Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

заносить

  • 1 заносить

    занести
    I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;
    2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;
    3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];
    4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;
    5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].
    II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.
    * * *
    I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и
    1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити
    2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти
    3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

    Русско-украинский словарь > заносить

  • 2 занашивать

    занести кому, куда,
    I. см. Заносить, занести 1 и 5.
    II. Занашивать, -ся, заносить, -ся (об одежде) - заношувати, -ся, заносити, -ся, замизкувати, -ся, замизкати, -ся. Заношенный - заношений, замизканий.
    * * *
    несов.; сов. - занос`ить
    зано́шувати, заноси́ти, -ношу́, -но́сиш

    Русско-украинский словарь > занашивать

  • 3 занести

    Занесть см. Заносить.
    * * *

    Русско-украинский словарь > занести

  • 4 завевать

    завеять
    1) завівати, завіяти. [Як завіяли вихри (Круш.)];
    2) (снегом, песком) вавівати, завіяти, замітати, замести, заносити, занести, закидати, закидати (снігом, піском). [Снігом дорогу завіяло. І замете піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.)]. Завеянный - завіяний, заметений, занесений, закиданий.
    * * *
    несов.; сов. - зав`еять
    завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти; ( заносить) зано́сити, -но́сить, занести́, -несе́ и мног. позано́сити; ( заметать) заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти

    Русско-украинский словарь > завевать

  • 5 задувать

    задуть
    1) (веять) задувати, задути, завівати, завіяти, повівати, повіяти, подихати, подихнути. -дул холодный ветер - задув (повіяв, подихнув) холодний вітер. Сюда -вает (безл.) - сюди підвіває, сюди тягне вітром;
    2) (тушить) задувати и задимати; сов. задути, задмухувати, задмухнути, гасити, загасити. Ветром -дуло свечу - вітром загасило (задуло) свічку;
    3) (заносить) завівати и завіювати, завіяти. Снегом -дуло дорогу - снігом дорогу завіяло. -вать во все лопатки - гнати (бігти) що-духу, на всі заставки, п'яти намастивши;
    4) (домну) задувати, задути що. Задутый - задутий. -ться - задуватися, бути задутим. [Задуто другу домну Кузнецького заводу (Вісті 1932)].
    * * *
    несов.; сов. - зад`уть
    1) задува́ти и задима́ти, заду́ти, -дму́, -дме́ш и -ду́ю, -ду́єш; (о ветре, пурге) завіва́ти, заві́яти
    2) (гасить, дуя) гасити (гашу́, га́сиш) и загаша́ти, загаси́ти, задува́ти и задима́ти, заду́ти
    3) мет. задува́ти, заду́ти

    Русско-украинский словарь > задувать

  • 6 занашивание

    1) (кому, куда) заношування; см. Заносить 1 и 5;
    2) -ние одежды - заношування, замизкування (одежі).
    * * *
    зано́шування

    Русско-украинский словарь > занашивание

  • 7 занёсший

    яки́й (що) зані́с; см. заносить 2)

    Русско-украинский словарь > занёсший

  • 8 засыпать

    заснуть
    I. засинати, засипати, засипляти, заснути, (о многих) позасинати, позасипати, позасипляти, поснути, об(і)снути, поспатися, (достаточно -нуть) поспатися. [Од маку дитина добре засинає (Звин.). Серед миру я лягаю, тихо засипаю (Куліш). Лягає на землю та й засипляє (Куліш). Промовляє ледве чутно, немов засипляючи (Л. Укр.). Плач-же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Шевч.). Встань, козаче, вже поспався, вже твій коник попасався (Пісня). Ніде ні гуку: все навкруг поснуло (Самійл.). Люди обляжуть, обснуть (Сл. Гр.). А нас тут не обікрадуть, як ми поспимось? (Звин.)]. Начать -пать - почати засин[п]ати, (образно) заводити очі. [Тільки почав заводити очі, коли тут щось як стукне в вікно]. -ть крепко - усиплятися, успатися, (о мног.) повсиплятися, обіснути; засинати, заснути, (о мн.) позасинати твердим (міцним) сном. [Люди саме повсиплялися добре. А мати заснула твердим сном і не почула, як я вийшла з хати]. Заснувший - заснулий, (о мн.) поснулі.
    II. Засыпать, засыпать - засипати, засипати, (-сиплю, -плеш и -пеш), присипати, присипати, закидати, закидати, (землею) засувати, засунути, загортати, загорнути, (о мног.) позасипати позасипувати, позакидати и т. д. що чим [Поховали; засипали домовину (Г. Барв.). Його житло засипле з неба сірка (Куліш). В кінці поля єсть тополя, могила під нею, - там Івася присипали сирою землею (Рудан.). Справжня просвіта має ту безодню закидати (Єфр.). Усі ями в земляній долівці позасипувано (Грінч.). Викопали деревину, пересадили, а яму не засунули (Звиног.). Викопали яму, вкинули туди вішалника і загорнули (Звиног.)]. -ть снегом, песком и т. п. (слегка) - запорошувати, запорошити, (сильно) заносити, занести, забуртити. [Се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера (Л. Укр.). Вікна забуртило снігом - нічого не видно (Мнж.)]. -ть рану чем-либо - за[при]сипати, за[при]сипати, затоптувати, затоптати, затрушувати, затрусити рану (виразку) чим. [Треба виразку затоптати синім камінцем (Богодухів). Як де попріло, - затрушують гречаним борошном (Грінч. II)]. -ть щебнем для сухости - вигрузити, висипати грузом. [Вигрузили перед хатою, то як тепер гарно, сухо (Сквирщина)]. -пать хворост чем-либо сыпучим при постройке плотины - засипати, сипцю давати. [Сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом (Сл. Гр.)]. Засыпанный - засипаний, (землёю) засунений, загорнений, (слегка) запорошений, (сильно) занесений; (о ране) засипаний, затоптаний, затрушений; (щебнем) вигружений.
    * * *
    I несов.; сов. - засн`уть
    засипа́ти и засина́ти, засну́ти и мног. позасипа́ти и позасина́ти; несов. засипляти
    II несов.; сов. - зас`ыпать
    1) засипа́ти, заси́пати, -плю, -плеш и мног. позасипа́ти; ( вопросами) закида́ти, заки́дати; (посыпая чём-л.) затру́шувати, затрусити, -трушу́, -тру́сиш и мног. позатру́шувати
    2) (сов.: начать сыпать) поча́ти си́пати

