засуджувати

См. также в других словарях:

• засуджувати — ую, уєш, недок., засуди/ти, суджу/, су/диш, док., перех. 1) Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку небудь міру покарання. 2) Ставитися до кого , чого небудь негативно, висловлювати невдоволення кимсь, чимсь, вважати щось поганим, хибним.… …   Український тлумачний словник

• засуджувати — 1) = засудити (визнаючи кого н. винним, установлювати міру покарання), присуджувати, присудити, осуджувати, осудити 2) див. осуджувати I …   Словник синонімів української мови

• засуджувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• засуджувати — джую, джуєш, Пр. Визнавати когось винним і встановлювати йому кару; висловлювати незадоволення кимсь …   Словник лемківскої говірки

• окривать декретами — засуджувати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• осуджувати — I = осудити (виявляти неґативне, несхвальне ставлення до кого / чого н., висловлювати невдоволення), засуджувати, засудити, судити, гудити, о(б)гуджувати, о(б)гудити, ганити, плямувати, ганьбити, таврувати, шельмувати, ганьбувати, хулити; брити… …   Словник синонімів української мови

• банітувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) заст.Засуджувати кого небудь на вигнання. 2) діал. Дуже сильно лаяти кого небудь …   Український тлумачний словник

• бичувати — I у/ю, у/єш, недок., перех. 1) рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати. 2) перен. Гостро викривати, засуджувати, картати. II у/ю, у/єш, недок. Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін …   Український тлумачний словник

• ганьбити — блю/, би/ш, недок., перех. 1) Вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити. 2) Виражати осуд; засуджувати …   Український тлумачний словник

• засуджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засуджувати …   Український тлумачний словник

• засуджування — я, с. Дія за знач. засуджувати …   Український тлумачний словник