в Бога; безбожник (у 1 знач.). 2) перен., розм. Безсовісний, безсоромний, злочинний. 3) перен., розм. Надзвичайно великий;… …   Український тлумачний словник

• злодійський — а, е. 1) Прикм. до злодій 1). || Власт. злодієві. Злодійський погляд. •• Злоді/йський жарго/н особлива мова, якою злодії користуються між собою при спілкуванні. 2) Підступний, злочинний …   Український тлумачний словник

• злочинність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до злочинний. 2) Наявність злочину (у 1 знач.). •• Білокомірце/ва злочи/нність умовна назва сукупності злочинів посадових осіб, уповноважених здійснювати державні функції (чиновників). Економі/чна злочи/нність вид… …   Український тлумачний словник

• злочинно — Присл. до злочинний …   Український тлумачний словник

• злочинство — а, с. Злочинний вчинок; злочин …   Український тлумачний словник

• паханат — у, ч., жарг. Злочинний, наскрізь корумпований політичний режим …   Український тлумачний словник

• якудза — и, ж. В Японії – мафія; організований злочинний світ …   Український тлумачний словник