-
1 зарука
см. заручка -
2 зарука
прост. см. заручка -
3 зарука
-и θ. (απλ.) βλ. заручка. -
4 зарукавник
зарука́вник -
5 заручка
-
6 поручительство
-
7 залог
1) (имущества) заставляння, застава, застанова (майна);2) (что-л. заложен. и отвлеч.) застава (ум. заставочка, -вонька), застанова, застав (-ву), заклад (-ду); (денежный) зарука (грошова). [Ті гроші не пропадуть! адже Ганна дала заставу (Крим.). Кожух у застанові (Н.-Вол. п.)]. В -лог - на (или в) заставу, застав, на (в) заклад и т. д. [Я дам свій білет у застав (Свидн.). У заставу брав що було: і кожухи, і коралі, і справу усяку хазяйську (М. Лев.). Поніс чоловік до жида свій ціп на застанову (Лебед. п.)]. Давать в -лог что - давати, дати в (на) заставу (застав и т. д.) що, заста(но)вляти, заста(но)вити що, (о недвиж. имуществе) записувати, записати у заставу (застанову) що. Давать -лог - давати, дати, класти, покласти заставу (застав и т. д.). Давать что под -лог - давати, дати що під застав (заставу, застанову и т. д.). [Гроші давав людям під застав, або на відробіток (М. Лев.)]. Брать в -лог что - брати, узяти у (или на) заставу (застанову, застав) що. [Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного (Чуб. V)]. Выкупать ис-под -лога - викупати и викупляти, викупити заставу, застанову, застав, заставщину или викупати, викупити з (з-під) застави, застанови, заставу що. Под -лог положенный, отданный - заставлений, застановлений, заставний. Биться, бить, ударить о -лог - битися, побитися, заходити, зайти, іти, піти в заклад (навзаклад, реже об заклад), закладатися, закластися, заставлятися, заставитися, (пров.) заложатися, заложитися; см. Заклад;3) (порука, обеспечение) зарука, запорука, порука, забезпека (чого и чому), завдаток (-тку) чого; срвн. Порука. [Запорука нашої майбутности. В цьому безупинному шуканні маємо забезпеку й нашого розвитку на прийдущі часи (Єфр.). Хай вона (рука) буде завдатком нашого будучого щастя (Коцюб.)]. -гом этого является… - запорука, зарука цьому є… -лог любви - запорука кохання (любови);4) (засада) залога, засідка, засіди (-дів), залягання;5) (давно непаханное поле) обліг, переліг (-логу);6) грам. - стаж (-ну). Действительный, страдательный -лог (глаголов) - прямий, переємний стан (дієслів).* * *I1) заста́ва; заставля́нняотдава́ть, отда́ть в \залог г — віддава́ти, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву, заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти
2) (перен.: свидетельство, доказательство чего-л.) запору́каII грам.стан, -уIII( давно не паханная земля) перелі́г, -ло́гу -
8 порука
1) запорука, зарука, порука в чому, чому, чого. [Запорука щасливого життя, доброго розвитку. Де ті сили для боротьби? Де той гарт, що міг-би служити порукою перемоги? (Коцюб.)];2) ручання, зарука, порука за кого, за що; (письменная) рукої[є]мство. [Таковий маєть наперед по собі поруку або рукоємство дати (Статут Лит.)];3) (лицо, поручитель, -ница) поручник, -ниця, заручник, -ниця, ручитель, -телька, рукоїмця (общ. р.). [Без поручника не дали грошей (Лев.). Рукоїмця, которий ручиться за кого, повинен виплатити за того (Ст. Лат.)]. В -ку - на запоруку, на поруку, на заруку. -ка за меня, нас и т. п. - моя, наша запорука, зарука, порука. Круговая -ка - кругова, гуртова, спільна за(по)рука, порука. Отпустить или взять на -ки - пустити, взяти на поруки. [Пораяв нам удатися до слідчого та випрохати Івана на поруки].* * *1) ( ручательство) пору́ка2) ( залог) запору́ка, зару́ка -
9 гарантия
ґарантія, забезпека, убезпека, запорука, зарука.* * *гара́нтія; диал. запе́внення -
10 зарукавье
1) ( расшитый нарукавник) зарука́вок, -вка, нарука́вник2) ( браслет) брасле́т, обру́чка -
11 неустойка
1) см. Неустой 2;2) (неисполнение условия) недодержування, оконч. недодержання умови. При -ке - якщо (коли, як) не додержано (було, буде) умови, якщо (коли, як) не додержить (не додержать и т. п.) умови;3) недодержка, (стар.: гарантия) зарука, (пеня) пеня. [Коли я порушу сю нашу угоду, то повинен буду платити заруку противній стороні п'ятсот кіп (250 рублей) грошей литовських (Ор. Левиц.)]. Условие заключено с -кою в сто рублей - умову складено з недодержкою в сумі сто карбованців.* * *недотри́мка -
12 обеспечение
(действие, предмет, слово) забезпечення, убезпечення, забезпека, запевнення, застереження; (залог) зарука, застава, убезпека. Срв. Гарантия. Давать всевозможные -ния - давати усякі-можливі забезпечення, запевнення. Представить что-л. в -ние - покласти (дати) що-небудь у (на) забезпечення.* * *1) ( действие) забезпе́чення, убезпе́чення, забезпе́чування, убезпе́чування; забезпе́ка2) (материальные ценности, деньги; гарантия) забезпе́чення -
13 поручительство
порука, зарука, запорука, поруки (р. порук), (письменное) рукоємство. В - ство (представлять, давать что) - на заруку, на (за)поруку (по)давати, (по)дати що. Под чьё -ство (занимать деньги) - за чиєю порукою. [Жид дає, але не инакше, як за порукою (Тобіл.)].* * *поручи́тельство, пору́чництво; ( порука) пору́ка -
14 протекция
протекція; зарука, підпора, допомога, охорона. Иметь -цию - мати протекцію, мати руку.* * * -
15 гарантия
-
16 залог
-
17 обеспечение
забеспячэнне; забесьпячэньне* * *ср. -
18 порука
— (узяць, адпусціць) на парукі
См. также в других словарях:
зарука — порука, залог, гарантия Словарь русских синонимов. зарука сущ., кол во синонимов: 4 • гарантия (14) • залог … Словарь синонимов
зарука — зар ука, и … Русский орфографический словарь
зарука — и, ж., розм. 1) Те саме, що протекція. 2) рідко. Те саме, що запорука 1) … Український тлумачний словник
зарука — казуар … Краткий словарь анаграмм
зарука — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
зарука — грошова сума, яку сторона зобов’язувалася сплатити у випадку порушення нею судового рішення … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зарука́вье — я, род. мн. вий, дат. вьям, ср. 1. Расшитый, украшенный драгоценностями нарукавник у старинных платьев. У меня есть зарукавья, шитые шелком, кораллы, ожерелья. Гоголь, Майская ночь. 2. Старинный браслет, надевавшийся поверх рукава. А как выточил… … Малый академический словарь
вадіум — зарука … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Зарукавник — м. разг. Чехол до локтя, надеваемый поверх рукава для предохранения его от загрязнения, износа во время работы; нарукавник. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Зарукавье — I ср. Старинная расшитая, украшенная драгоценностями манжета женского платья. II ср. Браслет, надеваемый поверх рукава. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
зарукавье — я; мн. род. вий, дат. вьям; ср. 1. Расшитый, украшенный драгоценностями нарукавник у старинных платьев. Вышивать з. 2. Старинный браслет, надевавшийся поверх рукава … Энциклопедический словарь