-
1 здвоїти
-
2 здвоїти
1) ( делать двойным) сдва́ивать, сдвои́ть; ( повторять) вздва́ивать, вздвои́ть2) ( вторично вспахивать) с.-х. вздва́ивать, вздвои́ть3) ( перестраивать ряди) вздва́ивать, вздвои́ть -
3 здвоїти
zdwójityдієсл. -
4 здвоїти
матем.; техн.; физ. сдва́ивать -
5 здвоєний
binary; doubled, double, duplex, jugate, two-ply, twofold, coupled, paired -
6 здвоєна касета
тех. -
7 здвоєна команда
комп. -
8 здвоєна структура
тех. -
9 здвоєні автомобільні фари
-
10 здвоєні акції
-
11 здвоєний
-
12 здвоєння
сдвое́ние -
13 здвоїтися
Iсдва́иваться, сдвои́ться; вздва́иваться, вздвои́тьсяII страд. з., несоверш.сдва́иваться; вздва́иваться; вздва́иваться; вздва́иваться -
14 здвоєний
zdwojenyjприкм. -
15 здвоєння
zdwojennaс. -
16 здвоєна ґірлянда
сдво́енная гирля́ндаУкраїнсько-російський політехнічний словник > здвоєна ґірлянда
-
17 здвоєна шкала
сдво́енная шкала́ -
18 здвоєний
матем.; техн.; физ. сдво́енный -
19 здвоєний пневмоциліндр
сдвоённый пневмоцили́ндрУкраїнсько-російський політехнічний словник > здвоєний пневмоциліндр
-
20 здвоєний потенціометр
сдво́енный потенцио́метрУкраїнсько-російський політехнічний словник > здвоєний потенціометр
См. также в других словарях:
здвоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здвоєно — Присл. до здвоєний … Український тлумачний словник
здвоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здвоєність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
здвоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здвоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здвоєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до здвоїти. 2) у знач. прикм.Який складається з двох однакових предметів, подвійний. || Перешикований у два ряди. Здвоєні колони … Український тлумачний словник
здвоєність — ності, ж. Властивість за знач. здвоєний … Український тлумачний словник
здвоєння — я, с. Дія за знач. здвоїти … Український тлумачний словник
здвоїти — див. здвоювати … Український тлумачний словник
здвоїти — здвою, Пт. Див. здвоювати … Словник лемківскої говірки