зареєстрований

См. также в других словарях:

• зареєстрований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• зареєстрований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зареєструвати. || зареєстро/вано, безос. присудк. сл. •• Зареєстро/ваний дохі/д сукупний офіційно підтверджений грошовий дохід особи, основа для оподаткування. Зареєстро/ваний ма/клер член біржі, який купує та… …   Український тлумачний словник

• зареєстрований — [зареийеистро/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• зареєстрований власник — особа або організація, ім’я якої з’являється у трансфертній книзі корпорації як істинний власник цінних паперів у цій фірмі під певною датою. Це ім’я ідентифікується з правом отримання будь яких привілеїв або оголошених дивідендів …   Глосарій термінів фондового ринку

• незареєстрований — а, е. Якого не зареєстрували …   Український тлумачний словник

• біржовий — а/, е/. Прикм. до біржа 1). Біржовий крах. Біржовий бум. || Який здійснюється на біржі. •• Біржова/ інтерве/нція втручання держави, банків та великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.… …   Український тлумачний словник

• вибори — ів, мн. Обрання шляхом голосування депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін. •• Альтернати/вні ви/бори вибори посадової особи в який небудь орган з двох або більше конкуруючих між собою кандидатів. Безпере/чні ви/бори… …   Український тлумачний словник

• громадянський — а, е. 1) Прикм. до громадянин 1). 2) Власт. свідомому громадянинові. || Спрямований на користь суспільства. •• Громадя/нська відповіда/льність встановлені нормами цивільного права юридичні наслідки невиконання або неналежного виконання особою… …   Український тлумачний словник

• іменний — а/, е/. 1) Помічений ім ям власника; з дарчим написом на чиє небудь ім я. •• Іменни/й вклад вклад, зареєстрований на певну особу. Іменні/ ці/нні папе/ри цінні папери, видані на ім я певної особи. 2) Пов язаний з яким небудь або чиїмсь ім ям.… …   Український тлумачний словник

• номінальний — а, е. 1) фін. Який виражається грошовою вартістю. •• Номіна/льна величина/ а) розрахункова, документально зафіксована, позначена величина, відносно якої здійснюється порівняння реальних величин, що відхиляються від неї; б) економічна величина,… …   Український тлумачний словник

• брокерська контора — окремий підрозділ члена біржі, що зареєстрований на біржі …   Глосарій термінів фондового ринку