-
1 час
ч1) timeобідній час — dinner hour; lunch break
справжній час астр. — apparent time
точний час — correct ( exact) time
час, вказаний у розкладі — schedule time
час видачі інформації комп. — readout time
час виконання — run time, run-time
час виплати — pay-off, payoff
час збереження даних — data-hold [data-retention] time
час обслуговування спец. — in-service time, processing time
час опитування — interrogation time, pool time
час перемикання — switch ( delay) time, switching time, turnover time
час усунення (дефекта, пошкодження) — clearing time
2) ( епоха) time; times, ageз незапам'ятних часів — from time immemorial, time out of mind
за наших часів — in our time, nowadays
3) грам. tenseтеперішній (минулий, майбутній) час — present (past, future) tense
4)ще є час — there is no hurry, there is plenty of time
за цей час — in this period, since then
на деякий час — for some time, for a while
за останній час, останнім часом — lately, recently, for some time past
у вільний час — at odd moments, at leisure
у той час, як — while, whereas
час від часу — from time to time; every now and then, now and again, at intervals; on and off
до того часу — by that time; till ( before) then
з того часу — since then; since that time
-
2 останній
1) last; ( минулий) pastза останній час, останнім часом — for some time past; of late, lately, recently
2) (вирішальний, остаточний) final, definitive3) ( найновіший) the latest; ( щойно згаданий) the latter4) ч (як ім.) the last; the uttermostдо останнього — to the bitter end, to the utmost
-
3 час
-
4 последний
1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).* * *оста́нній; оста́тній; посліду́щийпосле́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва
\последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю
уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)
[са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на
-
5 late
1. adj (comp later, latter; sup latest, last)1) пізній, запізнілий, спізнілий, що спізнився2) колишній3) недавній, останній4) померлий, покійнийthe late lamented — а) покійник, небіжчик; б) покійний чоловік
2. adv (comp later; sup latest, last)1) пізноto come late — прийти (приїхати) пізно
soon or late, early or late — рано чи пізно
2) надто пізно3) допізна4) поет. недавно; за останній час (тж of late)5) ще не так давно, в кінці певного періодуbetter late than never — краще пізно, ніж ніколи
sooner or later — рано чи пізно, коли-небудь
* * *I [leit] a(later, latter; latest, last)1) спізнілий, який запізнився; пізній, запізнілий2) пізній, наприкінці ( якого-небудь періоду)3) недавній, останній; колишній4) покійний; ( нині) покійнийII [leit] adv(later; latest)1) пізноlater on — пізніше, потім, згодом; занадто пізно; у пізній час
2) недавноsee you later! — побачимося!; до зустрічі!
-
6 пробивать
пробить1) пробивати, пробити; (тяжёлым ударом) провалювати, провалити. [Голову йому пробито (провалено). Вода пробила греблю]. -бить стену ядром - пробити (провалити) мур набоєм. -бить себе что-л. (наткнувшись на острие) - пробити собі що, пробитися на що. [Бугай погнався за собакою та й пробився на кілок (Мирн.)]. -бить дорогу - прокласти, пробити, проломити, дорогу, стежку;2) вибити, продзвонити. Часы -били семь - годинник вибив (продзвонив) сьому годину, дзиґарі вибили сьому годину. -били зорю - вибили зорю. -бил последний час чей - останній час прийшов на кого, на що. [Ударив грім великої світової війни, і на українство прийшов, здавалося, останній час (Єфр.)]. -бил мой (его) час - прийшло моє до мене (його до його). -бить заклад - програти заклад. Пробитый - пробитий; (тяжёлым ударом) провалений.* * *несов.; сов. - проб`ить1) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти; (прокладывать дорогу, тропу) проклада́ти, прокла́сти, торува́ти, проторува́ти; ( проламывать) проло́млювати и прола́мувати, проломи́ти; ( тяжёлым ударом) провалювати, провали́ти2) (несов.: о бое часов, сигнале тревоги) проби́ти; ( о часах) ви́бити, уда́ритичас про́би́л — перен. час наста́в
3) ( проконопачивать) спец. проконопа́чувати, проконопа́тити -
7 lately
advнещодавно; за останній час; останнім часом* * *[leitli]advдавно; останнім часом -
8 за
I прийм.1) ( про місце перебування - позаду) behind; ( по той бік) across, over, beyond; ( поза) out ofза борт, за бортом — overboard
за містом — out of town ( city); ( далі за місто) beyond the town ( city); (на дачі, на селі) in the country
2) (коло, навколо) at3) ( згідно з) according to, in accordance with, under, by4) ( при позначенні причини) because of, through, over, by reason ofза браком (чого-небудь) — for want/lack of, lacking, in the absence of
5) ( замість) instead (of), forза нього — instead of him, in his stead
за такого-то (підпис) — per procurationem (скороч. p.proc, p.pro., p.p.)
