-
1 захоплювати
= захопити1) ( брати щось) to take ( with)2) ( оволодівати) to seize, to captureзахоплювати владу — to seize ( to grasp) power
захоплювати у полон — to capture, to take prisoner
3) тк. док. ( застати несподівано) to catch4) (приваблювати, хвилювати) to thrill, to carry away, to captivate, to charm, to fascinate -
2 захоплювати
capture, carry off, catch, despoil, occupy, overtake, seise, seize, trap -
3 захоплювати
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > захоплювати
-
4 захоплювати
= захопи́ти1) (кого, що) захва́тывать, захвати́ть (кого, что); (о территории, населённых пунктах) занима́ть, заня́ть (что); ( отнимать часть чего-нибудь) отхва́тывать, отхвати́ть (что); ( брать силой) завладева́ть, завладе́ть (кем, чем); (заставать кого-нибудь внезапно, неожиданно) застига́ть, засти́чь, засти́гнуть (кого)2) (распространяться на каком-нибудь пространстве, в какой-нибудь среде) захва́тывать, захвати́ть, охва́тывать, охвати́ть3) (перен.: вызывать большой интерес) захва́тывать, захвати́ть, увлека́ть, увле́чь; (всего, целиком) поглоща́ть, поглоти́ть; ( возбуждать пыл) одушевля́ть, одушеви́ть; ( очаровывать) восхища́ть, восхити́ть, поража́ть, порази́ть, (только несоверш.) восторга́ть4) (при подлежащих, обозначающих чувства) охва́тывать, охвати́ть -
5 захоплювати
zahopl'uwatyдієсл. -
6 захоплювати
აღტაცება, აღფრთოვანება; გატაცება, მიტაცება -
7 захоплювати
адабрацьапанавацьбрацьрадасьцьузяць -
8 захоплювати
zapt etmek, istilâ etmek, elge keçirmek -
9 захоплювати живим
Українсько-англійський юридичний словник > захоплювати живим
-
10 захоплювати заручника
Українсько-англійський юридичний словник > захоплювати заручника
-
11 захоплювати на гарячому
Українсько-англійський юридичний словник > захоплювати на гарячому
-
12 захоплювати пасажирів
Українсько-англійський юридичний словник > захоплювати пасажирів
-
13 захоплювати приміщення
Українсько-англійський юридичний словник > захоплювати приміщення
-
14 захоплювати силою
Українсько-англійський юридичний словник > захоплювати силою
-
15 захоплювати штурмом
Українсько-англійський юридичний словник > захоплювати штурмом
-
16 захопити
= захопитися; док. див. захоплювати, захоплюватися -
17 зачаровувати
= зачарувати1) (захоплювати, полонити) to captivate, to charm, to fascinate, to enthral(l)2) (заворожувати, чаклувати) to bewitch, to cast a spell (on), to enchant -
18 накривати
= накрити1) to coverнакривати (на) стіл — to lay ( to set) the table
2) військ.3) ( захоплювати зненацька) to catch in the act -
19 оволодівати
= оволодіти1) ( захоплювати) to capture, to take possession ( hold) (of)2) ( про почуття) to seize, to overcomeоволодівати собою — to regain self-control, to get control of oneself
3) ( майстерністю в якійсь галузі) to master, to gain proficiency inоволодівати технікою — to master technics, to master technique
-
20 перехоплювати
= перехопити1) (затримувати, зупиняти) to intercept, to catch, to stopперехоплювати когось на дорозі — to catch smb. on the way (to)
2) (захоплювати щось, призначене для інших) to intercept, to tap3) ( брати в свої руки) to take over4) (оперізувати, стягувати) to bind ( with)5) ( трохи грошей) to borrow6) ( закусувати) to take a snack, to catch up7)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
захоплювати — юю, юєш, недок., захопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. захо/плять; док., перех. 1) Брати що небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. || Набирати що небудь у щось. || зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що небудь. 2) також зі сл. з… … Український тлумачний словник
захоплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
хапати — I а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого , що небудь. || Братися, чіпляючись за що небудь або повисаючи на чомусь. || Поривчасто схоплювати кого небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. ||… … Український тлумачний словник
займати — а/ю, а/єш, недок., зайня/ти і діал. займи/ти, займу/, за/ймеш, док., перех. 1) Брати, обирати що небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де небудь. || Захоплювати який небудь населений пункт, територію,… … Український тлумачний словник
засягати — а/ю, а/єш, недок., засягну/ти і засягти/, сягну/, ся/гнеш; мин. ч. засягну/в, ну/ла, ну/ло і зася/г, ла/, ло/; док. 1) неперех., за що. Захоплювати, схоплювати руками те, що перебуває на відстані. 2) перех. і без додатка, перен. Захоплювати,… … Український тлумачний словник
оволодівати — а/ю, а/єш, недок., оволоді/ти, і/ю, і/єш, док. 1) чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. || перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові. || тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Оволодівати собою.… … Український тлумачний словник
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
афінітет — у, ч. Здатність різних видів клітин та тканин організму вибірково захоплювати, зв язувати визначені хімічні речовини … Український тлумачний словник
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
виловлювати — юю, юєш, недок., ви/ловити, влю, виш; мн. ви/ловлять; док., перех. 1) Ловлячи, витягати звідки небудь; видобувати. 2) Ловлячи всіх чи багатьох, винищувати. || Ловлячи, захоплювати з певною метою … Український тлумачний словник
відхоплювати — юю, юєш, недок., відхопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. відхо/плять; док., перех., рідко. 1) Те саме, що відсмикувати. 2) розм. Забирати від когось собі; віднімати в когось; захоплювати … Український тлумачний словник
