-
61 закоренілий делінквент
persistent delinquent, hard-core delinquentУкраїнсько-англійський юридичний словник > закоренілий делінквент
-
62 закоренілий злочинець
persistent offender, confirmed delinquent, habitual criminal, hard-core, hard-core inmate, hardened criminal, hardened offender, tough criminalУкраїнсько-англійський юридичний словник > закоренілий злочинець
-
63 закоренілий наркоман
desperate addict, hard-core addictУкраїнсько-англійський юридичний словник > закоренілий наркоман
-
64 запізнілий
-
65 запізнілий протест
Українсько-англійський юридичний словник > запізнілий протест
-
66 застарілий
(про судове рішення, документ) ancient, (про закон, норму тощо) obsolete, ( про закон тощо) stale -
67 застарілий документ
Українсько-англійський юридичний словник > застарілий документ
-
68 застарілий закон
obsolete act, obsolete law, obsolete statute, outmoded law -
69 збанкрутілий
bankrupt, insolvent -
70 зрозумілий
-
71 невмілий
incompetent, inefficient, inefficaciousient -
72 незрозумілий
dark, inexplicable, insensible, obscure, recondite -
73 незрозумілий закон
Українсько-англійський юридичний словник > незрозумілий закон
-
74 неправильно зрозумілий
Українсько-англійський юридичний словник > неправильно зрозумілий
-
75 овдовілий
widowed, wifeless -
76 осиротілий
-
77 очманілий
-
78 підозрілий
shady, suspect -
79 підозрілий іноземець
Українсько-англійський юридичний словник > підозрілий іноземець
-
80 підозрілий рахунок
doubtful account, ( у банку) suspicious accountУкраїнсько-англійський юридичний словник > підозрілий рахунок
См. также в других словарях:
Эпите́лий — (epithelium, LNH; Эпи + греч. thēlē сосок молочной железы; син. ткань эпителиальная) ткань, выстилающая поверхность и полости тела, образующая эпидермис, покрывающая слизистые оболочки пищеварительного тракта, воздухоносных, мочевых и половых… … Медицинская энциклопедия
струпішілий — Струпішілий: Струпішілий: змертвілий [47] зотлілий [XI] спорохнявілий, зотлілий [21] спорохнявілий [VI] … Толковый украинский словарь
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови
білий — а, е. 1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. ||… … Український тлумачний словник
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови
зомлілий — рідко зімлі/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти. || у знач. прикм. || у знач. ім. зомлі/лий, зімлі/лий, лого, ч.; зомлі/ла, зімлі/ла, лої, ж. Про непритомну людину … Український тлумачний словник
незрілий — а, е. 1) Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про фрукти, овочі, насіння); неспілий. 2) Який не досяг повного розвитку, зрілості, повноліття (про людину). || Характерний для людини, що не досягла зрілості. Незрілий розум. 3) перен.… … Український тлумачний словник
скам'янілий — рідше скамені/лий, а, е. 1) Який перетворився на камінь. || Який став твердим, наче камінь. || перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій небудь формі: закостенілий. 2) перен. Який став нерухомим, завмер під впливом якого небудь… … Український тлумачний словник
спілий — а, е. Який доспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. •• Спі/лий ґрунт ґрунт, що за своїм фізичним та біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур. Спі/лий ліс ліс, який досяг граничного віку … Український тлумачний словник
розчервонілий — (який розчервонівся, розрум янився), розрум янений, розрум янілий, розшарілий, розжеврений, розпалений, розжеврілий … Словник синонімів української мови
доспілий — 1 дієприкметник від: доспіти доспілий 2 прикметник дозрілий; який досягнув повного розвитку … Орфографічний словник української мови