Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

замінка

  • 41 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 42 Недокормок

    и Недокормыш (м. р.) недогодованець (-нця), недогодованок (-нка), (ж. р.) недогодованка, (заморыш) замірок (-рка, общ. р.), (прлг.) заміркуватий.

    Русско-украинский словарь > Недокормок

  • 43 привязанность

    любасць; любасьць; прывязанасць; прывязанасьць; прыхільнасць; прыхільнасьць
    * * *
    жен.
    (любовь) любасць, -ці жен., любоў, -бові и -бві жен., замілаванне, -ння ср.

    привязанность к семье — любоў да сям'і, адданасць сям'і

    (любовь) любоў, -бові и -бві жен., замілаванне, -ння ср.

    книга — моя давнишняя привязанность — кніга — мая даўняя упадоба (любоў)

    она — его старая привязанность — яна — яго старая сімпатыя (любоў)

    Русско-белорусский словарь > привязанность

  • 44 a

    I [eɪ] n; = A

    from A to Z — від поча́тку і до кінця́; доскона́ло; цілко́м

    2) амер. найви́ща оці́нка у ви́щій і сере́дній шко́лі

    straight A — "кру́гле відмі́нно"

    3)

    A 1 [ˌeɪ'wʌn], амер. A № 1 [ˌeɪˌnʌmbə'wʌn] — першокла́сний, відмі́нний; чудо́во, прекра́сно

    4) муз. ля
    II [eɪ], [ə]
    1) грам. неозначений артикль перед словами, що починаються приголосними і йотованими звуками: a dog, a horse, a union, a youth, a eulogy, a one і т.д. (перед словами, що починаються голосними звуками та німим h, вживається неозначений артикль an: an apple, an hour)

    it costs a penny — це ко́штує оди́н пе́нні

    a hundred of dollars, one hundred of dollars — одна́ со́тня до́ларів, сто до́ларів

    3) перед деякими іменниками і прикметниками, що виражають кількість

    a few — кі́лька, де́кілька

    a little — тро́хи, небага́то

    a great many, a good many — ду́же бага́то

    a dozen — дю́жина

    a score — два деся́тки

    4) (вживається замість the same - той са́мий, одна́ковий)

    all of a size — всі одна́кового (того́ са́мого) ро́зміру

    а) (each - ко́жний)

    twice [thrice] a week — дві́чі (три́чі) на ти́ждень

    an apple a day — одне́ я́блуко ко́жного дня

    twenty dollars a dozen — два́дцять до́ларів за дю́жину

    б) яки́йсь

    a Mr. George Grey — яки́йсь Джордж Грей

    English-Ukrainian transcription dictionary > a

  • 45 йер

    1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.
    2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г.

    Урумско-украинский словарь > йер

  • 46 хоҗа

    чоловік СБ-СК; хоҗаа вервидавати заміж СГ; хоҗа (й) а чых- виходити заміж Г, СЛ, СГСК; хоҗа-хары СЛ, хоҗа-хатын СМ чоловік і жінка; дэве хадар уланың болғанчас карға хадар хоҗаң босун хай у тебе буде чоловік убільшки з грака, ніж син з верблюда П; хороз осун да, хоҗан осун
    нас та оса, хоҗан нехай у тебе буде чоловік, хоча б навіть як півень
    який би не був, а все-таки твій чоловік СГ; пор. оҗа.

    Урумско-украинский словарь > хоҗа

  • 47 insurance valuation

    страхова оцінка; оцінка майна з метою страхування ( звичайно дорівнює вартості заміщення)

    The English-Ukrainian Dictionary > insurance valuation

  • 48 piece

    n
    1) кусок, шматок; частина

    piece by piece — кусками, частинами; поступово

    2) уламок, осколок

    to come (to fall) to pieces — розбитися на дрізки

    3) ділянка

    piece of water — водойма, басейн

    4) штука; певна кількість
    5) окремий предмет, річ
    6) картина; твір мистецтва; літературний (музичний) твір; п'єса

    to play a piece — муз. зіграти п'єсу

    7) монета (тж а piece of money)
    8) військ. гармати; гвинтівка; пістолет
    9) спорт. гімнастичний снаряд
    10) вставка; латка
    11) деталь; виріб, що обробляється
    12) барило вина
    13) амер. легкий другий сніданок
    14) зразок, взірець, приклад (поведінки тощо)
    15) розм. дівчина, жінка
    16) амер. місце; річ; багаж
    17) амер., розм. частка, пай
    18) (the piece) розм. питання
    19) шах. фігура

    piece of change (of jack) — кругленька сума, добрий куш

    piece of flesh — груб. молодичка, бабонька; дівка

    a piece of (good) luck — удача

    piece of goods — жарт. дівчина

    a piece of work — твір, праця

    all to pieces — змучений, знесилений; амер. цілком, повністю

    thirty pieces of silver — бібл. тридцять срібників

    to go (to come) to pieces — загинути, пропасти

    2. v
    1) з'єднувати в єдине ціле, збирати (складати) з кусочків

    to piece oneself — приєднатися, об'єднатися

    2) лагодити, латати, штопати
    3) текст. присукувати (нитку)
    4) розм. хапати шматки

    piece in — підкріпляти, посилювати

    piece off: to piece smb. off — амер., розм. позичати комусь гроші; дати комусь хабара

    piece on — прилагоджувати; додавати; приєднуватися; узгоджуватися

    piece together — з'єднувати, складати з частин

    piece up — лагодити, латати; перен. відновлювати

    * * *
    I [piːs] n
    1) шматок; частина; клапоть; pl уламки; осколки
    3) штука, шматок; певна кількість
    4) окремий предмет, штука
    5) картина; твір мистецтва; короткий літературний твір; стаття, замітка, повідомлення
    6) мyз. п'єса
    8) шашка; фішка ( в іграх); шax. фігура
    9) вiйcьк. вогневий засіб; знаряддя, гвинтівка, пістолет; cл. пістолет, "пушка"
    10) cпopт. гімнастичний снаряд
    11) деталь; виріб, який обробляється
    12) вставка, латка
    14) cл. легкий другий сніданок
    15) дiaл. шматок, скиба хліба
    16) зразок, приклад ( поведінки)

    a piece of (good) luck — удача

    18) дівчина, жінка
    19) cл. місце, річ; багаж
    20) cл. частка, пай ( у якій-небудь справі)
    21) ( the piece) справа, питання
    II [piːs] v
    1) з'єднувати (в єдине ціле; piece together); збирати зі шматочків; надставляти (одяг; piece down); relf приєднуватися; об'єднуватися
    2) лагодити, латати, штопати
    3) тeкcт. присукувати ( нитку)
    4) хапати шматки, перехопити ( перед обідом)