6) ( за часів) in the time of, in the days of; (про уряд, владу) under7) ( протягом) during, at; ( у проміжок часу) within, for, inза життя — during the life (of); when alive
за рік — in a year ( year's time)
за останній час — recently, lately, of late
8) ( через якийсь час) in9) ( відправлятися) for10) ( при позначенні заняття) at, toвзятися за роботу — to set to work, to begin working
11) ( ніж) than або не перекладається;12) (заради, на підтримку) for13) ( при позначенні ціни) forза безцінь — dirt-cheap, very cheaply
продати за безцінь — to sell for nothing, to sell for a song
купити за безцінь — to buy for a song, to buy for a trifling sum
за готівку — ( against) cash ( down)
14) ( про однорідну послідовність) after, upon, byдень за днем — day by day, day after day
15) ( слідом за) afterйти за кимсь — to follow smb.
16) (як) as або не перекладається;17) (більш, понад - про вік) over; past; ( про час) after18) ( на відстані) at a distance of ( або не перекладається)20) ( при передачі співпереживання) forзаступитися за когось — to stand up for smb.; to intercede, to plead for smb., to take someone's part
прохати за когось — to intercede ( to plead) for someone, to speak on smb.'s behalf
ручитися за когось — to answer for smb.
21) ( при) under22) (при позначенні предмета, за який тримаються) by23)схопитися за голову — to be horrified, to be in despair
за винятком — except, excepting, with the exception of, except ( for), apart from, save
пити за здоров'я — to drink (to) one's health
за ваше здоров'я! — your health!, here's to you!, cheerio!, (жарг. тост) chin-chin!
за вирахуванням (чого-небудь) — less, minus, deducting, allowing ( for), with the deduction (of); except for, apart from ( крім)
за маршрутом — by way of, via
за сприяння когось — with smb.'s assistance ( help)
зачепити за щось — to hit against smth.
стежити за кимсь — to spy on ( upon) smb.
тривожитися за щось — to be anxious about smth., to worry about smth.
ходити за хворим — to nurse ( to look after) a patient
за відсутності (ого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за кадром — off screen, off-camera
за компанію — for company, to keep smb.'s company
за кулісами — in the wings, backstage; behind the scenes
за відсутності (чого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за підписом (кого-небудь) — signed (by)
за межами (чого-небудь) — outside, beyond the bounds (of)
за свій рахунок — at one's own expense, out of one's own pocket
за власний рахунок — for one's own account, on own account
за упокій — for the peace (of smb.'s soul)
за чий-небудь рахунок — on smb.'s account
II пр. III част.за чужий рахунок — at someone else's expense, at the expense of others
що він за людина? — what is he like?, what kind of man is he?
