-
1 заціплювати
= заціпити -
2 заціплювати
1) (зубы, уста - свои) сти́скивать, сти́снуть; ( затискивать) зажима́ть, зажа́ть2)заці́пить, заці́пило (кому) безл. — отни́мет, отняло́ язы́к (у кого), отни́мется, отня́лся язы́к (у кого)
бо́дай тобі́ заці́пило сл. — чтоб у тебя́ язы́к отня́лся; ( мягче) типу́н тебе́ на язы́к
-
3 заціпити
док. див. заціплювати
См. также в других словарях:
заціплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заціплювати — юю, юєш, недок., заці/пити, плю, пиш; мн. заці/плять; док. 1) перех.Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.). Заціпити рота. 2) неперех. і рідко перех., безос., кому і рідко кого, також з інфін. Відбирати здатність говорити. •• Бода/й тобі/ заці/пило … Український тлумачний словник
заціпити — див. заціплювати … Український тлумачний словник
стискати — I = стиснути 1) (щільно з єднувати що н., зводити докупи), стискувати, затискати, затискувати, затиснути, стуляти, стулити, зціплювати, зціпити; заціплювати, заціпити, стинати, стяти, зітнути (зуби, губи) 2) (тримаючись за що н., торкаючись кого… … Словник синонімів української мови
займати — а/ю, а/єш, недок., зайня/ти і діал. займи/ти, займу/, за/ймеш, док., перех. 1) Брати, обирати що небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де небудь. || Захоплювати який небудь населений пункт, територію,… … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
