-
41 perpetrator
злочинець; порушник ( прав тощо); порушник кримінального законуperpetrator of crime of violence — особа, яка вчинила насильницький злочин
-
42 perpetrator of crime
злочинець, виконавець злочину; особа, яка вчинила злочин -
43 prison-wise offender
-
44 recorded criminal
злочинець, зафіксований в судово-слідчих документах; особа з досьє злочинця -
45 red-handed criminal
злочинець, спійманий на гарячому -
46 released criminal
злочинець, випущений на волю -
47 repentant criminal
злочинець, який розкаюється (розкаявся) -
48 self-reported criminal
злочинець, який з'явився з повинною -
49 short-term offender
злочинець, який відбуває нетривале покарання -
50 suspected criminal
злочинець, який підозрюється, підозрюваний у злочині (субст.) -
51 tractable offender
злочинець, який легко перевиховується -
52 transferred offender
злочинець, переведений з однієї юрисдикції до іншої -
53 two-termer
злочинець, який відбуває другий термін покарання -
54 unrepentant criminal
злочинець, який не розкаюється (не розкаявся) -
55 young offender
-
56 forbryder
злочинець, правопорушник -
57 offender
n1) кривдник, образник2) юр. правопорушник, злочинецьfirst offender — злочинець, що учинив злочин уперше
* * *n1) кривдник, образник2) порушник3) юp. злочинець, правопорушникold /second, subsequent/ offender — рецидивіст
-
58 преступник
-ница злочинець, злочинниця, злочинник, злочинка, переступник, -ниця, (виновник) винуватець (-тця), винуватниця, провинник, -нниця. Уголовный -ник - карний злочинець, кримінальник. Политический -ник - політичний злочинець, -ний переступник. Государственный -ник - державний злочинець.* * *злочи́нець, -нця -
59 offender
суб'єкт злочину, правопорушник, (засуджений) злочинець; кривдник, кривдницяoffender in flight from the crime scene — злочинець, який втікає з місця вчинення злочину
- offender detectionoffender reprieved by the court — злочинець, стосовно якого винесений вирок рішенням суду відкладений виконанням
- offender of high rank
- offender rehabilitation
- offender's conduct in prison -
60 criminal
1. nзлочинець; особа, винувата у вчиненні злочинуwar (state) criminal — воєнний (державний) злочинець
2. adj1) злочинний2) карний, кримінальнийcriminal conversation (connexion) — перелюбство, адюльтер
* * *I nзлочинець; особа, винна у вчиненні злочинуII a1) злочинний, кримінальнийcriminal law — карне право, карне законодавство
2) обурливий, неприпустимий
См. также в других словарях:
злочинець — (особа, яка вчинила злочин), зловмисник, правопорушник, переступник, злочинник; кримінальник, криміналіст, карник (карний злочинець) Пор. винуватець 2) … Словник синонімів української мови
злочинець — нця, ч. Особа, що вчинила злочин … Український тлумачний словник
злочинець — [злочи/неиц ] н ц а, ор. нцеим, м. (на) нцеив і/ н ц у, мн. н ц і, н ц іў … Орфоепічний словник української мови
злочинець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Criminal Minds — title card Format Police procedural, Drama, Thriller Created by … Wikipedia
бланкетний — а, е: •• Бланке/тна но/рма пра/ва правова норма, яка надає повноважним державним органам, громадським організаціям право самостійно встановлювати правила поведінки, заборони та ін. Бланке/тна підро/бка особливий вид підробки, коли злочинець… … Український тлумачний словник
делінквент — а, ч. Правопорушник, злочинець … Український тлумачний словник
душогуб — а, ч., розм. 1) Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства. 2) Уживається як лайливе слово. 3) Кат … Український тлумачний словник
зловмисник — а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який небудь злочин; злочинець … Український тлумачний словник
злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець … Український тлумачний словник
злочинник — а, ч., рідко. Те саме, що злочинець … Український тлумачний словник