    English-Ukrainian dictionary > piece

  • 49 tin

    1. n
    1) олово
    2) біла жерсть
    3) бляшанка, консервна банка
    4) амер. олов'яний посуд; форма для печива; деко
    5) розм. гроші, дзвінка монета

    tin box — амер., розм. сумнівні доходи; темні джерела прибутків

    tin lizzie — амер. дешевий автомобіль, фордик

    straight from the tin — з перших рук; свіженький, незіпсований

    2. v
    1) консервувати, закупорювати в бляшанки
    2) консервуватися
    3) лудити, покривати оловом
    * * *
    I [tin] n
    2) луджене листове залізо, біла жерсть
    3) бляшанка; консервна банка
    4) aмep. олов'яний посуд; форма для печива; лист, деко
    5) cл. гроші; дзвінка монета

    straight from the tin — з перших рук, з першоджерела; свіженький, незіпсований, непошкоджений

    II [tin]
    1) олов'яний, зроблений з олова
    2) жерстяний, залізний, зроблений з жерсті

    a house with a tin roof — дім, що покритій жерстю

    a (little) tin god — пихатий дрібний чиновник; людина, що користується незаслуженною повагою; є "глиняний ідол"

    tin wedding — десята річниця весілля, "олов'яне" весілля

    tin box — aмep.; cл. сумнівні доходи, тіньові джерела прибітків ( політичного діяч)

    III [tin]
    1) υl. закупорювати в бляшанки; консервувати

    to tin fruit [fish, milk] — консервувати фрукти [рибу, молоко]; консервуватися

    2) лудити, покривати оловом

    English-Ukrainian dictionary > tin

  • 50 заминка

    1) (в деле, в разговоре) запинка, заминка; см. Замедление;
    2) (глины) замішування (глини).
    * * *
    зами́нка; затри́мка; ( в речи) запи́нка

    Русско-украинский словарь > заминка

  • 51 мужний

    и Мужнин чоловіків (-кова, -кове), чоловічий, мужів (-жева, -жеве), (диал.) мужиків (-кова, -кове); мужній. [Жінка володіючи чоловіковим добром, мусить його довги сплачувати (Грінч.). Він підбиває мирян відібрати у вдови чоловічий наділ (Мирн.)]. -няя жена - мужня жона. [Я тут не пройдисвітка якась, а мужняя жона (Богодух.)]. -ний или -нин брат - чоловіків (мужів) брат. -няя власть - чоловікове (мужеве, мужнє) право. [Є справи, тату, де вже ні батьківське, ні мужнє право не мають сили (Л. Укр.)].
    * * *
    чолові́ків, -кова, -кове