-
9 пополнеть
поповніти, виповнитися, (сделаться более полным) поповнішати, (потучнеть), погладшати, набрати(ся) тіла, узяти тіло, вигладитися. [За останній час Настя покращала, погладшала (Коцюб.). Перезимувало воно, тіла набралося (Кониськ.)].* * *поповні́ти; ( стать более полным) поповні́шати; ( потучнеть) погла́дшати -
10 геополітика
ГЕОПОЛІТИКА - державна доктрина, яка ґрунтується на врахуванні конкретно-історичних форм впливу територіально-просторових умов країни на формування її статусу та політики в локальних, регіональних, континентальних та глобальних аспектах. Фундатори геополітики (Ратцель, Челмен, Спікмен та ін.) уподібнювали державу окремому організмові, що проводить боротьбу за існування, або "життєвий простір". Однією з чільних тез Г. є те, що принципи зовнішньої політики держави залежать від її географічних умов (див. географічний детермінізм). Проблеми Г. є об'єктивною даністю, від якої неможливо абстрагуватися. Про це свідчить сучасна політична термінологія: "зони впливу", "зони безпеки", "зони національних інтересів" та ін. Раптова зміна територіально-просторових умов існування окремих держав, їх геополітичного статусу призводила й призводить до порушення рівноваги в глобальних масштабах. Яскравими ілюстраціями означеної ситуації можуть слугувати збурення в міжнародній політиці, спричинені об'єднанням Німеччини або ж розпадом Радянського Союзу та виникненням самостійних держав. До традиційних інтенцій класичної Г., орієнтованих на боротьбу за існування на рівні держав та їх союзів, нині долучається пошук шляхів та засобів досягнення узгодженого розвитку світового співтовариства. На необхідність компетентного аналізу справедливого світового розподілу сил та ресурсів й розробки можливих варіантів динамічного розвитку усіх країн світу звертав увагу ще англ. геополітик Маккіндер у 1942 р. В останній час ідеї геополітики залучаються до спроб створення "світового уряду", здатного організувати і підтримувати оптимальний в усіх відношеннях "світовий порядок", раціонально і справедливо використовувати природні й людські ресурси, подолати екологічну кризу і вийти на збалансований режим розвитку у глобальному масштабі.М. Кисельов -
11 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
12 czas
[час]mod tego czasu — відтоді / з того часу / з тих пір
-
13 this
1. nтакий-то; така-то2. adjцей, ця, цеin this place — у цьому місці; тут
in this country — у цій (у нашій) країні
this very moment — у цю мить, саме зараз
3. advтак; до такої міри4. pron demonstr. (pl these)цеthis and that — а) той або інший; б) те та се
this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше
like this — так, таким чином
before this — колись, раніше
this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом
* * *[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
14 this
[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
15 матерія
МАТЕРІЯ (лат. materia - речовина) - категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття; в історії філософії ця категорія мала різний зміст. Початкові неоднозначні уявлення про М. як речовину (вода, повітря, вогонь і т.п.), що є підвалиною різноманіття плинного світу сущого, привели до питання - чи існує М. взагалі і якщо існує, то як самостійна сутність поза одиничними речами чи лише як можливість останніх. Платон вводить уявлення про безформне середовище, яке пізніше назвали "М." (hyle). Сам Платон використовував для його позначення різні терміни: "сприймаючий першопочаток", "годувальниця", "мати" В. ін розрізняв незриму, позбавлену форми, ірраціональну первинну М., як чисте становлення, і вторинну - чуттєво оформлену, рухому і плинну. Чиста ідея - первинна (чиста) М.; вторинна (чуттєво-плинна) М. - така структура платонівського світонородження, де ідея є дещо раціональне і вільне, а М. - випадкове і тому необхідне й неминуче ("Тимей"). Пізніше Плотин зазначав, що потреба у понятті М. з'являється лише там, де відбувається процес виникнення одного явища з іншого. Значну увагу проблемі М. приділяв Августин. М. у нього є суцільною невизначеністю: вона одночасно і "ніщо" і "дещо", "є" й "не є", повна відсутність форми і спроможність приймати різні форми. Антиномічний характер М., за Августином, обумовлює й антиномічність уявлень