засудити

См. также в других словарях:

• засудити — див. засуджувати …   Український тлумачний словник

• засудити — див. засуджувати …   Словник синонімів української мови

• засудити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• засуджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засудити. || засу/джено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. засу/джений, ного, ч.; засу/джена, ної, ж. Людина, яку засудили до якої небудь міри покарання …   Український тлумачний словник

• затаврувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до таврувати. •• Затаврува/ти ганьбо/ю суворо засудити, визнавши чиї небудь вчинки ганебними …   Український тлумачний словник

• негідь — I годі, ж., заст. Негода (у 1 знач.). II годі, ж., збірн. 1) Що небудь непридатне, непотрібне. 2) Люди, наділені негативними моральними якостями. || лайл. Уживається з метою образити кого небудь, засудити чиюсь поведінку (у звертанні) …   Український тлумачний словник

• засуджувати — 1) = засудити (визнаючи кого н. винним, установлювати міру покарання), присуджувати, присудити, осуджувати, осудити 2) див. осуджувати I …   Словник синонімів української мови

• осуджувати — I = осудити (виявляти неґативне, несхвальне ставлення до кого / чого н., висловлювати невдоволення), засуджувати, засудити, судити, гудити, о(б)гуджувати, о(б)гудити, ганити, плямувати, ганьбити, таврувати, шельмувати, ганьбувати, хулити; брити… …   Словник синонімів української мови

• засуджений — на, не, Пр. Дієпр. пас. мин. ч. до засудити …   Словник лемківскої говірки