Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

зар

  • 61 заряженный

    зар`яженный, заряжённый
    техн., физ.
    заря́джений, насна́жений; ( об оружии - ещё) наби́тий

    Русско-украинский политехнический словарь > заряженный

  • 62 заравниваться

    зарі́внюватися

    Русско-украинский политехнический словарь > заравниваться

  • 63 заряженность

    зар`яженность, заряжённость
    техн., физ.
    заря́дженість, -ності, насна́женість, -ності

    Русско-украинский политехнический словарь > заряженность

  • 64 заряженный

    зар`яженный, заряжённый
    техн., физ.
    заря́джений, насна́жений; ( об оружии - ещё) наби́тий

    Русско-украинский политехнический словарь > заряженный

  • 65 заря

    зар||я
    ж
    1. ἡ αὐγή, ἡ χαραυγή, τό χάραμα (утренняя)! τό σούρουπο (вечер· няя):
    на \заряе, с \заряею τήν αὐγή, τά χαράματα· \заря занимается πήρε νά ξημερώνει·
    2. перен (начало) ἡ ἔναρξη [-ις], ἡ ἀρχή, ἡ (χαρ)αυγή:
    на \заряе́ новой жи́зии στήν αὐγή τῆς νέας ζωής·
    3. воен.:
    играть зорю а) (утреннюю) σαλπίζω ἐγερτήριο, б) (вечернюю) σαλπίζω σιωπητήριο· ◊ ни свет ни \заря πολύ νωρίς, τά ξημερώματα· от \заряй до \заряй ἀπό τό πρωί ὡς τό βράδι.

    Русско-новогреческий словарь > заря

  • 66 зарезать

    зар`езать
    сов.
    ( кого) сую, чалу, бугазлау
    - хоть зарежьте

    Русско-татарский словарь > зарезать

  • 67 зарезаться

    зар`езаться
    сов.; разг.
    үзен-үзе сую, суелып үлү

    Русско-татарский словарь > зарезаться

  • 68 заречанка

    заріча́нка

    Русско-украинский словарь > заречанка

  • 69 заровненный

    зарі́внений

    Русско-украинский словарь > заровненный

  • 70 Зарекание

    зарікання.

    Русско-украинский словарь > Зарекание

  • 71 перепонка

    зар
    барабанная перепонка - къулакъ зары

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > перепонка

  • 72 плоскостопие продольное

    ұзарған жалпақ табан

    Русско-казахский терминологический словарь "Медицина" > плоскостопие продольное

  • 73 вытягивающие корни

    ұзарғыш тамырлар

    Русско-казахский терминологический словарь "Биология" > вытягивающие корни

  • 74 извещение

    зар, зарлал, анхаарал, ажиглах

    Русско-монгольский словарь > извещение

  • 75 завистливый

    зар (адам)

    Русско-карачаево-балкарский словарь > завистливый

  • 76 зарез

    1) (умерщвление, убой) заріз (-зу). [Там татари полон ділять, на заріз людей ведуть (АД). Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (Номис)];
    2) (часть шеи и горла в туше) ошийок (-шийка), (диал.) душа;
    3) (у лошади: изгиб шеи) загин (-ну). Лошадь с высоким -зом - загинастий кінь (Звин.);
    4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зарубина, зарубка;
    5) см. Пьяница;
    6) (клык) ікло, кло. [Як піймав вовк іклом за хвіст, так і розпоров хвіст (Черк. п.)]. Волчий -рез - вовче ікло;
    7) (перен.: беда, погибель) заріз, смерть, біда, нещастя, загин (-ну). Чистый -рез - видима смерть (біда), прямо заріз, смерть, и т. д. чисте нещастя;
    8) до зарезу, нрч. - до зарізу, аж ґвалт, хоч повісься. Мне нужны деньги до зарезу - мені аж ґвалт (мені до зарізу, хоч повісься) потрібні гроші.
    * * *
    I
    1) ( убой) зарі́з, -у, забі́й, -бо́ю

    скот на \зарез з — худо́ба на зарі́з (на забі́й)

    до \зарез зу — до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть

    3) ( надрез) надрі́з, -у
    II
    ( на шее коня) скла́дка

    Русско-украинский словарь > зарез

  • 77 Зарезывать

    зарезать
    1) різати, зарізати, (насм.) закацапити, (о мн.) порізати, позарізувати кого. [Товариша зарізати хоче (Шевч.)]. Хоть зарежъ (хоть убей, во что бы то ни стало) - хоч заріж. [Хоч заріж, то не хоче (Номис)];
    2) (бить, колоть птицу, скот на пищу) різати, зарізати (курку), колоти, заколоти (свиню, кабана) (о мн.) поколоти; (провинц., о курице, цыплёнке и т. д.) зачикирижити, зачикати, чикнути, зачавити; см. Бить 2, Колоть. [Ми ці кабани поколем та попродаєм (Рудч.)];
    3) (делать зарезки) карбувати, закарбовувати, закарбувати, зарізувати, зарізати що. [Зміряв купу буряків та й зарізав на ціпку маленького карбика: скільки зміряє куп, то стільки й на палиці заріже карбиків (Звин.)];
    4) (перен.: погубить) різати, зарізати кого. Зарезанный - зарізаний; заколений и заколотий; закарбований.

