-
1 zatopić
затопити -
2 zatopić
[затопічь]v.dk
См. также в других словарях:
затопити — I див. затоплювати I. II див. затоплювати II. III див. затоплювати III … Український тлумачний словник
затопити — [затопи/тие] тоупл у/, о/пиеш, о/пл ат ; нак. пи/, тоуп і/т … Орфоепічний словник української мови
затопити — див. затоплювати … Словник синонімів української мови
затопити — 1 дієслово доконаного виду розпалити затопити 2 дієслово доконаного виду покрити водою затопити 3 дієслово доконаного виду вдарити вульг … Орфографічний словник української мови
затоплений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затопити I. || зато/плено, безос. присудк. сл. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затопити II. || зато/плено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
позатоплювати — I юю, юєш і позатопля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і неперех. Розпаливши вогонь, затопити печі, груби і т. ін. (всі чи багато з них). II юю, юєш і позатопля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. Затопити водою все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
наповнити — 1) = наповнювати, наповняти (про людей, тварин зайняти весь простір, приміщення тощо), заповнити, заповнювати, заповняти, сповнити, сповнювати, сповняти, переповнити, переповнювати, переповняти, наводнити, наводнювати, наводняти, залити, залляти … Словник синонімів української мови
затоплення — я, с. Дія за знач. затопити II 1), 3) … Український тлумачний словник
потоп — у, ч. За біблійною легендою – повінь, яку через гріхи людей наслав Бог, щоб затопити землю. || Велика повінь, великий розлив води. •• Від пото/пу з давніх давен … Український тлумачний словник
затоплювати — затопляти, затопити (покривати водою якийсь простір, поверхню чого н. перев. під час повені, зливи), заливати, залити, залляти, наводняти, наводнювати, наводнити, поймати, пойняти, потопляти, потопити; підтоплювати, підтопляти, підтопити (знизу / … Словник синонімів української мови
топити — I (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубі тощо), протоплювати, протопити, витоплювати, витопити; палити (перев. зі сл. у печі , у грубі й под.); прокурювати, прокурити (трохи нагрівати) II (метал, скло тощо; нагріваючи, робити м яким,… … Словник синонімів української мови
