-
1 импонировать
імпонувати кому чим, справляти сильне вражіння на кого чим, викликати пошану до себе чим.* * *імпонува́ти -
2 imponować
імпонувати -
3 внушать
внушить1) навівати, сов. навіяти кому що, надихати, надихнути (надхнути) кому що, увідхнути, вмовляти (вмовити) в кого щось, піддавати, піддати кому що; (прививать) прищеплювати, прищепити кому що. [Навіває їм такі думки. Надихнув бадьорого духу. Прищеплює дітям огиду до злочинств (Крим.). Піддав йому добру думку. Вмовити цю ідею в читача]. Внушать постоянными наговорами - натуркувати кому що. Внушать страх - завдавати, завдати страху кому. Внушать почтение - імпонувати кому. [Його слова мені не імпонують]. Внушать мужество кому - осміляти, осмілити кого. Внушать собою доверие - викликати довіру, будити довіру;2) Внушать накрепко (вбивать в голову) - утовкмачувати, утовкмачитити кому; (делать строгое вкушение) напоумляти, застерігати кого, пригрущати, пригрустити, угрущати кому и кого. [Угрущають і богом, і лозиною (Г. Барв.)]; (вразумить) на розум послати кому (Квіт.).* * *несов.; сов. - внуш`ить(кому) виклика́ти, ви́кликати (у кого); ( вселять) вселя́ти, всели́ти (кому); ( навевать) навіва́ти и наві́ювати, наві́яти (кому); ( подсказывать) підка́зувати, підказа́ти (кому); ( прививать) прище́плювати, прищепи́ти и мног. поприще́плювати (кому); ( поучать) повча́ти несов., навча́ти, навчи́ти (кого); ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити (кого); ( влиять) вплива́ти, впли́нути (на кого); ( убеждать) переко́нувати, перекона́ти (кого) -
4 imponować
[імпоновачь]v.ndk -
5 zaimponować
[заімпоновачь]v.dk -
6 zaimponować
заімпонувати
См. также в других словарях:
імпонувати — у/ю, у/єш, недок., кому. Викликати повагу, прихильність, справляти гарне враження на кого небудь; подобатися … Український тлумачний словник
імпонувати — [імпонува/тие] поуну/йу, поуну/йеиш … Орфоепічний словник української мови
імпонувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заімпонувати — у/ю, у/єш, док., кому і без додатка. Знайти схвалення, сподобатись … Український тлумачний словник
заімпонувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
імпонуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до імпонувати … Український тлумачний словник
смак — у/, ч. 1) Одне з п яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість,… … Український тлумачний словник
подобатися — (справляти на когось приємне враження; відповідати чиєму н. смаку), імпонувати … Словник синонімів української мови