    Русско-украинский словарь > Зарезывать

  • 78 заработок

    1) (плата за работу) заробіток (-бітку), зарібок (-рібку), дорібок (-бку), заробленина, (за службу) за[ви]служенина, заслужчина, (тяжёлый) загорьоване, замозольоване (-ного), (годичный за службу) годівщина. [Не ввесь заробіток приносив додому (Коцюб.). Маруся своїм заробітком годувала себе й матір (Грінч.). Більше зарібку матимеш (Номис). Вислужив той рік, взяв заслуженини три гроші та й пішов (Н.-Вол. п.)];
    2) (оплачиваемая работа) заробіток (-тку), заробітки (-тків), зарібок (-бку), заріб (-робу), хліб (-ба). [Заробітку кат-ма (Тесл.). Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто - приніс додому (Рудч.). Думають, в який хліб кинутись: у столярі піти - хліб треба купувати (Чуб. II)]. Ходить на -тки, итти в -тки - ходити, іти на заробітки, зарібкувати. Ходить по -ках - ходити по наймах, по заробітках. Живущий -ками - зарібник, зарібний, зароблящий. Где есть -ки (заработковый) - заробітний. [Край заробітний (Сл. Гр.)]. Есть - ки где - заробіточно, заробітно де. [Тепер заробіточно не тільки в Харкові, але й на селі (Харк. п.)]. Лёгкий -ток - легкий хліб.
    * * *
    1) ( плата за работу) заробі́ток, -тку; диал. зарі́бок, -бку, заро́бок, за́ріб, -робу
    2) ( работа по найму) заробі́ток

    \заработок тки — мн. заробі́тки, -ків

    Русско-украинский словарь > заработок

  • 79 зарезать

    -ся см. Зарезывать, -ся.
    * * *
    I зар`езать
    сов.
    1) зарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, мног. порі́зати; ( свиней) заколо́ти, -колю́, -коле́ш, мног. поколо́ти
    2) ( загрызть - о хищных животных) загри́зти и мног. позагриза́ти, розде́рти, -дере́, розідра́ти (роздере́), мног. пороздира́ти
    3) ( загнать быстрой ездой - о лошадях) загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти, підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш
    4) (перен.: поставить в безвыходное положение; погубить) зарі́зати

    хоть \зарезать ре́жь (\зарезать ре́жьте) — хоч зарі́ж (зарі́жте); ( до зарезу) до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть

    II несов.
    заріза́ти

    Русско-украинский словарь > зарезать

  • 80 заречанин

    -чанна, Заречник, -чница зарічанин, зарічанка. [Превражії тії зарічани - вони живуть за водами (Приказка)]. -чане (собир.) - зарічня. [Посходилася вся зарічня]. Принадлежащий, свойств. -нам - зарічанський.
    * * *
    заріча́нин

    Русско-украинский словарь > заречанин

Страницы

См. также в других словарях:

  • Зар — Зар: Зар (село), Нагорный Карабах Зар (село, Армения) Зар (село, Южная Осетия) Зар  одно из названий растения зира (Cuminum cyminum) …   Википедия

  • зар — берді. жерг. «Алшы» деп өтінді, жалынды. Жақсының жүзі жәндетті, Бір көруің ғанибет ті. Жаманның ісі міндет ті, З а р б е р с е алушы болма! (Ы. Алтынсарин: Жеті ғасыр., 2, 16). Зар етіне түсті. Қыран құс бабына келді, аңға салуға жарады д.м.… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • зар. — зар. заряд зар. заряжающий зар. заработок заработный Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • зарёй — нареч. обстоят. времени; = зарёю 1. На рассвете. 2. Ранним вечером. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ЗАР — зерноочистительный агрегат рисозерновой Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ЗАР запасной аэропорт авиа …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ЗАР — Золото. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • зарёв — (РСЯР) …   Словарь употребления буквы Ё

  • зарёй — [заря] …   Словарь употребления буквы Ё

  • заріз — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • заріза — іменник жіночого роду діал …   Орфографічний словник української мови

  • зарік — іменник чоловічого роду розм …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»