-
1 зблідлий
zblidłyjприкм. -
2 збліднути
zblidnuryдієсл.
См. также в других словарях:
зблідніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збліднути — [збл’і/днутие] ну, неиш; мин. збл ід, збл і/дла і нуў, нула; нак. дние, д(‘)н іт … Орфоепічний словник української мови
збліднути — зблідну, мин. ч. зблід, Пр. Стати блідим на обличчі … Словник лемківскої говірки
зблідлий — [збл’і/длией] м. (на) длому/ д л ім, мн. д л і … Орфоепічний словник української мови
зблідлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
збліднення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
збліднілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
збліднути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збліднути — ну, неш; мин. ч. зблід, ла, ло, мн. зблі/дли; док. 1) Втратити природний колір обличчя, стати блідішим. || Змарніти. 2) перен. Стати світлішим або менш яскравим. || Втратити виразність, барвистість. || Втратити свіжість, яскравість кольору … Український тлумачний словник
зблідлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збліднути … Український тлумачний словник
зблідлість — лості, ж. Стан за знач. зблідлий … Український тлумачний словник