зар

заро[і]док (-рідку), зарід (-роду), заплід (-плоду), заживок (-вку), засніток (-тку), зав'язь (-зи), зав'язок (-зку). [Що зроду зародком було,- те процвіте як пишний квіт (Грінч.). Зародки багатого письменства (Єфр.). Народня творчість колективна, але не в зароді, а в дальшому процесі (Єфр.). Є такі хвороби, що людина чи худоба довго носить у своєму тілі заплід (зарідок) немочи (Корольов). Пропало просо: морози заживок побили (Сл. Гр.). Який кущ не вирви, то й заснітку навіть картоплі нема (Сл. Гр.). Зав'язь єсть, та чи буде плід]. В - ше - в зародку, в зароді, в заживку, в зав'язку.

* * *

биол., перен.

Зарубка

1) заруб (-бу), зарубина, зарубка. [Подивись, які зарубини на шолому в нього. Оце так зарубини. - Се так мечами (Куліш). Одломилась одна зарубка в коромислі (Київщ.)];

2) -бина на вальке для катанья белья, на посуде и т. п. - рубіж, рубеж (-жа), рубежик (-ка), зарубин(к)а. [Дуже мілкі рубежі на рублі - не добре викачуються сорочки];

3) -бина на бирке - карб (-бу), карбик (-ка). [Зміряв купу буряків та й зарізав на ціпку маленького карбика: скільки зміряє куп, то стільки й на палиці заріже карбиків (Звин.)]. -на поперёк дерева - зарубка, ивер (-ра). -на на дереве для добывания сока - калабанка, (для приметы) зарубка. [Поділ на періоди - це тільки зарубки або верстові стовпи на шляху розвитку (Єфр.)]. Делать, сделать -ну - робити, зробити зарубку на чому; карбувати, закарбувати що.

* * *

1) (кем, чем в чём) клястися (клянуся и кленуся, -нешся) ким, чим на (у) чому (в чём), присягати(ся), заприсягати(ся) ким, чим у чому, (призывая в свидетели кого, что) свідчитися ким, чим, заклинатися, (зарекаться) зарікатися. [Він почав клястись, що не знає чоловіка сього (Св. П.). Присягаю й я, Якиме, лиш тебе любити (Рудан.). Пам'ятаєш, на чім (в чём) присягався (Короленко). Катря почала заприсягатись: щоб мені крізь землю провалитись, щоб мені під вінець не підійти! (Гр. Григ.). Мотря заклиналась, що бачила холеру (Сл. Гр.). Плакала, зарікалася, що це не її дитина (М. Лев.)]. -ться в вечной дружбе, в верности кому - присягати(ся) на вічну (довічну) приязнь (дружбу), на вірність кому. -нусь честью - присягаюся (заприсягаюся, клянуся) честю. -нусь небом, богом - присягаю(ся) (заприсягаюся, клянуся) небом, богом; небом, богом свідчуся. [Я иншу не люблю, богом присягаю (Чуб. V). Землею, небом і богом заприсягаюсь (Тобіл.). Не зрадник я! Я свідчусь богом (Грінч.)]. -ться всеми святыми - присягати(ся) (заприсягатися, свідчитися) всіма святими;

2) страд. з. проклинатися від кого (кем).

* * *

1) (часть чего-либо клином) косяк (-ка). -сяк глины, соли - см. Глыба, Ком. Резать, долбить и т. п. -ком - різати, довбати и т. п. - косяка, навскіс, укосом;

2) (клин земли) косяк, заріг (-рогу), заріжок (-жка);

3) (дверной боковой) одвірок (-рка), (верхний) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач, кубук, (оконный боковой) лутка, (зап.) варцаб, варцаба. [А наймичка у порога вхопилась руками за одвірок (Шевч.). Я за луткою, коло вікна сиджу (Г. Барв.)];

4) (лошадей) косяк (-ка), табунець (-нця);

5) (вставка в рубахе) клинець (-нця), кутець (-тця);

6) (улей) колодка, пень (р. пня) стоян (-на);

7) (сходня с судна) східня, сходень (-дня), кладка;

8) (руно рыбы) табун, табунець (-нця);

9) (долото) гурик;

10) (снасть) кодолянка.

* * *

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

1) (действие) - а) см. Надрезка; б) нарізування, накраювання, начикрижування, нашматовування, набатовування, накришування, натинання, напилювання, оконч. нарізання, начикриження, нашматування, набатування, накрише[і]ння, напиляння; в) нарізування, карбування, накарбовування, закарбовування, зарізування (карба), оконч. нарізання, накарбування, закарбування, зарізання (карба); г) вирізування, карбування, викарбовування, оконч. вирізання, викарбування; ґ) нарізування, оконч. нарізання. Срв. Нарезывать 1 - 5; 2 (качество работы) різь (-зи, ж. р.) и різ (-зу, м. р.), нарізка; карбування, карбовання. Глубокая -ка винта - глибока різь (нарізка) ґвинта;

3) см. Нарез 3;

4) см. Нарезок;

5) см. Нарезь 2.

* * *

1) ( действие) нарі́зування, наріза́ння

2) см. нарез 2)

3) (винтовой нарез) різь, -зі, нарі́зка

см. Обещание 1 и 2. Давать, дать обет - давати (дати) обітницю, обіцянку, зарік (- року), зарікатися, заректися, обрікатися, обректися (обітом), помінитися (сов.), закладатися, закластися. Давший обет - см. Обетник.

* * *

1) прірва, вирва;

2) нове річище (корито);

3) (рукав, соединяющий два русла реки) протока; зарічок (-чка). [Ірпінь ото повився, а це тільки його зарічок (Київщ.)];

4) см. Прожора.

* * *

1) ( прорыв) прори́в, -у; ( пролом) проло́м, -у, прола́м, -у, ви́лом, -у, проло́мина

2) (яма, пропасть) прі́рва, ви́рва

3) (топкое место, трясина) диал. трясовина́, драговина́, дра́гва, мо́чар, мочарі́, -рі́в

4) см. уйма

5) см. прожора