про неї: треба погодитися з тим, що її впізнаєш, не розуміючи, що де таке. Зрештою, Августин вважав М. створеною Богом. У новий час М. ототожнювалася з механічним субстратом (Гольбах, Гельвецій та ін.), саморухомою сутністю (Толанд, Спіноза). Берклі виступав з критикою поняття М. на тій підставі, що людське сприйняття здатне дати уявлення про окремі речі, але не про загальний їх речовинний субстрат. Якісно новий аспект у розуміння М. вніс марксизм, який, виходячи з матеріалістичного розуміння історії, звернув увагу на нередукованістьМ. до природних, зокрема фізичних явищ і речей. Енгельс заперечував існування "М. як такої" поза конкретними її проявами, розглядав М. як суперечливу, рухому єдність усього сущого. Ленін піддав критиці спроби інтерпретувати відкриття у фізиці на межі XIX - XX ст. як доказ можливості "зникнення М." Він визначав М. як категорію для позначення об'єктивної реальності, котра "дана у відчуттях", відбивається ними, але існує незалежно від них. З'ясування сутності М. відбувалося в історії філософії та науки при розгляді окремих питань: М. і субстанція; М. і свідомість (дух); М. і рух; М., простір і час; види і форми руху М. та ін. Матеріалісти ототожнювали М. з об'єктивною і самодостатньою дійсністю, субстанцією, універсумом, буттям, ідеалісти розглядали її переважно як субстрат, неістинну, минущу буттєвість, яка не має самостійного значення поза певним ідеальним чинником або відіграє негативну роль пасивного опору позитивним духовним інтенціям. XX ст. пов'язане, з одного боку, з намаганням редуктивного матеріалізму звести психічні процеси до фізичних і функціональнокібернетичних, з другого - з критикою редукціонізму, зокрема фізикалізму, і розробкою уявлень про структурно-емерджентну природу М. (критичний реалізм Селларса та ін.). Пробудження в останні десятиліття XX ст. інтересу до нестійких і нерівноважних процесів у природничих науках (синергетика, теорія катастроф та ін.), яке спостерігається і в сфері суспільного життя (проблеми геополітичних ризиків і загальноцивілізаційної динаміки, бурхливий розвиток конфліктології, стратегії перехідних процесів і кризових станів і т.д.) висуває на чільне місце питання трансформацій, межовості матеріальних процесів і, одночасно, проблему збереження їх самоідентичності. У цьому вимірі М. постає як "повнота", у якій відсутні абсолютно стійкі і незмінні утворення (речі, структури, рівні, відношення), актуальне перебуває у єдності з потенційним, а їх взаємоперетворення постає як перманентний процес оновлення дійсності; отож М. виступає як тотальність, або єдність, яка, розгортаючись у собі, залишається собі тотожною. Зазначений підхід набув розвитку в постнекласичній методології. У той же час для філософії XX ст. характерним є розчинення категорії М. в категорії буття або інших поняттях, призначення яких - зняти опозиції психологічного і фізичного, духу і М., суб'єкта й об'єкта, ідеї і речі ("нейтральні елементи досвіду" Шаха, "ціле" Сметса, "царина сутності" Сантаяни, "Бог" Тилліха, "думка про-" Гуссерля, "дике Буття" Мерло-Понті тощо).В. Кизима -
16 розсудок і розум
РОЗСУДОК і РОЗУМ - поняття, вироблені в історії філософії для позначення якісних особливостей мислення на певних ступенях буття або логічного розвитку. В античній філософії вони розглядались як властивості, неоднаково притаманні різним істотам. Типовою є думка Піфагора: душа людини поділяється на три частини: ум (розум), розсудок і пристрасть. Розум і пристрасть є і в живих істотах, а розсудок - лише в людині. Під останнім мали на увазі мислення як здатність судження, умовиводів, розмірковування. На відміну від розсудка, розум в античній філософії має велике онтологічне навантаження. Під виглядом логоса (Геракліт), нуса (Анаксагор), мислення мислення, або форми форм (Аристотель) він постає як рушійна сила всієї дійсності. В неоплатонізмі розум займає певне місце в ієрархії, яка покладається Єдиним: єдине, розум, душа, Космос, матерія. Стоїки розрізняють два начала дійсності: активне - розум, або Бог, і пасивне - речовину. Розрізнення активного (надлюдського) і пасивного (людського) розуму дає Аристотель, і це стає однією з основних ідей арабської філософії З. агалом в античній філософії розум притаманний світу в цілому, живим