    му́жняя жена́ — замі́жня́ (заму́жня) жі́нка

    Русско-украинский словарь > мужний

  • 52 возаш

    Г. ва́заш -ам
    1. ложиться, лечь. Кумык возаш лечь ничком; комдык возаш лечь на спину; малаш возаш лечь спать; каналташ возаш лечь отдохнуть; мландыш возаш лечь на землю; шӧрын возаш лечь на бок; кӱзен возаш взобравшись, лечь.
    □ Тул тӱреш возат – йӱлет, вӱд тӱреш возат – нӧрет. Калык мут. К огню ляжешь – обгоришь, к воде ляжешь – промокнешь.
    2. падать, упасть; опускаться, валиться на землю вниз. Лышташыже пушеҥге деч мӱндыркӧ ок воч. Калык мут. Листья недалеко падают от дерева.
    3. падать, упасть, ложиться на кого-что-л. Пыл кечым петырыш, мланде ӱмбак ӱмыл возо. В. Иванов. Туча заслонила солнце, на землю пала тень.
    4. выпадать, выпасть (об осадках). Теҥгече кас велеш мамык лум возын. В. Косоротов. Вчера к вечеру выпал пушистый снег.
    5. входить, войти в свои берега (о реке). Ташлыше вӱд эркын-эркын шке серышкыже возеш. «Ямде лий!». Паводковая вода подстепенно входит в свои берега. Ср. пураш.
    6. перен. ложиться, лечь, падать, выпасть на кого-что-н., приходится на чью-н. долю. Кертам мо мардежла илен, шоналте, Кунам элемын сомыл возын вачышкем. Р.-Горохов. Могу ли я жить беспечно, подумай, когда заботы о Родине легли на мои плечи
    7. перен. падать, пасть на кого-чего-н.; касаться кого-чего-н. (о чем-н предосудительном). Уло йолаже Васька ӱмбак вочшаш, – умылтара Роман Матвей. А. Эрыкан. Вся вина должна пасть на Ваську, – объясняет Роман Матвей.
    8. перен. причитаться кому-н., подлежать уплате за что-н. – Тиде тылзыште пашадар сайынак возеш докан. А. Мурзашев. – В этот месяц, наверно, получим хорошую зарплату.
    9. полегать, полечь (о злаках). А шурно велын, мардеж дене лап возын, товаҥын тодышталтын. В. Косоротов. Зерно осыпалось, хлеба от ветра полегли, спутались, погнулись.
    10. сбиваться, сбиться (о масле). Ӱй возын масло сбилось.
    □ Вӱдым шӱшкын, ӱй ок воч. Калык мут. Из воды масло не сбивается.
    11. отделяться, отделиться (о коре дерева). Шошым пушеҥге шӱм сайын возеш. Весной древесная кора отделяется легко.
    12. безл. возеш приходиться, прийтись кому-л. что-л. делать. Качын шинчажат йылгыжеш, окса калтажым ончалеш, сатум ончалеш. Мом ышташ, налаш возеш. М. Шкетан У жениха глаза разгорелись, то на кошелёк посмотрит, то на товар посмотрит. Что поделаешь, придётся покупать. – Кызыт илышым угыч тӱҥалаш возеш ыле гынат, мый тиде корнымак сайлен налам ыле. А. Эрыкан. – Если бы мне пришлось теперь начинать жизнь сначала, то я бы выбрал этот же путь. Ср. логалеш.
    13. с деепр. др. глагола выступает в роли вспом. глагола, выражает: а) направленность однократного действия сверху вниз. Волен возаш упасть; кӱрлын возаш оторваться; лектын возаш выпасть, шаланен возаш разбиться, разрушиться. б) законченность и мгновенность действия. Черланен возаш заболеть; помыжалт возаш проснуться; ямдылалт возаш приготовиться.
    ◊ Ушеш возаш прийти на ум, вспомнить. Ушешем возо: мӱндырнак огыл казённый дом лийшашлык. Г. Ефруш. Я вспомнил: недалеко должен быть казённый дом. Шинча возаш сглазить. Азалан шинча возын. Ребёнка сглазили. Шинчаш возаш бросаться в глаза, привлекать внимание. Ӱдыр капеш шулдалеш, Шинчаш возаш тӱҥалеш. «Мар. кален.». Девушка подрастёт, начнёт бросаться в глаза. Йоча койышыш возаш 1) впасть в детство, терять рассудок от старости. Ковам ынде йоча койышыш возын. Моя бабушка теперь впала в детство. 2) поступать неразумно, как дети. Тыге чылт шиждеак, йоча койышыш возат. В. Юксерн. Так совершенно неожиданно впадаешь в детство. Шӱмыш, чоныш возаш запасть в сердце, в душу. Ачан мутшо йочан шӱмыш келгын возын. В. Юксерн. Слова отца глубоко запали в душу ребёнка. Тӱс гыч возаш спасть с лица, побледнеть. Черланен кийыме деч вара тудо тӱс гыч возын. После болезни он спал с лица. Кагазеш возаш ложиться на бумаге, писаться. Молгунамсе семын, ой кагазеш йытыран, рашкемышын ок воч. С. Чавайн. Мысли не ложатся на бумагу аккуратно и ясно, как прежде. Корныш возаш вступать, вступить на путь; начинать вести какой-л. образ жизни. – Шӱжарем, – мане тудо (Сергей), – тый ачанан ойлымыжым монденат, йоҥылыш корныш вочнет. Н. Лекайн. – Сестричка моя, – сказал Сергей, – ты забыла наказ нашего отца, хочешь встать на ложный путь. Шонымашыш возаш погрузиться в глубокое раздумье. Ойгыш возаш впасть в горе.
    II -ем
    1. писать, написать. Йоҥылыш возаш описаться, сделать ошибку в письме; угыч возаш переписать.
    □ Арава чуриян изи ӱдыр предложенийым доскаш воза. В. Бояринова. Веснушчатая девочка пишет на доске предложение.
    2. писать, написать что-н.; сочинять, создавать какое-н. произведение. Тиде книгам пеш ушан еҥвозен. Н. Лекайн. Эту книгу написал очень умный человек. Музыкым композитор кок ий годым возен. «Мар. ком.». Музыку композитор писал в течение двух лет.
    3. писать, написать что-л. о ком-н. о чём-н.; сообщать или выражать что-н. письменно. Ешарен возаш приписать что-л.
    □ Чӱчкыдын мемнан нерген газетыш возат, радио дене ойлат. И. Иванов. О нас часто пишут в газете, передают по радио.
    4. писать, написать; обращаться кому-н. письменно, посылать письма. Кӧлан тыге письмам возет? В. Иванов. Кому это так пишешь письмо?
    5. записывать, записать кого-что, внести в список, включить в состав чего-н. – Тугеже те фронтовик-влакын спискыштым возынеда. Эн тӱр пӧрт гычын возаш тӱҥалына. М. Казаков. – Так, вы хотите составить список фронтовиков. Начнём записывать с самого крайнего дома.
    6. записывать, записать что-л.; отметить письменно для памяти. Сакар мынярым пуэн, Чужган тунарымак возен. С. Чавайн. Сколько Сакар отдал, Чужган столько же и записал.
    7. выписывать, выписать что-л.; написать для выдачи кому-н. Весовщик шофёрлан накладнойым возыш. Весовщик выписал шофёру накладную.
    8. заполнять, заполнить что; вписать нужные сведения во что-н. Анкетым возаш заполнить анкету.
    // Возен лукташ выписать что-л. откуда-л. Библиотекарь: «На, латвизымше декабрь деч ончыч кӧ книгам налын да конден огыл, возен лук...» В. Исенеков. Библиотекарь: «На, выпиши, кто брал книги до пятнадцатого декабря и не принёс». Возен налаш
    1. переписать что-л., списать, скопи ровать. (Онтон) лудын лектешат, оҥай ойым, мут савыртышым посна тетрадьыш возен налеш. А. Эрыкан. Онтон, прочитав книгу, переписывает интересные выражения, речевые обороты в особую тетрадь. Цифрым мут дене вашталтен возен налза. «Мар. йылме». Спишите, заменив цифры словами. 2) переписать, сделать список кого-чего-н. Шешке, (мариет) мом пуа, мо-мо тышан кодеш, тудым чыла кагазеш возен налына. Д. Орай. Сноха, что тебе отдаёт муж, что здесь остаётся, это всё перепишем на бумагу. 3) списать что-д. у кого-л.; написать, позаимствовав у другого и выдав за свою. – От умыло гын, молан полышым от йод, мӧҥгысӧ пашам еҥын тетрадьше гыч возен налаш тыршет? Б. Данилов. – Если ты не понимаешь, почему не просишь помочь, а стараешься списать домашнее задание с чужих тетрадей? 4) записать что-л.; отметить письменно для памяти. Вет мом каласымым ушышто чыла кучаш ок лий, тӱҥжым возен налаш кӱлеш. В. Иванов. Ведь всё сказанное невозможно запомнить, главное нужно записать. 5) записать кого-что; нанести голос, музыку и т.п. на плёнку при помощи специального аппарата. Ӱмаште концерт дене районыш мийышна, тушто саде концертым магнитный лентыш возен нальыч. М. Рыбаков. В прошлом году мы ездили в район с концертом, там этот концерт записали на магнитную ленту. Возен ончыкташ описать кого-что; изобразить что-н., рассказать о ком-о чём-н. в письменной речи. Повестьыште автор марий ялын Кугу Отечественный война жапысе илышыжым возен ончыктен. В повести автор изобразил жизнь марийской деревни в годы Великой Отечественной войны. Возен пытараш
    1. дописать что-л. (до конца). Сочиненийым возен пытараш дописать сочинение. 2) исписать; заполнить знаками письма. Окна кӱр гай кылмен. Тушто мом гына возен пытарыме огыл. В Иванов. Замёрзшее окно сплошь исписано. 3) исписать, израсходовать на писание. Чыла кагазым возен пытарышна. Всю бумагу исписали. Возен шогаш
    1. писать что-л. кому-л. или куда-л. (постоянно), переписываться. Ончыч нуно серышым коктынат чӱчкыдынак возен шогеныт. А. Юзыкайн. Сначала они оба часто писали письма. Газетышкат вера нерген эре возен шогыман. М. Шкетан. И в газету нужно постоянно писать о религии. 2) записывать что-н. (постоянно). Мом ужметым, колметым, пайдале гын, эреак возен шого. В. Косоротов. Увиденное, услышанное тобою, если полезно, постоянно записывай. Возен шындаш
    1. написать. Эн ончыч вуймутым возен шындыман. В. Сапаев. Сначала нужно написать заголовок. 2) записать. Вачай --- кочажын ойлымыжым тӱрыснек возен шында. К. Васин. Рассказ дедушки Вачай записывает полностью.
    ◊ Возен моштымаш нравописание. Пале мутым возен моштымаш правописание прилагательных. Ср. сераш.
    III -ем
    1. ронять, уронить, выронить, сбить кого-что-н. Кид гыч возенат оксам, муын угыч ойгым. Г. Микай. Выронив деньги из рук, он снова нашёл себе горе. А шошым, манеш, кугу лудым чоҥештыме гыч возенам. М. Шкетан. А весной, говорит, с полёта сбил большую утку
    2. снимать, снять, сдирать, содрать (кору с дерева). Нийым возен ик нумалтышым нидымат, каяш тарванышым. М.-Азмекей. Содрав лыко и связав одну вязанку, я собрался идти.
    3. сбивать, сбить, пахтать (масло). Шупшылмо шӧр деч «сепаратор» манме машина дене ӱмбалым вигак ойырен, ӱйым возаш лиеш. М. Шкетан. Выделив сепаратором сливки из цельного молока, можно сразу пахтать масло.
    IV -ем диал. снимать, снять, фотографировать, сфотографировать кого-что-н. Шарнашлан мемнам ик гана возо. На память сфотографируй нас один раз.
    V прил. достаточный на один воз, для одного воза (возлан ситыше). Купышто ик возаш шудым ямдылышна. В болоте мы заготовили сено на один воз. Ср. возлык.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > возаш