    Русско-украинский словарь > засыпать

  • 9 ил

    зеол. мул, (нанос) намул (-лу), (диал. гал.) намула, немола, шлям (-му), (глинистый) г[ґ]лей (-лею), (болотный) твань (-ни), тванюка, (на дне солён. озер) кал, калюка, пукал (- лу). Место реки, пруда, занесенное илом - замула, мулавина. Заносить, занести илом - замулювати и замуляти, замулити, (о мн. или местами) позамулювати и позамуляти що, (немного) примулити. [Багато тих перлів піски замулили (Черн.). І була-б трава, та позамулювало (Кан. п.)]. Заноситься, занестись илом - замулюватися и замулятися, мулитися, замулитися, (о мн.) позамулюватися; бути замуленим. [Над річкою городи позамулювались (Сл. Гр.)]. Наносить, нанести илу - намулювати и намуляти, намулити.
    * * *
    мул, -у, наму́л, -у; ( глинистый) глей, род. п. гле́ю

    Русско-украинский словарь > ил

  • 10 отшлёпать

    1) ( надавать шлепков) наля́скати, надава́ти ля́пасів
    2) ( пройти) відчала́пати, відхля́пати, відтьо́пати
    3) (заносить, затаскать одежду) затаска́ти; ( загрязнить) заяло́зити; ( обрызгать грязью) задри́пати

    Русско-украинский словарь > отшлёпать

См. также в других словарях:

  • заносить — См …   Словарь синонимов

  • ЗАНОСИТЬ — 1. ЗАНОСИТЬ1, заношу, заносишь. несовер. к занести во всех знач., кроме 7. 2. ЗАНОСИТЬ2, заношу, заносишь, совер. (к занашивать), что (разг.). Долгой ноской загрязнить, истрепать. Заносить пальто. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАНОСИТЬ — 1. ЗАНОСИТЬ1, заношу, заносишь. несовер. к занести во всех знач., кроме 7. 2. ЗАНОСИТЬ2, заношу, заносишь, совер. (к занашивать), что (разг.). Долгой ноской загрязнить, истрепать. Заносить пальто. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАНОСИТЬ — ЗАНОСИТЬ, заносный, занос и пр. см. занашивать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • заносить —     ЗАНОСИТЬ/ЗАНЕСТИ     ЗАНОСИТЬ/ЗАНЕСТИ, завевать/завеять, заметать/замести, запорашивать/запорошить, засыпать/засыпать, сов. затрусить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • заносить — ЗАНОСИТЬ, ошу, осишь; ошенный; совер., что. Истрепать, загрязнить ноской. З. рубашку. Заношенное бельё. | несовер. занашивать, аю, аешь. II. ЗАНОСИТЬ см. занести. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАНОСИТЬ 1 — ЗАНОСИТЬ 1, ошу, осишь; ошенный; сов., что. Истрепать, загрязнить ноской. З. рубашку. Заношенное бельё. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАНОСИТЬ 2 — см. занести. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • заносить — 1. ЗАНОСИТЬ см. Занести. 2. ЗАНОСИТЬ, ношу, носишь; заношенный; шен, а, о; св. что. Истрепать, загрязнить продолжительной ноской. З. рубашку. ◁ Занашивать, аю, аешь; нсв. Занашиваться, ается; страд …   Энциклопедический словарь

  • заносить — ЗАНОСИТЬ1, несов. (сов. занести), что. Перемещать (переместить) что л. куда л., взяв в руки или имея при себе; Син.: приносить [impf. to carry in, bring in, move in, take (something) in, supporting with the arms or body]. Каждый вечер Андрей… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • заносить(ся) — 1. заносить(ся) 1 за/нос/и/ть¹(ся)¹ (от за/нес/ти). 2. заносить(ся) 2 за/нос/и/ть²(ся)² [загрязнить(ся)]. 3. за/нос/и/ть/ся³ (от за/нес/ти/сь¹) …   Морфемно-орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»