-
1 здвоїти
1) ( делать двойным) сдва́ивать, сдвои́ть; ( повторять) вздва́ивать, вздвои́ть2) ( вторично вспахивать) с.-х. вздва́ивать, вздвои́ть3) ( перестраивать ряди) вздва́ивать, вздвои́ть -
2 здвоєний
-
3 здвоєння
сдвое́ние -
4 здвоїтися
Iсдва́иваться, сдвои́ться; вздва́иваться, вздвои́тьсяII страд. з., несоверш.сдва́иваться; вздва́иваться; вздва́иваться; вздва́иваться -
5 Різдво
-а́; рел.Рождество́
См. также в других словарях:
здвоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здвоєно — Присл. до здвоєний … Український тлумачний словник
здвоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здвоєність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
здвоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здвоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здвоєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до здвоїти. 2) у знач. прикм.Який складається з двох однакових предметів, подвійний. || Перешикований у два ряди. Здвоєні колони … Український тлумачний словник
здвоєність — ності, ж. Властивість за знач. здвоєний … Український тлумачний словник
здвоєння — я, с. Дія за знач. здвоїти … Український тлумачний словник
здвоїти — див. здвоювати … Український тлумачний словник
здвоїти — здвою, Пт. Див. здвоювати … Словник лемківскої говірки