  • 53 фемінізм

    ФЕМІНІЗМ - соціально-політичний, культурний та інтелектуальний рух, спрямований як на досягнення рівних прав жінок, так і на встановлення нового порядку, в якому стандарти і система цінностей не визначалися б чоловічими мірками. Ф. виростає на ґрунті фундаментальної констатації маскулінного характеру наявної культури та цивілізації Я. вним та неявним чином особливості чоловіка підносяться до рівня загальнокультурного нормативу, зразка, ототожнюються із людським як таким; жінка ж та "жіночість" зводиться лише до конкретного сущого серед інших сущих, набуває статусу "Іншого". Метафізичне значення Ф. полягає у введенні фемінності до складу передумов людського буття, його загальнозначущих і невід'ємних ознак В. сучасній, особливо західній, культурі Ф. зажив значної популярності та впливу на суспільство. Хоч Ф. став глобальним феноменом, він не становить єдиної ідеології. Вирізняють три хвилі Ф. Перша виникла в кін. XVIII ст. і пов'язана з творами Мері Волстоункрафт. Вимоги економічної та професійної рівності з чоловіками складають основний зміст цього періоду. Особливе значення для розвитку Ф. має праця Симони де Бовуар "Друга стать" (1949), в якій обґрунтована думка про стать як біологічну передумову та гендер як соціально нав'язану роль; жінка ідентифікується з "Іншим", тобто відмінним та неповноцінним. Від серед. XX ст. спостерігається розгортання "другої хвилі" Ф., пов'язаної з політичними зрушеннями 60-х рр. та виходом у світ низки теоретичних праць, що змінили світогляд та стратегії феміністичного руху (Беті Фрідан "Жіночі таємниці" (1963), Дж. Грієр "Жіночий євнух" (1970) та ін.). Головна мета цього періоду - створення нової політичної ідентичності жінок на ґрунті права та публічної емансипації. Третя хвиля (70-ті рр.) зосереджується на виявленні расових, класових, тендерних, сексуальних та інших відмінностей. Сучасний феміністичний рух становить собою доволі неоднозначне явище. В ньому існують різноманітні підходи та напрями, котрі відображають широкий спектр потреб та інтересів: ліберальний (пошук шляхів інтеграції жінок в існуючу соціополітичну систему); марксистсько-соціалістичний (заклик до класової боротьби як засобу знищення економічної експлуатації, що є основною причиною пригнічення жінок); радикальний (доведення політичного характеру гетеросексуальних відносин); лесбійський (визнання репресивної сутності гетеросексуальних тендерних ролей); сепаратистський (виключення чоловіків із кола вирішення проблем); екологічний (ототожнення екологічної кризи із процесами патріархального домінування, на основі виявлення спорідненості фемінності з природою); чорний (заперечення універсальності білого середньокласового Ф., пропозиція замінити слово "Ф." на більш загальне поняття "вуманізм" ("иютаnism")); культурний (визнання за жінками особливих здатностей до творчості, що обумовлюють "особливий жіночий шлях пізнання"); християнський (виправлення спотвореного культурою місця жінки в християнстві); метафізичний (пошук порятунку в духовному вдосконаленні жінки) та ін. Загальні проблеми феміністичної думки охоплюють виникнення та формування тендеру, статі, сексуальності, жіночої тілесності; репресивність патріархальної влади; жіночу підпорядкованість та визначення шляхів емансипації жінок у всіх сферах життя. Але якщо для "старого" Ф. характерним було обстоювання ідеї рівності, то "новий" Ф. зосереджує свої зусилля на пошуках відмінностей та обґрунтуванні їх легітимності. Теоретично Ф. перетинається з такими інтелектуальними напрямами, як: біологічний детермінізм (заперечення вроджених "жіночих" якостей); деконструктивізм (запозичення у Дерриди поняття "фалоцентризм культури"); есенціалізм (визнання існування природно/біологічно заданих суттєвих характеристик фемінності); конструктивізм (гендерні ознаки є соціальними конструктами); постколоніальна теорія (ідентифікація жінки з "Іншим" як відмінної, неповноцінної та залежної від пануючої групи особистості); постмодернізм (критика підвалин наявної культури) та ін.
    О. Гомілко

