зацікавити

См. также в других словарях:

• зацікавити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• зацікавити — див. зацікавлювати …   Український тлумачний словник

• зацікавлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зацікавити. 2) у знач. прикм.Який зацікавився чим небудь, виявляє цікавість. || Який виражає цікавість. || Оснований на увазі, інтересі до чого небудь. 3) у знач. прикм. Зв язаний з чим небудь якоюсь вигодою або …   Український тлумачний словник

• зацікавлення — я, с. Дія і стан за знач. зацікавити і зацікавитися …   Український тлумачний словник

• Марчук, Евгений Кириллович — …   Википедия

• заінтригувати — у/ю, у/єш, док., перех. Дуже зацікавити, викликати зацікавленість …   Український тлумачний словник

• кокетство — а, с. Неприховане прагнення сподобатися кому небудь своєю поведінкою, манерою чи одягом, зацікавити когось собою …   Український тлумачний словник

• кокетувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Своєю поведінкою, манерами, одягом неприховано намагатися сподобатися кому небудь, зацікавити когось собою. 2) чим, перен. Виставляти що небудь напоказ; хизуватися чимось …   Український тлумачний словник

• нецікавий — а, е. 1) Який не може зацікавити, не викликає інтересу, не привертає уваги. 2) розм. Некрасивий, непривабливий (про людину) …   Український тлумачний словник

• розкочегарити — рю, риш, док., перех., розм. 1) Роздути вогонь, пожежу, примусити розгорітися. 2) перен. Вивести зі стану пасивності, захопити, зацікавити чим небудь …   Український тлумачний словник