істотам, людині, розсудок же - лише останній. Тому античний погляд на це питання є переважно онтологічний. В пізнанні їх розрізнення концептуального значення не має. Воно стає основним у Новий час. У вченні Канта Р. і Р. вперше чітко розрізняються як рівні мислення: на розсудкові ґрунтується наукове знання, на розумі - філософія (метафізика). Форми споглядання (простір і час) і категорії мислення є відповідно теоретичною основою математики і природознавства, а ідеї чистого, відокремленого від почуттів розуму - принципами метафізики. Згідно з Кантом, на відміну від функції розсудку, розум виконує не конститутивну (таку, що примножує знання), а регулятивну функцію - упорядкування, систематизації набутого розсудком за єдиним принципом. Розум дає не істини, а ілюзії, суперечності - антиномії. Гегель робить ще один крок і вносить розрізнення цих понять у сферу самої філософії. Як і Кант, Гегель вважає математику і природознавство переважно розсудковим знанням. Але, на його думку, таким же було і знання, представлене в традиційній метафізиці, найбільш характерною особливістю якої було розмежування, відокремлення протилежностей як основних властивостей, атрибутів дійсності. Тому метафізика набуває у нього іншого змісту, методологічного: вона протистоїть діалектиці, яка поєднує протилежності, синтезує їх, примирює, щоб досягти цілісної теорії буття. Така теорія викладена Гегелем у його логіці. Внаслідок цього Р. і Р. мають у нього переважно логічний і методологічний зміст. Набуті історико-філософським досвідом уявлення про Р. і Р. зберігають своє значення і в наш час. Найбільш загальною підставою цього є наявність двох основних стадій пізнання і в науці, і в філософії - аналітичної і синтетичної; на першій об'єкти розкладаються на складові частини, сторони, моменти для їх детального освоєння; на другій вони об'єднуються, систематизуються на основі певного принципу. Те ж саме відбувається і в пізнанні світу як цілого, як предмета філософії.М. Булатов -
17 latter
adj1) comp від late2) недавній; останній3) останній (з двох названих)latter end — кінець, смерть
* * *a1) compar від late 1; більш пізній, пізніший; останній2) останній ( з двох названих); другий -
18 go
In (pl goes) розм.1) ходьба, рух, хідto be on the go — бути в русі (в роботі); розм. бути в занепаді; бути п'яним
2) обставина; становище; справаhere's a pretty go!, what a go! — оце так становище!
3) спроба, намагання4) ковток; порція (їжі)5) угода, домовленістьit's a go! — домовилися!, згода!
6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення7) розм. успіх; удача; успішний західto make a go of it — амер. домогтися успіху
no go — безуспішний, безнадійний
it's no go — тут нічого не вдієш, неможливо
8) хода9) кидок (у спорті)to give smb. the go — подати комусь сигнал діяти
all the go, quite the go — останній крик моди, предмет загального захоплення
first go — передусім, насамперед
at a go — відразу, зараз
the little (great) go — перший (останній) екзамен (на ступінь бакалавра гуманітарних наук у Кембриджі та Оксфорді)
IIv (past went; p.p. gone)1) іти, ходити2) прямувати; їхати, їздити3) подорожувати, пересуватися; рухатися4) ходити, курсувати5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникатиhe is gone — він пішов, його нема
6) працювати, діяти, функціонувати7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)8) доходити; дотягуватися; сягати9) пролітати, швидко плинути (про час)10) зникати; пропадати11) поширюватися, передаватися12) вступити в організацію, стати членом товариства13) бути в обігу15) розвалитися, зламатися, розколотися16) зазнати краху, збанкрутувати17) бути розташованим19) дорівнюватиtwenty shillings go to one pound — двадцять шилінгів дорівнюють одному фунту стерлінгів; у фунті стерлінгів двадцять шилінгів
20) звертатися; вдаватися по допомогу21) гласити, говоритися22) дзвонити, бити (про годинник тощо)23) умирати, гинути24) пройти, бути прийнятим (визнаним)25) продаватися (про ціну)28) підходити, личити (про одяг)29) займатися чимсь30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсьto go hunting — вирушати (ходити) на полювання
31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитисяto go large — амер. жити на широку ногу, розкошувати