    Філософський енциклопедичний словник > фемінізм

  • 54 against

    [əʹge(ı)nst] prep
    1. противодействие чему-л. или несогласие с чем-л.
    1) против

    to fight against smb., smth. - бороться против кого-л., чего-л. /с кем-л., чем-л./

    to warn against smth. - предостерегать против чего-л.

    to vote against smb., smth. - голосовать против кого-л., чего-л.

    are you for or against the plan? - вы поддерживаете этот план или нет?

    2) вопреки

    I have trusted you against everything - я верила вам несмотря ни на что /вопреки всему/

    to hope against hope - надеяться вопреки всему; не терять надежды в безнадёжном положении

    against the sun - в сторону, противоположную движению солнца, с запада на восток

    against the hair /the grain/ - а) тех. против волокна; б) против шерсти; не по вкусу, не по душе

    over against - напротив, на противоположной стороне

    3. местоположение около чего-л., рядом с чем-л. у
    4. 1) соприкосновение или столкновение с чем-л. по, о, к

    to bump against smth. - удариться обо что-л.

    2) опору к, на

    she was sitting up in bed propped against pillows - она сидела в кровати, обложенная подушками

    5. фон, на котором выделяется какой-л. предмет на (фоне); по сравнению

    the yellow stands out against the black - жёлтое резко выделяется на чёрном

    the trees were dark against the sky - на фоне неба деревья казались тёмными

    6. предохранение от чего-л. от

    to protect against diseases - предохранять /защищать/ от заболеваний

    he wrapped in a blanket against the cold of the night - он завернулся в одеяло, чтобы ночью не замёрзнуть

    7. подготовку к чему-л. про, на

    to save money against the rainy day - откладывать деньги про /на/ чёрный день

    8. состязание, конкуренцию, соперничество с чем-л. или с кем-л.

    to run against one's own record time - пытаться улучшить собственное время ( о бегуне)

    three accidents this year as against thirty in 1964 - три несчастных случая в этом году против тридцати в 1964

    10. 1) получение в обмен на что-л. или с записью на чей-л. счёт на, по, против

    to charge against smb.'s account - ком. записывать на чей-л. счёт

    payment against documents - ком. оплата по предъявлении документов, оплата против документов

    a drug sold against a written prescription - лекарство, продаваемое только по рецепту

    12. спец. в зависимости от, в функции (от)

    to plot y against x - построить график функции y по аргументу x

    НБАРС > against

  • 55 cut

    I
    1. [kʌt] n
    1. 1) порез; разрез
    2) резаная рана
    2. 1) резание
    2) глубина резания
    3. спец.
    1) разрез; пропил; выемка
    2) канал; кювет
    3) насечка ( напильника)
    4. сильный удар (мечом, кнутом и т. п.)

    to make a cut at smb. with a sword - нанести кому-л. удар мечом

    his face had been disfigured by a sabre cut - удар саблей изуродовал его лицо

    delayed [direct riposte] cut - задержанный [прямой ответный] удар ( фехтование)

    inside [upper] arm cut - удар по руке с внутренней [наружной] стороны ( фехтование)

    5. 1) отрезанный кусок; вырезка; срез

    a cut from the joint - кул. вырезка, филей

    breast cut - кул. грудинка

    2) настриг ( шерсти)
    3) отрез ( материи)
    4) отрезок
    6. 1) очертание, абрис, контур
    2) профиль
    7. 1) покрой ( платья)
    2) стрижка, фасон стрижки ( волос)
    8. 1) сокращение, снижение; уменьшение

    a cut in prices [in salary] - снижение цен /зарплаты/

    2) сокращение; вырезка части текста; купюра

    to make cuts in a play [in a film] - делать купюры в пьесе [в фильме]

    9. путь напрямик, кратчайший путь ( часто short cut)

    to take /to make/ a short cut - пойти кратчайшим путём

    10. оскорбление, выпад; насмешка; удар
    11. разг. прекращение знакомства

    to give smb. the cut direct - не замечать кого-л.; порвать с кем-л.

