звичайно

См. также в других словарях:

• звичайно — 1) Присл. до звичайний. •• Як звича/йно а) як заведено; б) як завжди. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження думки. 3) у знач. ствердж. част. Так, авжеж. 4) у знач. присудк. сл., рідко. Як належить, як годиться …   Український тлумачний словник

• звичайно — 1) вставн. сл. (уживається для потвердження думки), природно, ясно, певно[е], певна річ, безперечно, безумовно, безсумнівно, без сумніву, звісно 2) див. так I, 2) …   Словник синонімів української мови

• звичайно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• овшем — звичайно, справді, без сумніву, так, аякже, зрозуміло; охоче; навпаки; взагалі, однак, проте …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• проривати — I а/ю, а/єш, недок., прорва/ти, рву/, рве/ш, док., перех. 1) Пробивати, продавлювати в чому небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. || Розривати, розділяти на частини. || перен. Порушувати (звичайно тишу), заповнюючи все довкола (про …   Український тлумачний словник

• перегортати — а/ю, а/єш і рідше перего/ртувати, ую, уєш, недок., перегорну/ти, орну/, о/рнеш, док., перех. 1) Повертати, перекидати що небудь з одного боку на інший. || Повертати, перекидати один за одним, по черзі; гортати (звичайно сторінки книги, зошита,… …   Український тлумачний словник

• лише — I лиш, част. 1) обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження у знач. тільки, виключно. || Уживається у знач. тільки но. || Уживається у знач. всього, тільки. 2) підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та присудк. сл.… …   Український тлумачний словник

• партія — ї, ж. 1) Політична організація, яка виражає інтереси суспільного класу або його прошарку, захищає його інтереси і керує ним у досягненні певних цілей та ідеалів. 2) Група осіб, об єднаних спільністю яких небудь політичних та економічних інтересів …   Український тлумачний словник

• перекачувати — I ую, уєш, недок., перекача/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Качати, розгладжувати все чи багато чого небудь (звичайно білизну). 2) Качати, розгладжувати (звичайно білизну) ще раз, повторно або заново, по іншому. II ую, уєш, недок., перекача/ти,… …   Український тлумачний словник

• підбирати — а/ю, а/єш, недок., підібра/ти, рідко підобра/ти, підберу/, підбере/ш, док., перех. 1) Піднімати що небудь із землі руками. || Збирати те, що впало, або розкидане, розсипане. || Прибирати з землі скошене збіжжя або викопану городину. || Наводити… …   Український тлумачний словник

• придавлювати — юю, юєш, недок., придави/ти, давлю/, да/виш; мн. прида/влять; док. 1) перех. і без додатка. Натискувати, надавлювати на що небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. || чим. Вагою, масою чого небудь стискувати щось. || Притискувати щось… …   Український тлумачний словник