32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щосьgo about — походжати; ходити туди і сюди; тинятися; циркулювати
go ahead — рухатися уперед; продовжувати; амер. іти напролом
go along — іти далі; продовжувати
go back — повертатися назад; відступати, задкувати
go behind — іти позаду; переглядати; вивчати (підстави)
go down — спускатися, сходити; потонути; заходити (про сонце); вщухати (про вітер); знижуватися (про ціни); програти, зазнати невдачі; їхати з центру на периферію
go forward — іти уперед, просуватися
go in — входити, заходити
go off — від'їжджати, відходити; тікати; втрачати свідомість; розізлитися; заспокоїтися; розм. виходити заміж
go on — іти далі; продовжувати
go out — виходити (з приміщення); вийти в світ (про книгу); погаснути; закінчуватися; вийти з моди; вийти у відставку; застрайкувати; закінчити університет
go over — перекинутися; переходити (в іншу партію тощо); бути відкладеним; перечитувати; повторювати
go round — кружляти, крутитися; обходити усіх по черзі; розм. приходити в гості по-простому
go through — пройти крізь; бути прийнятим; ретельно переглянути
go together — поєднуватися, гармоніювати
go under — тонути; гинути; розорятися; щезати, зникати; заходити (про сонце); амер. умирати
go up — підійматися, сходити (на гору); будуватися, зводитися (про будинок); зростати, підвищуватися (про ціни); вибухати; згоріти; амер. розорятися; їхати з околиці до центра
go with — супроводити; личити, пасувати
go without — обходитися, залишатися без
to go bad — псуватися, погіршуватися
to go wet — амер. почати пити; дозволяти продаж спиртних напоїв
to go bail — брати на поруки, ручитися
to go over big — амер. мати великий успіх
to go solid — амер. діяти одностайно
to be going strong — бути сповненим сил; процвітати
to go against the stream (the tide) — іти (пливти) проти течії; діяти, переборюючи опір
to go out of one's mind (senses) — збожеволіти, з'їхати з глузду
to go to hell (to pot, to the devil, to the dogs) — загинути; розоритися; розсипатися на порох
to go west — зайти (про сонце); померти, сконати
to go the pace — мчати щодуху; марнувати життя
to go out of hand — діяти негайно; амер. діяти необачно
to go off the hooks — з'їхати з глузду; пуститися берега
to go a long way — вистачати надовго (про гроші); багато зробити; мати велике значення; мати великий вплив
go to blazes (to hell, to pot, to the devil, to thunder, to grass)! — іди під три чорти (до біса, до дідька)!
go fly a kite!, go jump in the lake! — забирайся геть!
* * *I n; (pl goes)1) хід, ходьба, ходіння; pyx2) обставина, положення; несподіваний поворот справи3) спроба4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз5) угода; згода it's a go! домовилися!6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення7) успіх; удача; успішна справа8) хода9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)10) кapт. "мимо" ( вигук)II a; амер.бути в стані готовності; працювати ( безвідмовно) ( про апаратуру)III v(went; gone)1) іти, ходити2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином9) зникати; проходити; зникнути, пропасти10) поширюватися; передаватися11) передаватися ( по телеграфу)12) бути в обігу13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)18) дзвонити; бити, відбивати час19) умирати, гинути20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним21) витримувати, терпіти22) справлятися, долати24) спаровуватися25) бути на паях, паюватиto go share and share alike — ділити нарівно; взяти участь нарівні ( з ким-небудь); aмep. ставити ( яку-небудь суму); ризикувати ( якою-небудь сумою)
26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)28) бути ритмічними ( про вірші)29) отримувати ( допомогу)IV1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь4) to go against smth5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)14) to go to smth ставати ким-небудь15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь25) to go into a state приходити в який-небудь стан26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положенняto go into anchor — мop. ставати на якір
27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як іншіas things go — як ведеться, за нинішніх умов
28) to go to show that... свідчити31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатисяgo by! — кapт. пас!