    12. разг. пропуск (занятий, собраний и т. п.)

    attendance was compulsory, and no cuts were allowed - посещение было обязательным, и никакие пропуски не разрешались

    13. разг. доля (заработка, дохода, выигрыша, добычи и т. п.)

    his agent's cut is 20 per cent - агент взимает /берёт/ с него 20% (гонорара и т. п.)

    14. разг. отдельный номер на долгоиграющей пластинке (песня, музыкальное произведение)
    15. проф.
    1) грамзапись
    2) сеанс грамзаписи
    16. гравюра на дереве ( доска или оттиск)
    17. карт. снятие ( колоды)
    18. кино монтажный кадр
    19. пролёт моста
    20. стружка ( станочная)
    21. хим. погон, фракция
    22. захват (с.-х. орудия)
    23. ж.-д. отцеп ( вагона)
    24. горн. выруб
    25. эл. отключение нагрузки
    26. австрал., новозел. отделённая часть стада (коров, овец)
    27. австрал., новозел. разг. телесное наказание (особ. в школе)
    28. спорт.
    1) удар мяча на правую сторону поля ( крикет)
    2) срезка мяча ( теннис)

    ♢ a cut above - намного лучше; на целую ступень выше

    a cut and thrust - пикировка, оживлённый спор

    the cut of smb.'s jib /of smb.'s rig/ - внешний вид кого-л.

    2. [kʌt] a
    1. разрезанный; срезанный; порезанный

    cut velvet - текст. бархат с разрезным ворсом

    2. скроенный
    3. шлифованный; гранёный
    4. сниженный, уменьшенный

    cut prices [expenditures] - сниженные цены [расходы]

    5. кастрированный
    6. разг. подвыпивший
    7. сл. разведённый, разбавленный; с примесями, нечистый ( часто о наркотиках)

    ♢ cut and dried /dry/ - заранее подготовленный; шаблонный, трафаретный (о мнении, доводах, планах и т. п.)

    3. [kʌt] v (cut)
    I
    1. 1) резать, разрезать

    to cut smth. in two - разрезать что-л. на две части

    to cut smth. in half /into halves/ - разрезать что-л. пополам

    to cut smth. to /in/ pieces - разрезать что-л. на куски

    to cut around the defence - воен. сделать прорыв с обходом противника

    2) нанести резаную рану

    to cut smb.'s head open - раскроить кому-л. череп

    the icy wind cut me to the bone - ледяной ветер пронизывал меня до мозга костей

    the butter was frozen hard and did not cut easily - масло сильно замёрзло, и его трудно было резать

    2. 1) срезать, отрезать

    I'll cut away the dead leaves - я обрежу /срежу/ завядшие листья

    to cut a piece of cake [a slice of cheese] - отрезать кусочек пирога [сыра]

    2) нарезать
    3. стричь, подстригать

    to cut one's hair - подстригать волосы, стричься

    4. (тж. cut down)
    1) сокращать, снижать; уменьшать
    2) сокращать путь, брать наперерез
    3) сокращать, урезывать; делать купюру

    the soliloquies in ❝Hamlet❞ are long, so they are often cut in the theatre - в «Гамлете» монологи очень длинные, поэтому в театре их часто сокращают

    5. 1) вырезать
    2) кроить (тж. cut out)

    to cut a pattern - сделать выкройку /патронку/

    6. 1) ударить; причинить острую боль

    how this rope cuts! - как режет эта верёвка!

    2) огорчать, обижать; ранить

    to cut to the heart /to the quick/ - ранить /поразить/ в самое сердце; задеть за живое

    7. пересекать, перекрещивать

    the path cuts the meadow diagonally - тропинка пересекает луг по диагонали

    this cuts across all my principles - это противоречит всем моим принципам; это идёт вразрез со всеми моими убеждениями

    8. перегрызать, прогрызать
    9. разг.
    1) удирать, убегать (тж. to cut and run)

    cut away now, I am busy - теперь беги, я занят

    cut! They are after you! - беги! Они гонятся за тобой!

    2) резко изменить направление, побежать в другую сторону
    10. разг.
    1) переставать, прекращать

    cut the noise! - перестаньте шуметь!

    cut! - стоп!, довольно!, выключить камеру! ( команда кинорежиссёра при киносъёмке)

    2) амер. лишать политической поддержки; голосовать против, вычеркнуть (чью-л.) кандидатуру
    11. разг. не замечать, не узнавать, игнорировать

    I took off my hat to her but he cut me dead - я поклонился ей, но она сделала вид, что не замечает /не узнаёт/ меня

    12. карт. снимать

    to cut for deal - снимать колоду для того, чтобы определить, кто должен сдавать

    to cut for partners - снимать колоду, чтобы определить партнёров

    13. делать антраша ( в танцах)
    14. жив. выделяться, выступать слишком резко

    colours that cut - цвета /краски/, которые режут глаз

    15. новозел. разг. кончать, заканчивать, докончить
    16. тех.
    1) обрабатывать режущим инструментом, снимать стружку
    2) полигр. обрезать книжный блок
    3) сверлить, бурить
    17. стр. тесать, стёсывать
    18. эл. отключать, отсоединять
    1) отстраиваться
    2) переключать с одной программы на другую
    20. горн. подрубать, делать вруб
    21. вет. засекаться
    II А
    1. 1) косить ( траву); жать ( хлеба); убирать ( урожай)
    2) давать (какое-л.) количество (при срезке и т. п.)

    one acre of good grass will cut three tons of hay - с одного акра хорошего луга можно накосить три тонны сена

    3) давать настриг
    2. валить, рубить ( лес)

    to cut clear - вырубать дочиста, сводить лес ( сплошной вырубкой)

    3. 1) прорубать, прокладывать (дорогу и т. п.)

