-
101 bandit
-
102 blue-collar offender
-
103 born criminal
-
104 born offender
-
105 career criminal
-
106 careerist
професіонал, професійний чиновник; розм. професійний злочинець -
107 cheap criminal
-
108 chief offender
-
109 common criminal
суб'єкт загальнокримінального злочину; звичайний злочинець -
110 community investigation
вивчення середовища, в якому зростав ( перебував) злочинець -
111 confirmed delinquent
закоренілий злочинець, рецидивіст -
112 conventional criminal
-
113 convict
1) арештант, в'язень, ув'язнений, засуджений (ім.); засуджений, який утримується під вартою; злочинець, який відбуває покарання, пов'язане з (тривалим) ув'язненням2) засуджувати ( визнавати винним за судом), виносити (обвинувальний) вирок, проголошувати винним ( у вердикті присяжних або рішенні судді); засуджувати до тривалого терміну ув'язнення; примушувати усвідомити вину•- convict a person
- convict at large
- convict colony
- convict commitment
- convict establishment
- convict labor
- convict labour
- convict-made goods
- convict of a crime
- convict on parole
- convict on the charges
- convict prison
- convict settlement
- convict ship
- convict summarily
- convict system
- convict without corroboration -
114 convicted criminal
засуджений злочинець, засуджений (ім.) -
115 convicted felon
засуджений злочинець, засуджений (ім.) -
116 convicted offender
засуджений злочинець, засуджений (ім.) -
117 convicted person
засуджений злочинець, засуджений (ім.) -
118 convicted prisoner
засуджений злочинець; в'язень, ув'язнений -
119 cop killer
розм. вбивця поліцейського; злочинець, який полює на поліцейських з метою вбивства -
120 corrigible adult offender
English-Ukrainian law dictionary > corrigible adult offender
См. также в других словарях:
злочинець — (особа, яка вчинила злочин), зловмисник, правопорушник, переступник, злочинник; кримінальник, криміналіст, карник (карний злочинець) Пор. винуватець 2) … Словник синонімів української мови
злочинець — нця, ч. Особа, що вчинила злочин … Український тлумачний словник
злочинець — [злочи/неиц ] н ц а, ор. нцеим, м. (на) нцеив і/ н ц у, мн. н ц і, н ц іў … Орфоепічний словник української мови
злочинець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Criminal Minds — title card Format Police procedural, Drama, Thriller Created by … Wikipedia
бланкетний — а, е: •• Бланке/тна но/рма пра/ва правова норма, яка надає повноважним державним органам, громадським організаціям право самостійно встановлювати правила поведінки, заборони та ін. Бланке/тна підро/бка особливий вид підробки, коли злочинець… … Український тлумачний словник
делінквент — а, ч. Правопорушник, злочинець … Український тлумачний словник
душогуб — а, ч., розм. 1) Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства. 2) Уживається як лайливе слово. 3) Кат … Український тлумачний словник
зловмисник — а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який небудь злочин; злочинець … Український тлумачний словник
злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець … Український тлумачний словник
злочинник — а, ч., рідко. Те саме, що злочинець … Український тлумачний словник