-
19 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
20 вузлова лінія відношень міри
ВУЗЛОВА ЛІНІЯ ВІДНОШЕНЬ МІРИ - єдність безперервності ("лінія") і перервності ("вузли") у процесі змін явищ на основі переходу кількісних змін у якісні К. ожне явище має певну міру, у межах якої воно може існувати як дане, якісно визначене. Порушення її веде до нової якості і нової міри і т.д. Цей процес безконечний, оскільки рух не може зупинитися на якомусь явищі, бо "все йде, все минає і краю немає". Концепція В.л.в.м. була розроблена Гегелем і спрямована проти однобічно кількісного розуміння руху і розвитку. Ця концепція дає найпростіше уявлення про діалектику кількості та якості. Наявність В.л.в.м. можна прослідкувати в окремих фрагментах природи. Але дійсність, як ціле, не витягнута в одну лінію явищ, процесів, подій. У ній є й інші форми змінювання: кругообіги (напр., кругообіги стихій у Геракліта та Аристотеля), спіралі у розвитку і т.ін. Кожне явище в просторі і часі має безліч взаємозв'язків з іншими явищами, речами та процесами і може в них переходити або з них виникати Ц. ілісну картину вузлів міри можна унаочнити радше за допомогою сітки чи мережі, ліній, які розгалужуються. Така розбіжність між лінійним та сітьовим зображенням вузлових відношень міри пояснюється тим, що в схемі Гегеля йдеться не про окремі явища, а про категорії, поняття якості, кількості і міри К. ожне з цих понять - одне, їх же рух відбиває загальну зміну: одна якість переходить в другу, ця - в третю і т. д., те саме стосується і міри. Навпаки, в реальній дійсності існує безліч якісно визначених речей у просторі і часі, і їх зміну дають мережі, а не лінії. Останні - це лише фрагменти мережі. Зміни, що відбуваються в різних напрямах і перетинах, обумовлюються не лише кількісними змінами, а й переміною місця, розпадом і синтезом речовини, асоціацією й дисоціацією атомів, молекул, взаємодіями речей і т.п К. ількісні зміни - лише одна з багатьох причин універсальної мінливості буття Н. арешті, в навколишньому світі суттєвими передумовами і причинами змін є "стихії", які були і залишаються основами життя людини - земля, вода, повітря, вогонь, сонячне тепло. Стихії, що більш неперервні, ніж речі, є умовами формування і розкладу, посередниками взаємоперетворень. Останні охоплюють не лише кількісно-якісні зміни, а й зміни сутності, форми та змісту і т. ін. Зв'язки між явищами, які приводять до змін буття, поділяються на три головних види: переходи; рефлексивні, співвідносні зв'язки (відбиття одних явищ в інших); розвиток. В.л.в.м. стосується першого виду зв'язків, у рефлексивних зв'язках та процесах розвитку вона становить лише один з елементів більш складних структур мінливості буття.М. ВулатовФілософський енциклопедичний словник > вузлова лінія відношень міри
См. также в других словарях:
останній — I (який не можна далі переносити зі сл. термін , час тощо), крайній, граничний II ▶ див. вирішальний I, завершальний, кінцевий 1), новий I, 2), остаточний 1) … Словник синонімів української мови
цілування останнє — Обрядова частина відспівування, під час якої рідні та друзі померлого, прощаючись із ним перед похованням, востаннє цілують його; останнє прощання … Словник церковно-обрядової термінології
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
газліфт — газлифт, газлифтная добыча gas lift *Gaslift, Gasheber, Druckluftheber, Druckgasförderverfahren – 1) Пристрій для піднімання рідини стиснутим газом, змішаним з нею. За допомогою газліфта найчастіше піднімають нафту і воду з бурових свердловин. 2) … Гірничий енциклопедичний словник
газліфтне видобування — газлифт, газлифтная добыча gas lift *Gaslift, Gasheber, Druckluftheber, Druckgasförderverfahren – 1) Пристрій для піднімання рідини стиснутим газом, змішаним з нею. За допомогою газліфта найчастіше піднімають нафту і воду з бурових свердловин. 2) … Гірничий енциклопедичний словник
елементи хімічні — элементы химические chemical elements *chemische Elemente сукупність атомів з однаковим зарядом атомних ядер і однаковим числом електронів в атомній оболонці. Така сукупність атомів має однакові хімічні властивості. У нейтрального атома число… … Гірничий енциклопедичний словник
вулкани — вулканы volcano *Vulkane геологічні утворення, що виникають над каналами і тріщинами в земній корі, по яких відбуваються виверження лави, гарячих газів та уламків гірських порід. Залежно від складу і в’язкості продуктів виверження розрізняють… … Гірничий енциклопедичний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
кінець — I нця/, ч. 1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. •• В оби/два кінці/ туди й назад. Добіга/ти кінця/… … Український тлумачний словник
Гірнича справа — горное дело mining Bergbau галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних… … Гірничий енциклопедичний словник