    to cut one's way - продвигаться, пробираться; прокладывать дорогу

    2) рассекать, разрезать (воду, воздух)

    ship cutting the waves - корабль, рассекающий волны

    4. 1) шлифовать, гранить ( камни)
    2) высекать ( из камня)
    3) резать ( по дереву); вырезать ( из дерева)
    5. резаться, прорезываться ( о зубах)
    6. разг. разбавлять ( спиртные напитки и лекарства)
    7. спорт. срезать ( мяч)
    8. спец. кастрировать ( животное)
    9. сл. победить (на конкурсе и т. п.)
    10. записывать или записываться на пластинку или плёнку

    to cut a record [a tape] - а) записывать на пластинку [плёнку]; б) записываться на пластинку [плёнку]

    ♢

    to cut loose - а) освобождать; to cut a boat loose - отвязать лодку; to cut oneself loose from one's family - порвать с семьёй; б) разойтись, чувствовать себя свободно; you just ought to see him when he cuts loose - посмотрели бы вы на него, когда он разойдётся

    to cut short - обрывать, внезапно прерывать

    to cut smb. short - оборвать кого-л.

    to cut a loss /one's losses/ - вовремя прекратить невыгодное дело

    to cut faces - гримасничать, делать гримасы

    to cut a dash - а) иметь заметную внешность, выделяться; б) бахвалиться, рисоваться

    to cut a swath /a gash/ - амер. рисоваться, важничать

    to cut high shines - амер. сл. совершить что-л. необыкновенное

    to cut the string - амер. свободно действовать, не стесняться в поступках

    to cut the hair - спорить о мелочах; вдаваться в ненужные подробности

    to cut the mustard - амер. подходить во всех отношениях

    to cut a sign - амер. увидеть что-л., наткнуться на что-л.

    that cuts both ways - это обоюдоострый аргумент; ≅ это палка о двух концах

    to cut one's teeth on smth. - ≅ на чём-л. собаку съесть

    to cut one's wisdom-teeth /eye-teeth/ - стать благоразумным, приобрести жизненный опыт

    to cut one's eye - амер. посмотреть косо, бросить косой взгляд

    to cut the bag open - амер. проговориться, выдать (секретные) сведения

    to cut and contrive - жить по средствам, сводить концы с концами

    to cut and come again - есть много, с аппетитом (особ. мясо) [см. тж. cut-and-come-again]

    to cut it fine - а) попасть в последнюю минуту; he never misses his train in the morning, but he always cuts it fine - он никогда не опаздывает по утрам на поезд, но всегда поспевает в последнюю минуту; б) рассчитать, сделать абсолютно точно; в) оставить (себе) в обрез

    to cut it too fat - ≅ хватить через край; перегнуть палку

    II [kʌt] n редк.
    жребий

    НБАРС > cut

  • 56 оценка замещения

    оці́нка замі́щення

    Русско-украинский политехнический словарь > оценка замещения

  • 57 оценка замещения

    оці́нка замі́щення

    Русско-украинский политехнический словарь > оценка замещения

  • 58 nić

    сущ.
    • нитка
    • нить
    • пряжа
    • резьба
    * * *
    ничего, ничто
    (padać) na twarz, (leżeć) twarzą do ziemi, (kłaniać się) do ziemi ниц
    * * *
    1. мест, отриц. ничто;
    nic podobnego ничего подобного; nie mam nic (więcej) do powiedzenia мне (больше) нечего сказать;

    to \nic это ничего (неважно);

    2. нареч. совсем, вовсе; ничуть, нисколько;
    nic się nie boję я ничуть не боюсь; nic nie zmarzłem я совсем не замёрз; ● jak nic а) легко, без труда; б) почти наверно, очень (вполне) возможно; jakby, jak gdyby (nigdy) nic как ни в чём не бывало; wszystko na nic всё напрасно; coś jest do niczego ничего не стоит (никуда не годится) что-л., грош цена чему-л.; odejść z niczym уйти с пустыми руками (не солоно хлебавши); za \nic w świecie ни за что на свете
    +

    2. wcale, zupełnie

    * * *
    ж
    нить, ни́тка

    nić pajęczyny — паути́нка

    nić opowieści — перен. нить расска́за

    Syn:

