злодій

См. также в других словарях:

• злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець …   Український тлумачний словник

• злодіюга — злодію/ка, и, ч. і ж., розм. Те саме, що злодюга …   Український тлумачний словник

• злодійкуватий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• злодійкуватість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• злодійкувато — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• злодійство — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• злодійський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• злодійчук — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

• злодійщина — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

• злодіювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• злодіюга — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови