Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

заєць-біляк

  • 21 белый

    білий; белой масти - білий на масть, біляк, білан, білаш, білашко. -ый как мел - крейдяний. -ый как бумага - паперовий, папірний. Делаться белым как полотно - полотніти.
    * * *
    1) прил. бі́лий
    2) (в знач. сущ.: белогвардеец) бі́лий, -ого, біля́к, -а
    3)

    бе́лые — (мн. в знач. сущ. о шахматах, шашках) бі́лі, -их

    Русско-украинский словарь > белый

  • 22 ветвь

    и ветка мн. ветви
    1) (малоупотр.) віта, (нечастое) віть (р. віти), вітка, гілляка, гілка, галуза, галузка; (одна из главных ветвей, на которые разветвляется дерево) віднога, конар, галузь (р. -зи). Для мн. ч. віти, соб. віття, гілля, галуззя, (более мелкие ветви) пагілля, павіття;
    2) (переносно: отрасль) парость (р. -ти), галузь (р. -зи). [Три парості (галузі) слов'янського плім'я];
    3) (переносно: разветвление чего-л., железнодорожная ветвь, ветвь оврага) вітка, рукав. В. горного кряжа - віднога. [Од яру на всі боки розбіглись рукави (Н.- Лев.). Залізничий рукав].
    * * *
    1) гі́лка, галу́зка, ві́тка, ві́та, га́лузь, -зі; ( большая) гілля́ка

    ве́тви — мн. гілки́, -ло́к, ві́тки, -ток, ві́ти, род. п. віт; гілля́ки, -ляк; собир. гілля́, ві́ття, галу́ззя

    2) перен. га́лузь; ( линия родства) па́рость, -ті
    3) ж.-д. ві́тка, рука́в, -а

    Русско-украинский словарь > ветвь

  • 23 голубь

    голуб (р. -ба), ум. голубок, -бочок, голубець (р. -бця), голубчик, голубчичок, голубонько. Голубь каменный, сизый (Columba livia) - дикий голуб, дикар. Дикий голубь (Columba turtur) - горлиця. Голубь лесной (C. palumbus) - припутень. Голубь гонный, чистый - турман. Голубь воркун (Columba tumpanisans) - туркіт (р. -кота). Голубь мохноногий - космоніжка, шурпатий голуб. Голубь зобатый - горлач, горляк; (по масти) світляк, біляк, сизак (сизый). Срв. Голубчик.
    * * *
    1) го́луб; ( дикий) го́рлиця; ( лесной) при́путень, -тня; дет., фольк. гу́ля
    2) (в обращении - зват.) го́лубе

    Русско-украинский словарь > голубь

  • 24 жуть

    острах, ляк, потерпання. Жуть берёт - лячно, аж потерпаю.
    * * *
    1) о́страх, -у, мо́торошність, -ності; страх, -у и -у; ( ужас) жах, -у

    \жутьть берёт — острах (страх, жах) бере́

    до \жутьти — до мо́торошності; страше́нно

    2) в знач. сказ. жах, страх

    Русско-украинский словарь > жуть

  • 25 замаскировывать

    замаскировать замасковувати, замаскувати; (залицовывать) заличковувати, заличкувати що; (личиной) замашкаровувати, замашкарувати. [Правда, їй сьогодні пощастило замаскувати перед Лаговським свою ображену жіночу амбіцію (Крим.). Заличкувать нікчемність свою (Тесл.). Заличкувати свій ляк (Мова)]. Замаскированный - замаскований; заличкований; (маской-личиной) замашкарований. [В покої вшелепалась ватага замашкарованих волоцюг-розбишак (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - замаскиров`ать
    замаско́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, замаскува́ти

    Русско-украинский словарь > замаскировывать

  • 26 заяц

    1) заєць (р. зайця), диал.: заянець (-нця), заюк (р. зайка), сплюх (-ха), кривак, довгоух; (заяц-беляк) біляк. -яц-русак - заєць сірий;
    2) (пена на волне) баранець (-нця), баранчик, кучер (-ря) (обычн. во мн. кучері);
    3) (перен.: безбилетн. пассажир) заєць. Ехать -цем - їхати зайцем, зайцювати. За двумя -ми погонишься - ни одного не поймаешь - двох зайців поженеш - жадного (ні одного) не доженеш; хто два зайці гонить, жадного не здогонить (Номис).
    * * *
    за́єць, род. п. за́йця

    земляно́й \заяц ц — зоол. земляни́й за́єць

    морско́й \заяц ц — зоол. морськи́й за́єць

    Русско-украинский словарь > заяц

  • 27 недоуменный

    недомисленний; (непонятный) непорозумілий, недорозумований. [Серед товариства запанувала поважна тиша, під якою почувається так виразно недомисленний ляк (Корол.)]. -ный вопрос - недорозумоване (непорозуміле, нерозв'язне) питання.
    * * *

    \недоуменныйый взгляд — здиво́ваний (розгу́блений; спантели́чений) по́гляд

    \недоуменныйый вопро́с — нея́сне (нерозв'я́зне) пита́ння

    \недоуменныйое молча́ние — здиво́ване (розгу́блене) мовча́ння

    Русско-украинский словарь > недоуменный

  • 28 несмелый

    несміливий, несмілий, неосмілений; (робкий) ніяковий. [Хороша на вроду, та ще й до того смирна, несмілива (Ор. Левиц.). Несміливі надії на визволення (Доман.). Тихесенький, несмілий голосок (Франко). Чому я несмілий до тебе (перед тобой), кохана? (Пачов.). Неосмілений хлопець (Звин.)]. Де-ж ти, мій ніяковий Володю, з золотими очима, як став? (Сосюра)]. -лый человек - несмілива (несміла) людина, (сщ.) несміляк (-ка).
    * * *
    несміли́вий и несмі́ливий, несмі́лий

    Русско-украинский словарь > несмелый

  • 29 перепуг

    переляк, переполох, перестрах. [Ляк сили додає, а переляк одіймає]. С -гу - з переляку, з переполоху, з перестраху.
    * * *
    переля́к, -у; пере́страх, -у

    Русско-украинский словарь > перепуг

  • 30 поляк

    лях (ум. ляшок (-шка), ляшенько; соб. ляхва, лядство, ляшота, уничижит. ляшуга), поляк (ум. поляченько). -ляк из Мазурии - мазур (-ра). Жить как -ки - ляхувати. Свойственный -ку - ляхів (-хова, -хове). [Ляхова натура].
    * * *
    поля́к; поля́ки мн. поля́ки, -ків

    Русско-украинский словарь > поляк

  • 31 послушник

    1) см. Послушливый;
    2) послушник, біляк, слимак, бентег (-га). [Тепер мене зашлють у манастир на покуту на рік за слимака (Неч.-Лев.)].
    * * *
    церк.
    послу́шник; слима́к, -а, біля́к, -а

    Русско-украинский словарь > послушник

  • 32 пронимать

    пронять
    1) см. Пронзать, пронзить;
    2) см. Пронизывать;
    3) (кого, что) проймати, про(й)няти, діймати, дійняти, розбирати, розібрати, дошкуляти, дошкулити кого, що, (грубо) брати, взяти за печінки кого. [Аж ляк перейме (Фр.)]. Ветер -мает - вітер проймає. Холод -мал до костей - холод діймав (проймав) до кісток. Меня дрожь -мает - мене трусить, мене дрижаки (дрощі) беруть. Его ничем не -мёшь - його нічим не діймеш (не дошкулиш). -няло таки его - дійняло (про(й)няло) так його, (грубо) таки взяло його за печінки (см. ещё Донимать). Пронимающий, прил. - дошкульний, шкулький. [Картав мене словами дошкульними (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прон`ять
    (кого-что) пройма́ти, пройня́ти (кого-що); ( прохватывать) пробира́ти, пробра́ти (кого-що); ( донимать) дошкуля́ти, дошку́лити (кого-що, кому-чому)

    Русско-украинский словарь > пронимать

  • 33 Белошерстый

    білошерстий, білан, біляк.

    Русско-украинский словарь > Белошерстый

  • 34 Запуга

    (запугивание) залякування, залякання, (страх) страх (-ху), перестрах, ляк (-ку); см. ещё Боязнь, Страх. У него руки дрожат от -пуги - у його, йому руки тремтять з перестраху.

    Русско-украинский словарь > Запуга

  • 35 Напуг

    1) (действие) - см. Напугивание, Напугание;
    2) (испуг) ляк, переляк (-ку).

    Русско-украинский словарь > Напуг

  • 36 lęk

    [льĕк]
    m

    Słownik polsko-ukraiński > lęk

  • 37 инк'ар эт-

    нехтувати, відкидати, відмовлятися Г, М; дӱнйанын эр тӱрлӱ сефаларыны инк'ар эттилер вони відкинули всілякі принади світу Г; элин акчесин алып инк'ар эттиғин вар мы? чи ти не відмовлявся, взявши чужі гроші у борг? Г, М; пор. инт'ар.

    Урумско-украинский словарь > инк'ар эт-

  • 38 той-пой

    усілякі гуляння, вечірки, учти, весілля тощо О.

    Урумско-украинский словарь > той-пой

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ляк — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ляк — у, ч. 1) Несподіване почуття страху; переляк. 2) Почуття тривоги, розпачу …   Український тлумачний словник

  • ляк — ку, ч. Ол. Сургуч …   Словник лемківскої говірки

  • біляківський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • біляк — а/, ч. 1) Заєць, що має біле хутро. || розм., рідко. Тварина білої масті, птах з білим оперенням. 2) бот. Білий гриб. 3) іст., зневажл. Білогвардієць …   Український тлумачний словник

  • заєць-біляк — за/йця біляка/, ч. Заєць, який узимку змінює рудувато сіре забарвлення шерсті на біле …   Український тлумачний словник

  • сміляк — а/, ч., рідко. Те саме, що сміливець …   Український тлумачний словник

  • біляк — 1 іменник чоловічого роду, істота заєць біляк 2 іменник чоловічого роду гриб біляк 3 іменник чоловічого роду, істота білогвардієць іст., розм …   Орфографічний словник української мови

  • гіляк — іменник чоловічого роду, істота застаріла назва нівхів арх …   Орфографічний словник української мови

  • сміляк — іменник чоловічого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

  • Філякін — прізвище …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»