зарозуміло

См. также в других словарях:

• зарозуміло — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• зарозуміло — Присл. до зарозумілий …   Український тлумачний словник

• зарозуміватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• зарозумілець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• зарозумілий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• зарозумілість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• зарозуміння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• зарозумітися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• зарозумілий — 1) (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, уважаючи себе в чомусь вищим від інших), гордий, гордовитий, погордливий, погордий, бундючний, пихатий, пишний, чванливий, гоноровитий, гонористий, пиндючний, пиндючливий, пиховитий,… …   Словник синонімів української мови

• зарозуміватися — а/юся, а/єшся, недок., зарозумі/тися, і/юся, і/єшся, док. Почати поводитися гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому небудь вищим від інших; зазнаватися …   Український тлумачний словник

• зарозумілець — льця, ч. Той, хто поводиться зарозуміло …   Український тлумачний словник