здатність

абсорбційна (убирна, поглинальна) здатність

* * *

1) поглинальна, абсорбційна здатність; поглинальність

2) фiз. поглинальна здатність

1. n

1) носіння

2) народження на світ

3) плодоношення; стадія (здатність до) плодоносіння

4) плоди, урожай

5) поведінка, манера триматися

6) постава; виправка

7) терпіння, витримка

8) ставлення, відношення; аспект, бік, сторона; підхід

9) значення

10) pl напрям, орієнтація

11) підшипник

12) опора, точка опори

2. adj

1) несучий; опорний

2) що народжує

3) плодоносний

4) терплячий

5) долаючий (труднощі)

* * *

1) носіння

2) народження

3) плодоносіння; стадія або здатність плодоносіння

4) поведінка, манера триматися; постава

5) терпіння; витримка

6) відношення, аспект, сторона; підхід

7) часто pl; cпeц. напрямок, орієнтація; курс або напрямок по компасу, азимут, пеленг, румб

8) мop. місце розташування корабля

9) підшипник

10) опора, точка опори, опорна поверхня

11) гipн. простягання ( пласта або рудного тіла)

12) гepaльд. фігура ( на гербі)

1) несучий, який несе

2) cпeц. несучий; опорний

3) який породжує, народжує

4) плодоносний

1) мінливість; несталість; непостійність

2) здатність (можливість) змінитися

* * *

1) непостійність, мінливість; нестійкість, рухливість

2) здатність змінитися

3) тex. можливість заміни ( деталі); замінність

1) легкість управління

2) зговірливість, піддатливість

3) здійсненність

4) здатність до виїждження (про коня)

* * *

1) керованість; легкість керування, управління

2) зговірливість, піддатливість; слухняність

3) здійсненність

4) здатність до виїждження ( про коня)

1) неспроможність, нездатність, безсилля

2) перешкода, завада

3) неплатоспроможність

4) юр. недієздатність; неправоздатність; обмеження у правах

* * *

1) нездатність, безсилля

2) перешкода

3) неплатоспроможність

4) непрацездатність, інвалідність disability pension пенсія по інвалідності /непрацездатності/

5) юp. недієздатність; обмеження дієздатності; неправоздатність; обмеження правоздатності; обмеження в правах; пораження в правах

1) родючість

2) достаток; багатство (фантазії тощо)

3) ек. продуктивність за оптимальних умов (про землю)

4) біол. плодючість; здатність до відтворення потомства

* * *

1) родючість; багатство ( уяви)

2) eк. продуктивність за оптимальних умов ( ґрунту)

3) бioл. плідність; здатність до відтворення потомства

4) фертильність, народжуваність ( у демографії)

1) нездатність, нездібність; неуміння

2) неможливість; неспроможність

3) недієздатність

* * *

1) терпимість; стерпність

2) фін. допустиме відхилення від стандартного розміру і ваги монети

3) тех. допуск, допустиме відхилення

4) мед. толерантність, витривалість

* * *

1) терпимість

2) здатність переносити або витримувати що-н

3) eк. допустиме відхилення від стандартного розміру, ваги монети

4) тex. допуск, допустиме відхилення

5) мeд. толерантність, витривалість

1) уміння, здатність; компетентність

2) статок

3) юp. компетенція, правомочність, правоздатність, дієздатність

4) компетенція

5) лiнгв. знання законів мови (тж. linguistic competence)

6) гeoл. потужність, ємність ( потоку)

