-
1 переіржавілий
см. перержавілийперержаве́лый, перержа́вленный, перержаве́вший -
2 заіржавілий
-
3 проіржавілий
rusty, eaten away with rust -
4 заіржавілий
заржаве́вший; ( без зависимых слов) ржа́вый, заржаве́лый -
5 поіржавілий
поржаве́вший -
6 проіржавілий
проржаве́вший, проржаве́лый -
7 заіржавілий
zairżawiłyjприкм.skorodowany, zardzewiały -
8 переіржавілий
pereirżawiłyjприкм. -
9 проіржавілий
proirżawiłyjприкм. -
10 заіржавілий
техн.; физ. заржа́вевший, ржа́вый ( заржавевший) -
11 проіржавілий
техн. проржаве́вший, проржа́вленный -
12 заржавілий
див. заіржавілий -
13 заржавелый
заіржавілий поіржавілий, за[по]ржавілий, (і)ржавий, укритий (узятий) іржею. [Кайдани ржаві та важкі (Л. Укр.)].* * *заіржа́вілий, заржаві́лий, поржа́вілий и поржаві́лий; ( ржавый) іржа́вий, ржа́вий -
14 нержавеющий
нержавілий, неіржавілий, що не іржавіє, що не ржавіє.* * *нержаві́ючий, нержавки́й -
15 Изоржаветь
поіржавіти, поржавіти. Изоржавелый - поіржавілий, поржавілий. -
16 Позаржавелый
по(і)ржавілий, (о мног.) по(і)ржавілий, поза(і)ржавлюваний. -
17 rusty
adj1) поржавілий, іржавий2) кольору іржі3) поруділий, вицвілий (про одяг)4) застарілий; відсталий5) занедбаний, забутийI'm afraid my French is a little rusty — боюсь, що я трохи забув французьку мову
6) хрипкий, хриплий; різкий; скрипучий7) уражений сажкою (про рослини)8) згірклий; протухлий9) норовливий (про коня)10) розм. злий, сердитий, дратівливий* * *I [`resti] a1) покритий іржею, іржавий, заіржавілий2) кольору іржі3) поруділий, вицвілий ( про тканину чорного кольору)4) відсталий; застарілий5) запущений, забутий6) хрипкий, різкий, скрипучий7) уражений іржею ( про рослини)II [`resti] a1) норовистий ( про коня)2) дратівливий, злий, сердитий -
18 rusty
I [`resti] a1) покритий іржею, іржавий, заіржавілий2) кольору іржі3) поруділий, вицвілий ( про тканину чорного кольору)4) відсталий; застарілий5) запущений, забутий6) хрипкий, різкий, скрипучий7) уражений іржею ( про рослини)II [`resti] a1) норовистий ( про коня)2) дратівливий, злий, сердитий -
19 unrusted
adjнезаіржавілий, незаржавілий* * *[ˌen`restid]aне покритий іржею, непоржавілий -
20 перержавелый
пере(і)ржавілий, пере(і)ржавлений.* * *перержаві́лий, переіржа́вілий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
заіржавілий — заржаві/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заіржавіти, заржавіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
проіржавілий — проржаві/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до проіржавіти, проржавіти … Український тлумачний словник
переіржавілий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переіржавіти … Український тлумачний словник
поіржавілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до поіржавіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
заіржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
переіржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
поіржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
проіржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заіржавілість — заржаві/лість лості, ж. Властивість і стан за знач. заіржавілий, заржавілий … Український тлумачний словник
заржавілий — див. заіржавілий … Український тлумачний словник
поржавілий — див. поіржавілий … Український тлумачний словник