    Słownik polsko-rosyjski > nić

  • 59 strategy

    n мен. стратегія; політика; поведінка; спосіб дії; a стратегічний
    план і передбачений спосіб дії для виконання і забезпечення цілей компанії чи інших організацій
    ═════════■═════════
    admissible strategy припустима стратегія; advertising strategy стратегія реклами • рекламна стратегія; available • доступна стратегія; bargaining strategy стратегія торгів • стратегія проведення торгів • стратегія переговорів; best strategy найкраща стратегія; bidding strategy стратегія торгів; brand extension strategy стратегія розширення марки; broad strategyies загальні стратегічні напрями; business strategy стратегія ділової активності; campaign strategy стратегія кампанії • стратегія рекламної кампанії; cautious strategy обережна стратегія; communication strategy стратегія комунікації; competitive strategy конкурентоспроможна стратегія • стратегія підходу до конкурентів; competitive marketing strategy маркетингова стратегія • підхід до конкурентів; composite strategy складова стратегія; copy strategy текстова стратегія • загальний підхід до тексту; core strategy основоположна стратегія • основна стратегія; corporate strategy стратегічний напрям фірми • загальнофірмова стратегія; corporate identity strategy стратегія фірмового стилю; creative strategy творча стратегія; development strategy стратегія розвитку; discount strategy стратегія зниження цін; distribution strategy стратегія розповсюдження товару; dominant strategy домінуюча стратегія; duplicated strategy дубльована стратегія; effective strategy ефективна стратегія; empirical strategy емпірична стратегія; entry strategy стратегія входу; equilibrium strategy стратегія рівноваги; essential strategy суттєва стратегія; expansion strategy стратегія розширення; experience-curve pricing strategy стратегія ціноутворення на основі кривої досвідченості; feedback strategy стратегія зі зворотним зв'язком; flexible strategy гнучка стратегія; follow-up strategy стратегія наступної роботи • додаткова стратегія • послідовна стратегія; forecasting strategy стратегія прогнозування; forward strategy наступальна стратегія; general strategy загальна стратегія; geographic pricing strategy стратегія ціноутворення за географічним принципом; good-value strategy стратегія якості; grim-trigger strategy стратегія «спускового гачка» • стратегія взаємодії компаній в умовах олігополії; growth strategy стратегія зростання; hard-line strategy жорстка стратегія; inadmissible strategy неприпустима стратегія; independent strategy незалежна стратегія; initial strategy початкова стратегія; interaction strategy стратегія взаємодії; interest-rate strategy стратегія відсоткової ставки; intervention strategy стратегія втручання; joint strategy спільна стратегія; linear strategy лінійна стратегія • математично обчислена стратегія; long-term strategy довгострокова стратегія • перспективна стратегія; management strategy стратегія менеджменту • стратегія управління виробництвом; market strategy ринкова стратегія; market coverage strategy стратегія охоплення ринку; market entry strategy стратегія входу на ринок; market expanding strategy стратегія розширення ринку; marketing strategy стратегія маркетингу • маркетингова стратегія; marketing mix strategy стратегія формування маркетингового комплексу; maximin strategy максимінна стратегія; media strategy стратегія вибору засобів реклами; message strategy стратегія звернення; milking strategy стратегія «видоювання» ринку; minimax strategy мінімаксна стратегія; mixed strategy змішана стратегія; monopoly strategy монополістична стратегія; multi-brand strategy багатомарочна стратегія; multistage strategy багатоступенева стратегія; nonoverlapping strategyies стратегії, які не перетинаються; optimal strategy оптимальна стратегія; ordering strategy порядок подання замовлень; overall sales strategy загальна стратегія збуту; penetration strategy стратегія проникнення; permissible strategy допустима стратегія; price strategy стратегія ціноутворення; pricing strategy стратегія ціноутворення; product strategy товарна політика • стратегія товару; production strategy стратегія виробництва; product-line strategy стратегія товарного асортименту; profit-taking strategy стратегія отримання максимально можливого прибутку; promotion strategy стратегія стимулювання • стратегія просування товару; public relations strategy стратегія громадських зв'язків; pull strategy; pure strategy чиста стратегія; push strategy; reach strategy стратегія охоплення; randomizing strategy випадкова стратегія • стратегія за правилами теорії вірогідності; replacement strategy стратегія поповнення запасів • порядок заміни устаткування; replenishment strategy стратегія поповнення запасів; rip-off strategy стратегія пограбування; sales strategy торговельна стратегія • збутова стратегія; sales-force strategy стратегія роботи торговельного апарату; scheduling strategy стратегія календарного планування • стратегія оперативного управління виробництвом; search strategy стратегія пошуку; segmentation strategy стратегія сегментації ринку • підхід до сегментації ринку; selling strategy торговельна стратегія; social change strategy стратегія суспільних змін; spending strategy стратегія витрат; stationary strategy статична стратегія; strict strategy чиста стратегія; team strategy колективний стратегічний підхід • гуртовий стратегічний підхід; technological strategy технологічна стратегія; thrifty strategy економічна стратегія; tit-for-tat strategy стратегія повторення ходів супротивника • стратегія «око за око»; upgrading strategy стратегія підняття рівня • стратегія підняття якісного рівня; winning strategy переможна стратегія
    ═════════□═════════
    dominant strategy equilibrium рівновага домінуючої стратегії; strategy formulation формулювання стратегії; strategy of overcharging стратегія завищення цін; to carry out a strategy виконувати/виконати стратегію; to develop a strategy розробляти/розробити стратегію • розвивати/розвинути стратегію; to draw up strategy оформляти/оформити стратегію; to follow a strategy дотримуватися/дотриматися стратегії; to plan a strategy планувати/запланувати стратегію; to play a strategy застосовувати/застосувати стратегію; to pursue a strategy дотримуватися/дотриматися стратегії; to work out a strategy розробляти/розробити стратегію • розвивати/розвинути стратегію
    * * *
    стратегія ( відносно галузі або країни); основні напрями діяльності

    The English-Ukrainian Dictionary > strategy

  • 60 vrouw, vrow

    [vrauˌ frau]
    n.
    гол. заміжня жінка, дама; V. N. г-жа N.

    English-Ukrainian dictionary > vrouw, vrow

Страницы

См. также в других словарях:

  • заміжній — я, є. 1) тільки ж. Яка перебуває в шлюбі; одружена (про жінку). 2) Стос. до заміжжя. Заміжнє життя. 3) у знач. ім. замі/жня/, ньо/ї, ж. Та, що перебуває в шлюбі; одружена жінка, молодиця …   Український тлумачний словник

  • Мама для мамонтёнка — Мама для мамонтёнка …   Википедия

  • Мама для мамонтёнка (мультфильм) — Мама для мамонтёнка Тип мультфильма рисованный Режиссёр Олег Чуркин Автор сценария Д. Непомнящая Композитор Владимир Шаинский …   Википедия

  • жінка — и, ж. 1) Особа жіночої статі; прот. чоловік. 2) Доросла, на відміну від маленької дівчинки. 3) Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. || Взагалі заміжня особа жіночої статі …   Український тлумачний словник

  • взмінка — (взменка) згадка, замітка, нагадування …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • жінка — 1) (доросла особа жіночої статі), особа, тітка; молодиця (перев. молода заміжня); баба (перев. старшого віку); пані (одружена, перев. міська) 2) див. дружина I …   Словник синонімів української мови

  • зачепка — (зачопка) 1. перашкода, замінка, затрымка; 2. напад, нападзенне; 3. прыдзірка, падстава да сваркі …   Старабеларускі лексікон

  • зачопка — зачепка (зачопка) 1. перашкода, замінка, затрымка; 2. напад, нападзенне; 3. прыдзірка, падстава да сваркі …   Старабеларускі лексікон

  • пакость — перашкода, замінка …   Старабеларускі лексікон

  • білоглова — заміжня жінка …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • мужатка — заміжня жінка, молодиця …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»