7) бioл. компетентність, мутантність мікроорганізмів

ДУША (лат. anima—душа) - поняття, що виражає індивідуальну своєрідність внутрішнього світу людини, здатність до переживання, співпереживання або відчуження. У більшості філософських та релігійних систем Д. протиставляється як тілу, так і духу. Якщо дух розглядається як джерело креативних та раціонально-пізнавальних можливостей людини, рух до трансцендентного, то Д. - джерело морально-комунікативних можливостей, спрямованість до іманентного, ближнього. У багатьох філософських культурах Д. виражається символом "Серце"; особливо яскраво ця тенденція виражена в укр. традиції філософії серця. Перші уявлення про Д. формуються у межах анімістичного світогляду, осердям якого є ідея про одушевленість усіх явищ світу. На цій основі розвивається вчення про метемпсихоз, згідно з яким, Д. після смерті може переселятися в нові тіла, причому як в людські, так і в тіла інших живих істот. В найбільш розгорнутій формі ідея метемпсихозу властива культурі індуїзму, проте має своїх прибічників і в Античності (Піфагор, Платон, Вергілій, неоплатоніки). Рання антична натурфілософія виходить з ідеї тотальної одушевленості Космосу, ототожнюючи живе та суще (гілозоїзм). Для Аристотеля Д. - активне начало живої істоти, її внутрішня оформленість. У християнській культурі Середньовіччя та Відродження Д. - опосередкування між тілом та духом. З іншого боку, Д. надається надзвичайно важливе значення у спасінні людини. Спокушаючи людину, диявол завжди пропонує обміняти на земні блага саме Д. У філософії Нового Часу екзистенційна тріада "тіло - Д. - дух" замінюється гносеологічною парою "матеріальне - ідеальне". Різниця духу та Д. розчиняється в ідеальному як не-матеріальному. В нім. класичній філософії, яка поставила на перший план проблему суб'єкта пізнання, можна побачити обидві ці тенденції. Гегель, міркуючи про безсмертя людини як безсмертя Д., використовує поняття і Д., і духа З. іншого боку, в "Науці логіки" зустрічаємо досить чітке розділення Д. та духа в традиціях християнської антропології; Д. трактується як щось середнє між тілесністю та духом. Така суперечлива позиція пов'язана з тим, що Гегель ототожнює Д. з суб'єктивним духом - рівнем розвитку духа, який замкнений у межах індивідуальності. Бердяєв розділяє поняття "Д." та "дух", показуючи укоріненість Д. в емпіричному світі і зазначаючи, що реальність Д. є реальністю природного порядку. Екзистенціалізм практично відмовляється від використання поняття "Д.", замінюючи його на поняття "екзистенція". Причина цього полягає, напевно, у загносеологізованості категорій і Д., і духа попередніми філософськими традиціями. У психологічному знанні XX ст. виникає тенденція заміни поняття "Д." поняттям "психіка". Водночас в гуманістично та персоналістично орієнтованій психології поняття "Д." зберігається. Більше того, робиться спроба прояснити унікальний сенс Д. В цьому плані показовими є роботи Фромма. Примат "Серця" в класичній укр. філософській традиції, її кордоцентризм означає освоєння передусім душевного виміру людського буття. У сучасній укр. філософії поняття "Д." знаходить свій розвиток у понятті "душевність", яке трактується як здатність до комунікативної відкритості, толерантності, конкретно вираженої любові та співчуття.

1) здібність, здатність; обдарованість

2) pl (невикористані, потенційні) можливості

* * *

1) здатність; здібність, обдарованість; придатність

2) pl (невикористані, потенційні) можливості

3) максимальна продуктивність

4) обладнання; апаратура

1) еластичність; пружність

2) гнучкість; здатність швидко пристосовуватися до обстановки

3) деформація

* * *

1) еластичність; пружність

2) гнучкість; здатність швидко пристосовуватися до обстановки або оправлятися від удару

здатність мати будь-яку форму; здатність набирати будь-якої форми

* * *

n pl

1) (вжив. як sing) життєві сили; життєздатність; стійкість; опірність (організму); витривалість

2) задатки

3) будова (конституція) організму

4) джерело сили; опора; основа

* * *

викор. з дiєcл. в oдн. (життєві) сили, життєздатність, стійкість; опірність ( організму), витривалість

1) нездатність

2) юр. неправоздатність; недієздатність

* * *

1) нездатність

2) юp. неправоздатність; недієздатність; заява відповідача про неправоздатність позивача

1) продукція; видобуток; випуск, виготовлення

2) тех. продуктивність; потужність; віддача

3) пропускна здатність; ємкість

4) гірн. видобуток, видобування

5) мат. вихід, вихідний сигнал; підсумок, результат

6) мат. виведення інформації (у кібернетиці)

7) фізл. виділення (поту тощо)

* * *

1) продукція; випуск; вироблення, виробіток

2) напруження (зусилля, волі)

3) тex. продуктивність, потужність, віддача; пропускна здатність

4) гipн. видобуток

5) фiз. вихід ( приладу); елк. вихідний сигнал; мaт. остаточний результат; виведення даних

6) фiзioл. виділення ( поту)

1) виробляти; випускати

2) виводити ( дані)

1) рівність

2) ек. паритет

3) паралелізм, аналогія; відповідність; рівноцінність

4) біол. здатність до дітородіння

* * *

1) рівність, паритет; eк. паритет

2) паралелізм, аналогія, відповідність, співвідношення

1) номінальний; розрахунковий; проектний; специфікований

2) що має розряд; віднесений до певного класу

* * *

1) cпeц. номінальний; розрахунковий; проектний; специфікований

2) який має розряд; віднесений до якого-небудь класу

3) cпeц. придатний; пристосований

1) сприйнятливість

2) тех. здатність поглинати; ємність

3) рад. сила прийому

* * *

1) сприйнятливість

2) тex. поглинаюча здатність

3) paд. сила прийому