-
1 заручений
affianceed, betrothed -
2 заручений
betrothed, engaged -
3 заручений
просва́танный; помо́лвленный; обручённый -
4 заручений
zaruczenyjприкм. -
5 заручений
nişanlı -
6 affianceed
-
7 betrothed
-
8 zaręczony
заручений -
9 нышанлы
заручений ВН, СБ. -
10 Обрученик
заручений. -ница - заручена. -
11 нышанны
заручений, засватаний, жених, наречена Б, Г, СЛ, СГ; нышанны отур- ходити зарученими, засватаними СЛ. -
12 шаллы
заручений СБ; див. шан. -
13 шанлы
заручений, мічений О. -
14 шанны
заручений, засватаний, наречений, наречена, чоловік, дружина Б, У, К, СК. -
15 affianced
-
16 betrothed
adjзаручений, заручена; засватаний, засватанаthe betrothed pair — наречений і наречена, заручені
* * *I nнаречений; нареченаII aзаручений; засватаний -
17 engaged
adj1) заручений, засватаний2) зайнятий; тел. «зайнято»3) зацікавлений4) який займає певну позицію (у боротьбі)* * *a1) заручений2) зайнятий -
18 handfast
1. n1) удар по руках (при укладенні угоди)2) заручення; заручини; шлюбний контракт2. adj1) заручений; засватана2) скупий3. vзаручати* * *I n; іст.1) міцне стиснення ( рукою); захват3) заручення, заручини; шлюбний контрактII a; іст.1) заручений2) скупийIII v; іст. -
19 plighted
adj1) обіцяний2) заручений; засватанийplighted lovers — заручені, засватані
* * *[`plaitid]a1) обіцяний2) заручений -
20 ringed
adj1) позначений кружком2) окільцьований; з кільцем; у кільцях3) заручений; одружений; заміжня4) у формі кільця; кільцеподібний; кільчастий5) зігнутий у кільце* * *[`riçd]a2) з каблучкою, з перснем; у перснях; заручений; одружений; заміжня3) у формі кільця; кільцеподібний; кільчастий; зігнутий у кільце; окільцьований
- 1
- 2
См. также в других словарях:
заручений — на, не, Пр. Заручений; такий, хто обіцяв женитися. Моя раїречка з другым заручена, ой, не буде она моя жена. (н. п.) … Словник лемківскої говірки
заручений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити. || у знач. ім. зару/чений, ного, ч.; зару/чена, ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручили … Український тлумачний словник
заручений — ім. Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд заручин; обручник … Словник церковно-обрядової термінології
заручений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зрукуваний — заручений … Лемківський Словничок
зарукований — а, е, зах. Заручений … Український тлумачний словник
зговорений — а, е, заст. Заручений, засватаний … Український тлумачний словник
зрукований — а, е, зах. Заручений … Український тлумачний словник
заручена — жін. до заручений … Словник церковно-обрядової термінології
обручник — Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд обручин; заручений ім … Словник церковно-обрядової термінології
зрукований — на, не, Вр. Заручений … Словник лемківскої говірки