звеселіти

См. также в других словарях:

• звеселіти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• звеселілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• звеселішати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• звеселілий — а, е. Який звеселів, став веселим. || Який виражає веселість …   Український тлумачний словник

• звеселіти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати веселим; повеселішати. 2) тільки 3 ос. Сповнитися веселощів, радості, щастя …   Український тлумачний словник

• звеселішати — аю, аєш, док. Стати веселішим …   Український тлумачний словник

• звеселілий — [звеисеил’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і …   Орфоепічний словник української мови